Тести «філософська пропедевтика»
Тема 1: Людина і світогляд: проблема самоздійснення особи
№ 1,0,1,1,1,60
Світогляд – це:
наукова система уявлень про світ, людину і суспільство;
випадкова сума поглядів та уявлень про світ, природу, людину і суспільство;
система поглядів, уявлень, вартостей та ідей про світ, людину і суспільство – як усвідомлених, так і неусвідомлених;
система правильних уявлень про природу, людину і суспільство, що даються у свідомості особи.
№ 2,0,1,1,1,60
Достовірні світоглядні знання – це:
знання теоретичні;
знання обґрунтовані логічно;
знання інтуїтивні;
знання, що підтверджені дією, або досвідом;
знання, що передані традицією.
№ 3,0,1,1,1,60
Радість як чинник самоздійснення особи за своєю природою є станом:
випадковим;
акциденцією;
атрибутивним;
субстанційним;
№ 4,0,1,1,1,60
Радість як чинник самоздійснення особи за своєю природою є станом:
випадковим;
акциденцією;
атрибутивним;
духовним
№ 5,0,1,1,1,60
Задоволення як чинник самоздійснення особи за своєю природою є станом:
випадковим;
акциденцією;
атрибутивним;
субстанційним;
№ 6,0,1,1,1,60
Задоволення як чинник самоздійснення особи за своєю природою є станом:
випадковим;
акциденцією;
метафізичним;
чуттєво-емоційним;
етимологічним.
№ 7,0,1,1,1,40
Світогляд – це поняття, яке виникло у:
19 столітті;
у давньогрецькій філософії;
у філософії Р. Декарта;
у 18-му столітті;
у філософії М. Гайдеґера.
№ 8,0,1,1,1,40
До історичних типів світогляду належить:
міський;
мітологічний;
сільський;
китайський;
єгипетський.
№ 9,0,1,1,1,30
До історичних типів світогляду належить:
міський;
філософський;
сільський;
китайський;
єгипетський.
№10,0,1,1,1,40
До історичних типів світогляду належить:
міський;
сільський;
китайський;
релігійний;
індійський.
№11,0,1,1,1,30
Основою релігійного світосприйняття є визнання первинної ролі;
розуму,
знань,
откровення,
інтуїції,
сумніву.
№12,0,1,1,1,60
В основі світоглядного відношення лежить:
світ-людина-суспільство;
раціональність-ірраціональність-нераціональність;
природа-людина-тварина;
світ-знання-віра;
№13,0,1,1,1,40
До структурних секторів світогляду належить:
повсякденні знання;
раціональні знання,
знання як такі,
достовірні знання,
релігійна віра.
№14,0,1,1,1,60
До структурних секторів світогляду належить:
повсякденного знання;
раціонального знання,
чуттєво-емоційний,
достовірного знання,
релігійна віра.
№15,0,1,1,1,40
До структурних секторів світогляду належить:
поведінково-вольовий;
раціональне знання,
мітологічний,
суспільного знання,
синкретичний.
№16,0,1,1,1,40
Головною ознакою філософського світогляду є те, що він обумовлений:
повсякденними знаннями,
теоретичним відношенням,
науковими знаннями,
емпіричним відношенням;
достовірними знаннями.
№17,0,1,1,1,40
Раціональність, як спосіб мислення і світовідношення, полягає в:
достовірності;
логічній несуперечності і когерентності внутрішніх переконань та досвіду;
неупередженості;
об’єктивності,
суб’єктивності
№18,0,1,1,1,60
Раціональність, як спосіб мислення і світовідношення полягає в:
об’єктивності,
запереченні досвіду;
заперечення віри;
визнанні і застосуванні логічно-критичних процедур розуму як джерела істинних знань,
визнанні і застосуванні повсякденного досвіду як єдиного джерела знань.
№19,0,1,1,1,60
Розуміння – це стан ментальності, що має:
раціональну основу
емпіричну основу
метафізичну основу
світоглядно-культурну й досвідну основу
природничо-наукову основу
№20,0,1,1,1,60
Розуміння і раціональність перебувають між собою у відношенні:
симетрії,
підпорядкування,
субординації,
взаємодоповнення,
нейтральності.
№21,0,1,1,1,60
Процес світоглядного розуміння, на відміну від раціональності, обумовлюється:
«горизонтом» культури;
суспільним життям,
логічними процедурами,
повсякденним досвідом,
несуперечливістю сприйняття
№22,0,1,1,1,60
Потреба розуміння, як ментальний стан людини, здатна викликати:
винятково розумну форму поведінки,
міфотворчу функцію мислення,
відмову від логічних помилок,
винятково достовірне витлумачення дійсності,
достатні підстави для істинності,
№23,0,1,1,1,60
Зміст світогляду визначається:
знаннями про світ як такий,
знаннями про світ, одержаними на основі природознавства,
систематизацією знань про світ і місце людини в ньому, що складається довкола поглядів, переконань, цінностей та віри, що сукупно спрямовують життєве орієнтування людини,
теоретичним рівнем знань про світ і місце в ньому людини.
№24,0,1,1,1,60
Світогляд виникає:
водночас із виникненням “homosapience”,
як хаотичне нагромадження поглядів і відань,
як ієрархізована сукупність поглядів, відань, переконань,
як наслідок утворення теоретичних міркувань про світ,
разом з формуванням філософського відношення до світу.
№25,0,1,1,1,60
Звичайний світогляд є:
сумою досвідних знань, що властиві людині,
сумою узагальнених знань, що властиві людині,
сумою елементарних знань, що властиві людині,
сумою повсякденних знань, що властиві людині,
сумою теоретичних знань, властивих людині.