- •1.Поняття «культура» як духовного та суспільного феномену. Структура культури
- •2. Українська культура як духовний та суспільний феномен. Її сутність, характерні риси та ознаки.
- •4. Предмет історії української культури. Проаналізуйте головні періоди на шляху її розвитку.
- •5. Джерельна база та методологічні засади вивчення історії української культури.
- •6. Світова та національна культура. Їх сутність, характерні риси та ознаки.
- •7. Українська культура як складова та невід’ємна частина світової культури. Передумови її виникнення та джерела формування.
- •8. Етногенез українського народу як нової історичної спільноти. Охарактеризуйте головні періоди становлення українського етносу.
- •9.Проаналізуйте міграційну та автохтонну теорії походження українського народу.
- •10. Матеріальна та духовна культура східнослов'янських племен дохристиянської Русі
- •11. Українська культура як одне із автохтонних джерел української культури.
- •13. Язичницькі релігійні вірування дохристиянської русі.
- •14. Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
- •15. Розвиток писемності і освіти. Охарактеризуйте літературні памятки Київської Русі.
- •16. Проаналізуйте визначні памятки архітектури Київської Русі.
- •17.Вплив християнства на монументальний живопис та іконопис Київської Русі.
- •18. Літописання Київської Русі в контексті духовної культури.
- •19 «Повість времінних літ» - визначна памятка духовної культури Київської Русі
- •20.Аналіз твору «Слово о полку Ігоревім»
- •21.Здобутки матеріальної та духовної культури Гал. – Вол. Русі
- •22. Український Ренессанс в духовній культурі, його особливості та періодизація.
- •25 Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу
- •27. Розвиток освіти і наукових знань в Україні в добу Ренесансу.
- •28 Львівська братська школа та її внесок у духовну культуру України
- •29. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл у добу Ренесансу
- •31. Полемічна література України кінця XVI – першої половини XVII століття.
- •32. Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу.
- •33. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу.
- •34. Музична культура і театральне мистецтво України доби Ренесансу.
- •35. Культура козацької держави, Запорізької Січі та її самобутні риси.
- •36. Розвиток науки та наукових знань в Україні, друга половина 17-18 ст.
- •37. Києво-Могилянська академія
- •38. Роль гетьмана України Івана Мазепи в розвитку духовної культури в період існування Козацької держави.
- •39. Козацькі літописи – визначна пам*ятка духовної культури України.
- •40. Літературна та культурно-просвітницька діяльність Сковороди в добу Просвітництва
- •41.Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •42. Театральне мистецтво і музична культура України доби бароко.Творчість перших українських композиторівю
- •43. Генезис та періодизація національно-культурного відродженняв Україні наприкінці хviii-поч. Хх ст.
- •44. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •45. Зародження національної ідеї у дворянський період національно – культурного відродження . Аналіз праці ‘‘Історія Русів ’’.
- •46. Народницький період національно-культурного відродження в Україні, його характерні риси і ознаки
- •47. Суспільно-політична діяльність «Кирило-Мефодіївського братства»
- •48. Культурно-просвітницбка дільність громадівських організацій в україні.
- •49. Модерністський період національно-культурного відродження в Україні, його особливості,характерні риси та ознаки.
- •50. Юліан Бачинський та Микола Міхновський-виразники української національної ідеї.
- •51. Національно-культурне відродження у Галичині в XIX-на поч. XXст.Аналіх основних періодів відродження
- •52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської Трійці» на ниві духовної культури Галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністрова»
- •53. Охарактеризуйте схеми національно-культурного відродження в Україні на основі праць м. Гроха, р. Шпор люка та і. Лисяка-Рудницького
- •54. Творча спадщина т. Г. Шевченка як вищий символ національної ідеї та державності України.
- •55. Творчий внесок Івана Франка в духовну культуру укр. Народу
- •56. Архітектура і образотворче ми-во Укр. XIX ст. (класицизм і модерн)
- •57. Музична культура XIX ст.Творчість провідних композиторів
- •58. Микола Лисенко - основоположник української професійної музики
- •59. Театральне ми-во Укр. XIX ст. Діяльність провідних акторів і режисерів
- •60. Музична культура на західних теренах Укр
- •61. Періодизація духовної культури України хх століття, головні тенденції в її розвитку
- •62.М.С.Грушевський і процеси державотворення в Україні у період національно-демократичної революції.
- •63. Здобутки українськох культури на шляху її національно-культурного відродження.
- •64. Розстріляне відродження та його трагічні наслідки для укр культури
- •65. Літературна та суп-політ діяльність Миколи Хвильового в період розстріляного відродження
- •66.Олександр Довженко – основоположник українського кінематографу.
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч украънського театрального мистецтва
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «шістдесятників»
- •69. Творчість діячів української культури в еміграції
- •71.Архітектура і образотворче мистецтво України 20ст.
- •72.Театральне мистецтво України 20ст.Кіномистецтво.
- •73. Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці хх-початку ххІст.
- •74.Специфіка та головні тенденції розвитку української культури в сучасних умовах
- •75. Феномен масової культури, її сутність, тенденції розвитку.
14. Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
Запровадження християнства на Русі Володимиром Великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов’янських земель. Візантійські джерела повідомляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860р. Християнкою була бабка Володимира – Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів – проголошення Перуна верховним богом
Київській Русі – не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв’язків з іншими, у більшості, християнськими країнами. Тому в середині 80-х pp. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії – християнства. Спочатку християнство прийняли сам Володимир та його найближче оточення. Весною 988 р. відбулося масове хрещення киян, яке поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру.
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських земля були запроваджені церковний візантійський календар, культ "чудотворних" ікон, культ святих. Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов'ян містився страх перед стихійними силами природи, ворожими і панівними, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом. У процесі поширення й утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас зазначимо, що у боротьбі з "поганством" християни знищили безцінні пам'ятки стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев'яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо. Християнство, однак, справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до врийняття християнства болгарськими просвітителям Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії. Коли християнство стало державною релігією Київської Русі, виникла потреба ознайомити віруючих з Біблією, житіями святих, проповідями, а також з історією християнства та його світоглядом. Першим кроком на шляху створення давньоруської літератури було перенесення з Візантії та Болгарії культової літератури.