- •1.Поняття,предмет і сутність мпп
- •2.Особливості сучасного мпп
- •3.Система сучасного мпп
- •4.Джерела мпп та їх загальна характеристика
- •5.Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності
- •6.Доктрини про співвідношення міжнародного і національного права
- •7.Форми імплементації норм міжнародного права в правові системи держав
- •8. Поняття та ознаки суб’єкта міжнародного права
- •9. Види суб’єктів міжнародного права і їх характеристика
- •10. Держава – основний суб’єкт міжнародного права
- •11. Сутність і способи визнання держав
- •12. Міжнародно-правові підстави визначення держави
- •13. Види держав суб’єктів міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності
- •14. Поняття та об’єкти правонаступництва держав. Міжнародне право і законодавство України щодо правонаступництва
- •15.Нації і Народи – суб’єкти міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності
- •16.Міжнародні організації: ознаки і особливості правосуб’єктності
- •17.Фізична особа як суб’єкт міжнародного права
- •18.Поняття , ознаки і характерні риси загальновизнаних принципів міжнародного права
- •19.Класифікація загальновизнаних принципів міжнародного права
- •20.Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права
- •21.Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права
- •22. Принцип суверенної рівності держав.
- •23. Принцип незастосування сили або загрози силою.
- •24. Принцип мирного врегулювання спорів.
- •26. Принцип територіальної цілісності держав і принцип непорушності державних кордонів.
- •28. Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
- •29. Поняття і види міжнародного договору
- •30. Структура міжнародного договору
- •31. Поняття і характеристика стадій укладення міжнародного договору
- •32. Форма і мова міжнародного договору
- •33. Суб’єкти і об’єкти міжнародного договору
- •34. Умови дійсності міжнародного договору
- •35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним
- •36)Дія і припинення дії міжнародного договору
- •37)Призупинення дії міжнародного договору
- •38)Застереження до міжнародного договору
- •39)Неприпустимість застережень до міжнародного договору
- •40) Реєстрація та опублікування міжнародних договорів
- •41)Поняття,цілі і способи тлумачення міжнародного договору
- •42)Органи,що здійснюють тлумачення міжнародних договорів
- •43. Правовий статус і функції депозитарія.
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.
- •45. Поняття і ознаки міжнародної організації.
- •46. Класифікація міжнародних організацій.
- •47. Членство в міжнародних організаціях.
- •48. Історія і етапи створення оон.
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •50. Цілі і принципи оон
- •51. Генеральна Асамблея оон
- •52. Рада Безпеки оон: склад і порядок формування.
- •53.Економічна і соціальна рада оон
- •54. Міжнародний суд оон: склад і порядок формування.
- •55.Функції Міжнародного Суду оон
- •56. Спеціалізовані установи оон і їх класифікація
- •57.Поняття,предмет і джерела права зовнішніх зносин
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави
- •59.Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин:система і їх компетенція
- •60. Закордонні органи зовнішніх зносин: види і їх загальна характеристика
- •61.Статус і функції дипломатичного представництва
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва
- •63.Персонал дипломатичного представництва :порядок формування і призначення
- •64) Припинення діяльності глави дипломатичного представництва
- •65) Поняття і загальна характеристика дипломатичних привілеїв та імунітетів
- •66) Привілеї та імунітети дипломатичного представництва
- •67) Привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва
- •68) Дипломатичні класи і ранги, порядок присвоєння
- •69) Дипломатичний корпус
- •70) Види і функції консульських установ
- •71. Порядок призначення глав консульських установ. Консульський округ.
- •72. Консульські привілеї та імунітети
- •73. Поняття і види територій
- •74. Державна територія: складові і іх правовий статус.
- •75. Підстави і порядок зміни державної території
- •76. Порядок і способи встановлення державних кордонів
- •77.Правовий статус прикордонних територій
- •78. Території із змішаним правовим режимом
- •80. Поняття і правовий статус населення
- •81. Міжнародно-правове регулювання громадянства
- •82 Поняття і способи набуття громадянства
- •83. Правовий статус іноземців, види режиму іноземців
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством і осіб без громадянства
- •85. Поняття і види притулку
- •86. Порядок надання притулку, правовий статус біженців
- •87. Хартія прав людини, її загальна характеристика
- •88. Форми і напрями співробітництва держав галузі прав і свобод людини
- •89. Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини
- •90. Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи
- •91.Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю
- •92. Поняття і підстави міжнародної відповідальності держав
- •94.Злочини міжнародного характеру
- •95. Види міжн.-правової відповідальності.
41)Поняття,цілі і способи тлумачення міжнародного договору
Для ефективного застосування норм міжнародного договору необхідно правильно розуміти його зміст. Тлумачення і є з'ясування дійсного змісту й змісту міжнародного договору
Принципами тлумачення міжнародних договорів є насамперед сумлінність і додання термінам договору звичайного значення. Спеціальне значення терміну може надаватися в тому випадку, якщо учасники договору мали такий намір. Для тлумачення контекст договору повинен охоплювати його текст, включаючи преамбулу й додатки, а також будь-яка угода, що ставиться до договору. В увагу також повинен братися будь-який документ, складений одним або декількома учасниками у зв'язку з укладанням договору. Якщо мало місце будь-яка наступна угода між учасниками щодо тлумачення договору або його застосування, то воно повинне враховуватися при тлумаченні міжнародного договору. При цьому враховується й наступна практика застосування договору, що встановлює угоду учасників щодо його тлумачення
Якщо тлумачення міжнародного договору приводить до результатів явно абсурдн або нерозумним, а також залишає значення його положень двозначн або неясним, то можна звернутися до додаткових засобів тлумачення: підготовчим матеріалам і обставинам висновку договору
Найпоширенішими способами тлумачення міжнародних договорів є граматичний, логічний, спеціально юридичний, історичний, систематичний. По змісту дані способи тлумачення мало чим відрізняються від аналогічних прийомів, використовуваних при тлумаченні внутрішньодержавних нормативних актів і описаних у загальній теорії права
По суб'єкті тлумачення розрізняють офіційне й неофіційне тлумачення міжнародного договору. Тлумачення вважається офіційним, якщо воно здійснено державами (і їхніми органами) або міжнародними органами й організаціями. Тлумачення ж, проведене юридичними або фізичними особами, є неофіційним. Різновидом неофіційного тлумачення вважається доктринальне тлумачення, що здійснюють учені або наукові організації
Автентичне тлумачення — найбільш високий рівень офіційного тлумачення, оскільки здійснюється всіма його учасниками, тому воно має силу положень самого міжнародного договору
Тлумачення міжнародних договорів міжнародними організаціями й особливо ООН — досить авторитетний різновид офіційного тлумачення, хоча не володіє юридичною обов'язковістю
При з'ясуванні дійсного змісту й змісту міжнародного договору немаловажна роль також належить міжнародним судовим і арбітражним органам, наприклад Міжнародному Суду ООН і Європейському Суду по правах людини. Здійснюване цими органами тлумачення йменується судовим, воно обов'язково для сторін у суперечці й тільки по конкретній справі
Тлумачення договору — це встановлення справжнього смислу й змісту договору на підставі з'ясовування дійсної узгодженої волі і намірів сторін у момент укладання договору, що дається або самими сторонами, або уповноваженими ними на те органами й особами з метою найбільш повного і точного виконання умов договору.
У міжнародній практиці застосовуються два види тлумачення договорів: — офіційне (юридично обов'язкове для сторін); — доктринальне (для учасників договору не має обов'язкового значення). Доктринальне тлумачення можуть давати авторитетні вчені, дипломати, державні діячі, висловлюючи свою особисту думку з якого-небудь питання. Офіційне тлумачення підрозділяється на: 1) автентичне — яке дається учасникам договору й обов'язкове для них у якості результату взаємної згоди сторін; 2) судове (казуальне) — яке дається на прохання сторін судовими або арбітражними органами. Воно обов'язкове тільки для учасників договору і тільки у даній суперечці, на розгляд якої сторони дали згоду. Відомі й інші засоби тлумачення договорів: граматичне, логічне, систематичне й історичне.