- •Регіональна економіка
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Сутність регіональної економіки
- •1.2. Предмет і об’єкт регіональної економіки.
- •1.3. Методи дослідження розвитку регіональної економіки
- •Проблеми (завдання) регіональної економіки.
- •Регіональна економіка в системі економічних наук.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.23-29.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 17-21.
- •2.1. Сутність продуктивних сил.
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил.
- •2.3. Основні принципи розміщення продуктивних сил.
- •2.4. Систематизація факторів розміщення продуктів.
- •2.5. Регіональні інтереси у розміщенні продуктивних сил.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •3.1. Соціально-економічна суть районування.
- •3.2. Місце регіону в економічному просторі.
- •3.3. Засади економічного районування
- •Методологічні підходи економічного районування.
- •Основи розмежування економічних районів.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.66-81.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 25-27.
- •Поділ праці і регіоналізація економіки
- •4.2. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства.
- •Сутність регіональної економіки та її категорії.
- •Теорії та концепції територіальної економіки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.115-151.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.637-649.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 113-138.
- •5.1. Поняття регіональної економічної політики.
- •5.2. Завдання і принципи регіональної економічної політики.
- •5.3. Організаційно-економічні форми державного регулювання регіонального розвитку.
- •Регіональна політика щодо формування міжбюджетних відносин.
- •5.5. Політика структурної оптимізації регіональної економіки: пріоритетів, взаємодії підприємств і влади, власності, диверсифікації виробництва.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.157-205.
- •6.1. Загальні засади механізму реалізації регіональної економічної політики
- •4. Діагностика економічного рівня розвитку регіону.
- •6.2. Ринкові механізми регіонального розвитку.
- •6.3. Державне регулювання регіональним розвитком.
- •6.3.1. Внутрішні міжурядові фінансові відносини.
- •6.3.2. Стабілізація і збалансування економіки регіону.
- •6.3.3. Методи державного управління і регулювання в регіоні.
- •6.4. Регіональна система управління і регулювання.
- •6.4.1. Сутність категорії «регіонального управління» і «регіональне регулювання».
- •6.4.2. Функції регіонального управління і регулювання.
- •6.4.3. Структура механізму регіонального управління і регулювання.
- •6.4.4. Технологія в системі регіонального управління і регулювання.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах.
- •7.1. Суть поняття «господарство», «національна економіка», «економічна система».
- •7.2. Показники розвитку національної економіки та економічного розвитку країн.
- •7.3. Структура господарства України.
- •7.4. Промисловість України і форми її територіальної організації.
- •7.5. Інноваційний потенціал регіону.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.86-162.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 41-75.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с.263-279.
- •8.1. Природно-ресурсний потенціал України і його економічна оцінка.
- •8.1.1. Природно-ресурсний потенціал.
- •8.1.2. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу. Основні шляхи та резерви підвищення ефективності його використання.
- •8.1.3. Територіальне поєднання природних ресурсів.
- •8.2. Населення і трудові ресурси України.
- •8.2.1. Демографічна ситуація в Україні.
- •Динаміка чисельності населення України
- •8.2.2. Міграція населення.
- •8.2.3. Рівень життя населення.
- •8.2.4. Національний склад населення.
- •8.2.5. Міське і сільське населення.
- •8.2.6. Трудові ресурси.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку та розміщення.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.257-294.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.203-358.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 112-278.
- •9.1. Паливно-енергетичний комплекс.
- •9.2. Металургійний комплекс.
- •9.3. Машинобудівний комплекс.
- •9.4. Хіміко-лісовий комплекс.
- •9.5. Агропромисловий комплекс.
- •9.6. Транспортний комплекс і зв'язок.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.294-384.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 308-318.
- •10.1. Регіональні пріоритети соціально-економічного розвитку.
- •10.2. Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону
- •10.1. Cтруктура регіону.
- •10.3. Соціально-економічний комплекс, його значення та структура.
- •10.3.1. Структурна схема елементів регіональної соціальної інфраструктури.
- •Регулювання розвитку галузей соціально-побутової інфраструктури регіону.
- •Регулювання розвитку галузей соціально-духовної інфраструктури регіону.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.374-637;
- •11.1. Сучасні моделі суспільно-економічної макрорегіоналізації України.
- •11.2. Центральний регіон.
- •11.3. Донецький регіон.
- •11.4. Західний регіон.
- •11.5. Придніпровський регіон.
- •11.6. Причорноморський регіон.
- •11.7. Харківський регіон.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.649-688.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 325-341.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 72-75.
- •12.1. Засади міжнародних економічних зв’язків та інтеграцію в світову економіку.
- •III. Країни з перехідною економікою.
- •12.2. Економічна інтеграція. Економічні союзи.
- •12.3. Форми зовнішньоекономічної діяльності.
- •12.4. Зовнішньоекономічні зв’язки України.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.3.2. Обмеження та негативні фактори в формуванні конкурентоспроможності регіону.
- •13.3.3. Конкурентні позиції у взаємодії регіонів.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 344-353.
- •13.1. Фактори сталого розвитку економіки.
- •13.2. Інвестиційна політика в регіональному розвитку продуктивних сил.
- •13.2.1. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
- •13.2.2. Напрями та принципи здійснення регіонального інвестиційного процесу.
- •13.3. Регіони в конкурентному ринковому середовищі.
- •13.3.1. Напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем.
- •13.3.2. Обмеження та негативні фактори в формуванні конкурентоспроможності регіону
- •13.3.3. Конкурентні позиції у взаємодії регіонів.
- •Запитання для самоперевірки
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
-
Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.294-384.
-
Коваль Я.В. Регіональна економіка [навч. посібник]. / Коваль Я.В., Антонечко І.Я. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – С.176-203.
-
Заблоцький Б.Ф. Економіка України. [навч. посібник]. / Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. – Львів, 1997. - С. 393-464.
-
Шевчук Л.Т. Розміщення продуктивних сил. [навч. посібник]. / Шевчук Л.Т.– Львів ЛНУ ім.. Івана Франка, 2001. - С. 49-122.
-
Бабаєв В.М. Сталий розвиток регіону в системі державного програмування соціально-економічного розвитку територій [Електронний ресурс] - Режим доступу: // eprints.ksame.kharkov.ua/5659/2008.
-
Любченко О.М. Удосконалення концепції управління господарськими зв’язками в регіоні при формуванні й розвитку єдиного економічного простору [Електронний ресурс] - Режим доступу: // eprints.ksame.kharkov.ua/4181/1/71-77_ЛЮБЧЕНКО_О.М..pdf.
-
Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 308-318.
-
Регіонально-адміністративний менеджмент: [навч. посібник] / За ред. д.філос.н., проф. В.Г. Воронкової. – К.: Видавничий дім «Професіонал», Центр учбової літератури, 2010. – С.116-121.
-
Денісова Н.В. Побудова схеми елементів регіональної соціальної інфраструктури [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.rusnauka.com/.../16049.doc.htm.
-
Новикова Н.В. Современное состояние отдельных сфер социальной политики [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.rusrand.ru/Dokladi3/Novikova.pdf.
-
Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.niss.gov.ua/.../001.htm.
-
Іванишин О.І. Регіональні пріоритети соціально-економічного розвитку [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Vpu/Ekon/2009_7/10.pdf.
-
Мельніченко Н.О. Диспропорційний характер регіонального розвитку [Електронний ресурс] - Режим доступу: // intkonf.org/melnichenko-no-disproportsiyniy-harakter-regionalnogo-rozvitku/.
-
Алістаєва А.В. Визначення показників людського розвитку [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VPDTU/2009_19/С/81.pdf
10.1. Регіональні пріоритети соціально-економічного розвитку.
Серед поточних соціально-економічних проблем, завдання підняття і стабілізації народного господарства України не буде вирішено, якщо в алгоритмі дій не будуть враховані довгострокові чинники економічного оздоровлення держави.
Сьогодні, для проведення ефективної антикризової політики і переходу до наступної фази економічного циклу, вийти на траєкторію стійкого економічного розвитку значно складніше, ніж це було на етапі переходу від адміністративно-командної до ринкової економічної системи.
Досвід подолання структурних криз в інших країнах показує, що самовільного оздоровлення ринкової економіки не буває. Тому потрібен комплекс заходів державної політики, яка направлена на підтримку економічного розвитку через структурну перебудову економіки на основі технологічної модернізації процесу виробництва за рахунок авансованого капіталу. В свою чергу цей капітал матеріалізується в сучасні ефективні технології, що призводять до значного зростання добробуту народу.
Сьогоднішній добробут є значною мірою результатом вчорашніх інвестицій, а сьогоднішні інвестиції в свою чергу закладають основи завтрашнього зростання продуктивності праці і більш високого добробуту.
Об'єктивна необхідність удосконалення державного управління на регіональному рівні вимагає нових підходів до його оцінки.
Головним підґрунтям виваженої державної регіональної політики, спрямованої на забезпечення сталого розвитку національної економіки, стають дослідження сучасного стану розвитку регіонів та потенціалу їх зростання. Перш за все, значно зростають суспільно-економічна роль та значення регіонального управління, розширюється його функціональний обсяг. На регіональному та загальнодержавному рівнях сьогодні актуальною залишається проблема формування цілісної концепції економічної політики.
Основою економічного розвитку регіону є:
1) передумови – правові та інституційні;
2) потенціал економічного розвитку регіону який включає: природноресурсний, трудовий, виробничий, науково-технічний та фінансовий;
3) внутрішні та зовнішні чинники функціонування економічної системи.
Основу соціального розвитку регіону складають культура, здоров’я та рівень освіченості населення. Тому, пріоритетним завданням політики соціально-економічного розвитку України є створення дієвого механізму для її ефективного забезпечення першочергово на регіональному рівні.
Незважаючи на те, що у „Концептуальних засадах стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки" зазначено, що найважливішими проблемами, які потребують нагального вирішення, є забезпечення випереджаючого розвитку соціальних інститутів (освіти, медицини, культури) та відповідного зростання соціальних інвестицій безпосередньо спрямованих на розвиток людини, на теперішній час реальних дій і кроків щодо поступової реалізації таких концептуальних засад не відчувається.
Зрозуміло, що потрібне фінансування освіти та охорони здоров'я, як основних видів інвестицій у робочу силу, від величини яких залежить її розвиток та продуктивність.
Інвестування у розвиток робочої сили в Україні має основну проблему: в державі не створений механізм, який забезпечує ефективне співвідношення між державною та приватною пропозицією суспільних благ. Тому, вирішення цієї проблеми залежить від рівня державного інвестування у розвиток людського потенціалу.
Доцільність та необхідність регіональної політики економічного зростання визначається виключно його соціальною ефективністю, особливо в сьогоднішніх ринкових умовах.
Для України, в умовах загострення регіональних проблем, залишається винятково актуальним вивчення та використання досвіду соціально-ефективних економічних моделей при поєднанні дії ринкового механізму з державним регулюванням економіки.
Можливість зміни моделі та стилю управління соціально-економічним розвитком держав останнім часом пов'язується з якістю та ефективністю надання управлінських послуг. За час розбудови незалежної української держави серед найскладніших проблем реформування була визначена саме управлінська, як відносно нових ціннісних установок управлінської діяльності, так і в питанні запровадження інноваційних моделей управління на державному та регіональному рівнях.
Запровадження моделі управління якістю економічного зростання в регіоні на основі процесного підходу не передбачає принципової перебудови системи регіонального управління. Більше того, на сучасному етапі важливим є використання певних основоположних принципів моделі, що дозволить систематизувати та удосконалити управління розвитком регіону.
Першочерговими завданням можна визначити моніторинг економічного зростання. Це дозволить комплексно оцінити його результати та дасть змогу визначити управлінські заходи на перспективу. На етапі моніторингу економічного зростання регіональної моделі управління якістю важливе значення має добір показників для аналізу соціально-економічного розвитку.
Загальною стала тенденція щодо виміру не тільки економічної, але соціальної та екологічної складових регіонального розвитку, що обумовлено об'єктивною необхідністю державної політики підвищення рівня та якості життя населення. Цей підхід повинен стати ключовим і при оцінці процесу економічного зростання. Забезпечення довгострокового економічного зростання в Україні не може стати самоціллю і матиме значення лише у поєднанні із якісними параметрами як підвищення ефективності виробництва так і життя населення.
Розглядаючи якість економічного зростання з двох позицій — якості залученого до виробництва потенціалу зростання та соціальних його наслідків, доцільним буде включення до аналізу на регіональному ринку відповідних оціночних показників.
Соціальні чинники впливу на регіональний розвиток проявляються в спрямованості соціальної політики держави, зокрема у створенні в регіонах кращих умов для відтворення трудового потенціалу, ефективної зайнятості, поліпшення демографічної ситуації. Однак, перехід від однієї економічної системи до іншої відобразився на соціальній політиці та захищеності різних категорій населення. Криза в державі не обминула соціальної сфери, що призвело до диференціації регіонів у соціальному розвитку. Регіональний стан соціального розвитку демонструє система показників, що застосовується
органами державної статистики.
Акцент слід робити на так званому розвитку людського потенціалу, досягнення якого оцінюються не тільки за показниками доходів населення, а й за такими чинниками, як очікувана тривалість життя, процент письменності
серед дорослого населення і рівень доступності освіти. Методика вимірювання людського розвитку, що запропонована Програма розвитку ООН (ПРООН), розраховується на основі трьох показників: індекс тривалості життя (Ilife), індекс рівня освіченості (Ieduc) та індекс скоригованого реального ВВП на душу населення (Iinc).
Щоб побудувати індекс людського розвитку потрібно окремі показники людського розвитку звести воєдино. Тоді загальний вигляд індексу людського розвитку буде розраховуватися за формулою простої середньої арифметичної індексів окремих складових:
(1)
де ІЛРHDI - індекс людського розвитку;
Ilife - індекс тривалості життя;
Ieduc - індекс рівня освіченості;
Iinc - індекс скоригованого реального ВВП на душу населення.
Отже, для кожного регіону значення ІЛР звітує про те, скільки ще потрібно зробити цій області щоб досягти певних цілей: середньої тривалості життя, повної грамотності населення, навчання молоді та рівня середньорічних доходів на душу населення.
Методика побудови регіональних індексів людського розвитку пропонується для визначення рейтингу кожного регіону, як за загальним рівнем людського розвитку, так і за окремими його складовими. Результати щорічних розрахунків інтегральних регіональних індексів людського розвитку необхідні для порівняння соціальної привабливості регіонів та використання їх в розробці соціально-економічної політики на регіональному
рівні.
У результаті розпаду адміністративно-командної економічної системи, порушення господарських і економічних зв'язків між країнами, лібералізації цін, різкого переходу до ринкових відносин назріли корінні зміни у відносинах центру та регіонів.
Однією з характерних особливостей сучасного стану розвитку економіки України є нова роль регіонів, яка базується на перерозподілі повноважень між центром і регіонами, розширенні прав і компетенції щодо вирішення питань соціально-економічного розвитку.
Нерівномірний економічний та соціальний розвиток областей, диспропорція в техногенному навантаженні на окремі території, значні обсяги первинного ресурсоспоживання та затратний тип виробництва, наявність масштабних зон економічної депресії та стагнації залишаються основними регіональними проблемами нашої країни.
Кожен із регіонів держави має власну інфраструктуру, історію та особливість, тому лише з їх урахуванням ми можемо досягти узгодженості місцевого і національного інтересів. Крім цього, кожен регіон має свої особливі проблеми, що притаманні лише йому. Також існують проблеми, шо
стосуються всіх регіонів без винятку (диспропорції економічного розвитку, низька економічна активність, різний рівень життя населення).
Здійснення підтримки регіонального розвитку має відбуватися за умов, що визначені законодавством, при цьому має координуватись діяльність різних суб'єктів, що зацікавлені в розвитку регіонів.
Урядом, для реалізації такого принципу, передбачається здійснення заходів щодо децентралізації та деконцентрації влади для того щоб наділити місцеві виконавчі органи та органи місцевого самоврядування необхідними важелями і ресурсами, які б забезпечували спроможність регіону до розвитку.
Державна стратегія економічного розвитку України враховує інтереси всіх соціальних груп населення, тому передбачає створення дієвого ринкового середовища для економічного і соціального забезпечення населення. При цьому постала проблема стимулювання економічної активності населення як складової потенціалу соціально орієнтованої економіки.
Аналіз останніх досліджень з даної проблеми свідчить, що досі немає чітко визначених мотивів і стимулів економічної активності населення в цілому, так і окремих соціальних груп. Тому слід виокремити низку чинників, що впливають на економічну активність. Серед них зосередимось на двох рівнях чинників: макрорівень (економічна і соціальна політика) і мікрорівень (соціально-економічні умови праці, житлові умови, професійний статус).
Соціальна економіка орієнтована на людину, особу, гідний рівень життя населення, що можливо при економічній забезпеченості кожного громадянина внаслідок власної активної діяльності - праці. З боку держави, стимулювання економічної активності має бути спрямовано на створення умов і можливостей працевлаштування всіх соціально-професійних груп населення. Сучасне співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці вже обумовлює зацікавленість особи у ефективній праці, щоб мати суб'єктивно-достатню винагороду і можливість забезпечення ієрархії потреб.
Щодо оцінки економічної активності, яка побудована на принципах системного підходу: з однієї сторони - створення державою умов з працевлаштування через цільове оподаткування галузей виробництва, демографічної політики відтворення населення; а з іншої сторони - людина в створених умовах повинна мати можливість задовольнити потреби через власну працю.
Цих цілей можна досягти шляхом розробки визначеної соціальної політики, що містить у собі наступні напрямки: забезпечення справедливої винагороди за працю; створення сприятливих умов для життєдіяльності працівників колективу; гарантоване соціальне забезпечення працівників; надання можливості прийняття участі в управлінських рішеннях.