Тема 3: витоки філософії – східна парадигма.
№46,0,3,1,1,70
Значення писемності для суспільного розвитку полягає насамперед у тому, що:
писемність стає основою поділу суспільства на грамотних і безграмотних,
писемність закладає основу зберігання спільного досвіду різних поколінь,
писемність дає можливість навчатися ремеслу
писемність стає основою неперервності цивілізації.
№47,0,3,1,1,60
Світоглядна концепція солярного монотеїзму полягає у:
філософському обґрунтуванні існування Бога,
релігійному сприйнятті існування єдиного Бога,
запереченні мітологічного світогляду,
добровільному визнанні єгиптянами віри в єдиного Бога.
№48,0,3,1,1,60
Світогляд Стародавнього Сходу (Єгипту і Месопотамії) відзначається:
філософським обґрунтуванням світу,
теоретичним обґрунтуванням місця людини у суспільстві,
побудовою аксіологічної концепції світу,
наявністю низки філософських ідей,
побудовою онтологічної концепції світу.
№49,0,3,1,1,40
«Солярний монотеїзм» – це концепція:
світоглядно-релігійна;
мітологічна;
філософська
культурна
теоретична.
№50,0,3,1,1,60
Для філософського світогляду Стародавньої Індії характерним залишається:
віра в первородний гріх,
віра у безсмертя душі,
переконання у смертності духу,
віра у позаземне життя в раю або у пеклі.
№51,0,3,1,1,60
Для філософського світогляду Стародавньої Індії характерним залишається:
визнання і прагнення нірвани,
визнання і прагнення щасливого земного життя,
винятково раціонально-теоретичний пошук шляху до нірвани,
відмова від раціонального обґрунтування дороги до спасіння.
№52,0,3,1,1,60
Для стародавньої індійської філософії характерним є принцип:
колективного самовдосконалення;
особистого самовдосконалення,
кастового вдосконалення,
відмови від земного самовдосконалення,
нехтування філософією самовдосконалення.
№53,0,3,1,1,60
Твердження «немає нічого вищого над особою» належить до:
школи конфуціанства,
вавилонського «Епосу про Гільгамеша»,
давньоєгипетського «Суперечка Людини і Ба»,
філософської школи легістів,
індійських «Упанішад».
№54,0,3,1,1,50
Згідно з давньоіндійським філософським світоглядом, «сансара» - це:
ілюзія, омана,
стиль життя,
закон відплати,
закон переселення душ, реінкарнація,
принцип ненасильства.
№55,0,3,1,1,60
Згідно з давньоіндійським філософським світоглядом, «карма» - це:
закон відплати у матеріальному коловороті народження і смерті,
не завдавання зла діями і помислами,
цикл народження і смерті у матеріальному світі,
принцип відповідальності перед іншим,
енергія прив’язанності до життя.
№56,0,3,1,1,80
Згідно з давньоіндійським філософським світоглядом, «майя» - це:
закон відплати у матеріальному коловороті народження і смерті,
не завдавання зла діями і помислами,
цикл народження і смерті у матеріальному світі,
принцип відповідальності перед іншим,
енергія прив’язанності до життя, що породжує його ілюзію, оману.
№57,0,3,1,1,80
Згідно з давньоіндійським філософським світоглядом, «дгарма» - це:
закон відплати у матеріальному коловороті народження і смерті,
не завдавання зла діями і помислами,
цикл народження і смерті у матеріальному світі,
принцип відповідальної поведінки перед іншими,
енергія прив’язання до життя.
№58,0,3,1,1,100
Згідно з давньоіндійським філософським світоглядом, «агімса» - це:
закон відплати у матеріальному коловороті народження і смерті,
не завдавання зла всьому живому діями і помислами, принцип терпимості і приборкання гніву й ненависті у почуттях і в розумі,
цикл народження і смерті у матеріальному світі,
принцип відповідальної поведінки перед іншими,
енергія прив’язання до життя.
№59,0,3,1,1,100
Особливостями давньоіндійської філософської парадигми є орієнтація на:
перетворення світу людиною заради спасіння,
пристосування людини до світу заради суспільного добра,
уникання людиною повсякденного заради особистого вдосконалення,
подолання нестерпного світу заради особистого виживання,
відмова від особистого самовдосконалення заради колективного спасіння.
№60,0,3,1,1,100
Особливостями давнькитайської філософської парадигми є орієнтація на:
перетворення світу людиною заради спасіння,
пристосування людини до світу заради суспільного добра,
уникання людиною повсякденного життя заради особистого вдосконалення,
подолання нестерпного світу заради особистого виживання,
відмова від особистого самовдосконалення заради колективного спасіння.
№ 61,0,3,1,1,100
Особливостями античної філософської парадигми є орієнтація на:
перетворення дійсності заради індивідуальної свободи і самовдосконалення,
пристосування людини до світу заради суспільного добра,
уникання людиною повсякденного життя заради особистого вдосконалення,
подолання нестерпного світу заради особистого виживання,
відмова від особистого самовдосконалення заради колективного спасіння.
№ 62,0,3,1,1,60
Поняття «жень» запроваджено у філософії Конфуція для позначення:
первинності «неба»;
матеріальної сутності світу;
логічної основи мислення;
принципу людяності;
законів державного врядування.
№ 63,0,3,1,1,50
Концепція «виправлення імен» належить до:
філософії буддизму;
філософії Конфуція;
філософії Платона;
філософії Демокріта;
філософії санкх’я.
№ 64,0,3,1,1,50
Концепція «дао» належить до філософії:
Конфуція,
Лао-Цзи,
легізму,
моїзму,
школи імен.
№ 65,0,3,1,1,60
Представники філософії легістів вважали, що добро у державі можна забезпечити:
- справедливими законами,
- справедливим правителем,
- забезпеченням свободи,
- жорстокістю і насильством,
- правдивими знаннями.
№ 66,0,3,1,1,60
Поняття «жень» стосується:
традиції,
порядку,
ставлення до людини,
звичаїв,
законів.
№ 67,0,3,1,1,60
У філософській школі легізму вважали, що причинами недобрих учинків людей є:
доноси,
несправедливість,
покарання,
доброта і людинолюбство,
підозрілість, страх.