- •Регіональна економіка
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Сутність регіональної економіки
- •1.2. Предмет і об’єкт регіональної економіки.
- •1.3. Методи дослідження розвитку регіональної економіки
- •Проблеми (завдання) регіональної економіки.
- •Регіональна економіка в системі економічних наук.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.23-29.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 17-21.
- •2.1. Сутність продуктивних сил.
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил.
- •2.3. Основні принципи розміщення продуктивних сил.
- •2.4. Систематизація факторів розміщення продуктів.
- •2.5. Регіональні інтереси у розміщенні продуктивних сил.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •3.1. Соціально-економічна суть районування.
- •3.2. Місце регіону в економічному просторі.
- •3.3. Засади економічного районування
- •Методологічні підходи економічного районування.
- •Основи розмежування економічних районів.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.66-81.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 25-27.
- •Поділ праці і регіоналізація економіки
- •4.2. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства.
- •Сутність регіональної економіки та її категорії.
- •Теорії та концепції територіальної економіки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.115-151.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.637-649.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 113-138.
- •5.1. Поняття регіональної економічної політики.
- •5.2. Завдання і принципи регіональної економічної політики.
- •5.3. Організаційно-економічні форми державного регулювання регіонального розвитку.
- •Регіональна політика щодо формування міжбюджетних відносин.
- •5.5. Політика структурної оптимізації регіональної економіки: пріоритетів, взаємодії підприємств і влади, власності, диверсифікації виробництва.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.157-205.
- •6.1. Загальні засади механізму реалізації регіональної економічної політики
- •4. Діагностика економічного рівня розвитку регіону.
- •6.2. Ринкові механізми регіонального розвитку.
- •6.3. Державне регулювання регіональним розвитком.
- •6.3.1. Внутрішні міжурядові фінансові відносини.
- •6.3.2. Стабілізація і збалансування економіки регіону.
- •6.3.3. Методи державного управління і регулювання в регіоні.
- •6.4. Регіональна система управління і регулювання.
- •6.4.1. Сутність категорії «регіонального управління» і «регіональне регулювання».
- •6.4.2. Функції регіонального управління і регулювання.
- •6.4.3. Структура механізму регіонального управління і регулювання.
- •6.4.4. Технологія в системі регіонального управління і регулювання.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах.
- •7.1. Суть поняття «господарство», «національна економіка», «економічна система».
- •7.2. Показники розвитку національної економіки та економічного розвитку країн.
- •7.3. Структура господарства України.
- •7.4. Промисловість України і форми її територіальної організації.
- •7.5. Інноваційний потенціал регіону.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.86-162.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 41-75.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с.263-279.
- •8.1. Природно-ресурсний потенціал України і його економічна оцінка.
- •8.1.1. Природно-ресурсний потенціал.
- •8.1.2. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу. Основні шляхи та резерви підвищення ефективності його використання.
- •8.1.3. Територіальне поєднання природних ресурсів.
- •8.2. Населення і трудові ресурси України.
- •8.2.1. Демографічна ситуація в Україні.
- •Динаміка чисельності населення України
- •8.2.2. Міграція населення.
- •8.2.3. Рівень життя населення.
- •8.2.4. Національний склад населення.
- •8.2.5. Міське і сільське населення.
- •8.2.6. Трудові ресурси.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку та розміщення.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.257-294.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.203-358.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 112-278.
- •9.1. Паливно-енергетичний комплекс.
- •9.2. Металургійний комплекс.
- •9.3. Машинобудівний комплекс.
- •9.4. Хіміко-лісовий комплекс.
- •9.5. Агропромисловий комплекс.
- •9.6. Транспортний комплекс і зв'язок.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.294-384.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 308-318.
- •10.1. Регіональні пріоритети соціально-економічного розвитку.
- •10.2. Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону
- •10.1. Cтруктура регіону.
- •10.3. Соціально-економічний комплекс, його значення та структура.
- •10.3.1. Структурна схема елементів регіональної соціальної інфраструктури.
- •Регулювання розвитку галузей соціально-побутової інфраструктури регіону.
- •Регулювання розвитку галузей соціально-духовної інфраструктури регіону.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.374-637;
- •11.1. Сучасні моделі суспільно-економічної макрорегіоналізації України.
- •11.2. Центральний регіон.
- •11.3. Донецький регіон.
- •11.4. Західний регіон.
- •11.5. Придніпровський регіон.
- •11.6. Причорноморський регіон.
- •11.7. Харківський регіон.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.649-688.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 325-341.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 72-75.
- •12.1. Засади міжнародних економічних зв’язків та інтеграцію в світову економіку.
- •III. Країни з перехідною економікою.
- •12.2. Економічна інтеграція. Економічні союзи.
- •12.3. Форми зовнішньоекономічної діяльності.
- •12.4. Зовнішньоекономічні зв’язки України.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.3.2. Обмеження та негативні фактори в формуванні конкурентоспроможності регіону.
- •13.3.3. Конкурентні позиції у взаємодії регіонів.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 344-353.
- •13.1. Фактори сталого розвитку економіки.
- •13.2. Інвестиційна політика в регіональному розвитку продуктивних сил.
- •13.2.1. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
- •13.2.2. Напрями та принципи здійснення регіонального інвестиційного процесу.
- •13.3. Регіони в конкурентному ринковому середовищі.
- •13.3.1. Напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем.
- •13.3.2. Обмеження та негативні фактори в формуванні конкурентоспроможності регіону
- •13.3.3. Конкурентні позиції у взаємодії регіонів.
- •Запитання для самоперевірки
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
Запитання для самоперевірки
-
У чому полягає зміст поняття «продуктивні сили» та «природні ресурси» ?
-
Яка різниця між «розміщення продуктивних сил» та «розміщенням виробництва» ?
-
Що розуміють під закономірностями розміщення продуктивних сил?
-
Які принципи розміщення продуктивних сил реалізуються на практиці ?
-
Який зв'язок між принципами і закономірностями розміщення продуктивних сил ?
-
У чому полягає необхідність дотримання певних принципів при забезпеченні розвитку економіки регіонів та її продуктивних сил ?
-
Перерахуйте та розкрийте зміст факторів розміщення продуктів ?
-
Що розуміють під регіональними інтересами та назвіть їх основні індикатори ?
Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
Ключові поняття теми: економічне районування, регіон, економічний район, галузеві райони, інтегральні райони, економічний простір, вузловий регіон, центр, точка, ядро, периферія, однорідний (гомогенний) регіон, районоутворення, постійні чинники районоутворення, змінні чинники районування, мегарайонування, мікрорайонування, мікрорайонування, мезорайонування, моноадміністративні і полі адміністративні регіони.
3.1. Соціально-економічна суть районування.
3.2. Місце регіону в економічному просторі.
3.3. Засади економічного районування: погляди і принципи.
3.4. Методологічні підходи економічного районування.
3.5. Основи розмежування економічних районів.
Література:
-
Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: [навч. посібник] / Б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – С.39-66.
-
Коваль Я.В. Регіональна економіка [навч. посібник] / Коваль Я.В., Антонечко І.Я. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – С.51-73.
-
Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: [навч. посібник] / Заблоцький Б.Ф. – Л.: 2007. – С.30-56.
-
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. посібник] / Є.П. Качан, Т.Є. Царик, Д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – С.33-44.
-
Голіков А.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. посібник] / Голіков А.П., Дейнека О.Г. Позднякова О.Г. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – С. 95-111.
-
Лишиленко В.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. вищ. навч. зал.] / В.І. Лишенко – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – С. 31-37.
-
Економічне районування України [Електронний ресурс] - Режим доступу: // toplutsk.com/articles-article_96.html.
-
Верменич Я. Моделі економічного районування в Україні: уроки радянського досвіду [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.history.org.ua/JournALL/xxx/12/8.pdf
3.1. Соціально-економічна суть районування.
Територія України, її природні багатства (ґрунти, надра, рослинний і тваринний світ, рельєф, кліматичні умови), характер і густота населення, національний і соціальний склади населення, розміщення продуктивних сил, рівень соціально-економічного розвитку регіонів досліджено досить фундаментально. Є детальний опис території, картографічний матеріал її з визначенням природнокліматичних, історичних, соціально-економічних, господарських і людських характеристик кожної місцевості, що використовуються в якості наукового фундаменту для розробки ефективної регіональної політики. Всі ці наукові розробки, на жаль використовуються недостатньо, особливо з питань соціально-економічного і адміністративного районування України, як важливої складової планування, регіонального комплексного розвитку на довгострокову перспективу.
Проблема економічного районування сьогодні займає важливе місце. Це пов’язано з тим, що комплексність розвитку окремих галузей економіки, міжгалузевих утворень і господарських структур, виступає певною умовою підвищення ефективності територіальної організації виробництва.
Розробка основних принципів і схеми економічного районування України, яка характеризується значним різноманіттям природних і економічних умов і різновидністю напрямків використання економічного і природно-ресурсного потенціалу, є досить складною і актуальною проблемою, яка потребує комплексного підходу. Сутність такого районування полягає в розподілі території країни на ієрархічно супідрядні регіони різного рангу, однорідні за економічними і природними властивостями, структурою і якістю природно-ресурсного і економічного потенціалу.
На основі народногосподарського і соціального значення територіальних об'єктів забезпеченості регіонів природними ресурсами (земля, вода, ліс, мінерально-сировинні ресурси тощо), напрямків їх використання і відтворення, розробляється відповідна схема районування території. При цьому територія розглядається як одна із найважливіших компонентів біосфери, як незамінний ресурс природи, без якого життєдіяльність суспільства унеможливлюється.
В. Б. Сочава справедливо зауважує, що районування — це класифікація території на підставі якої встановлюється її різноманіття і приводиться народне господарство в певну систему. Першим і основним етапом економічного районування є початкове встановлення меж природних зон, макрорегіонів, мезо- і мікроекономічних районів за головними районоутворюючими признаками з наступним уточненням їх меж на підставі результатів співставлення сусідніх таксономічних одиниць. Таке районування повинно відбивати господарську діяльність території, спеціалізацію регіону, а також весь комплекс природних, історичних, економічних факторів і умов, що впливають на розміщення і розвиток продуктивних сил та раціональне природокористування.
Основна мета економічного районування — це удосконалення стратегії соціально-економічного розвитку, поліпшення адміністративно-територіального поділу держави, як основи для розробки ефективної економічної політики, спрямованої на раціональне використання економічного і природно-ресурсного потенціалу, поліпшення розміщення продуктивних сил території н господарської спеціалізації та структури господарства. Істотним чинником регіоналізації останнім часом стає екологічна ситуація, наявність спільних для регіону природоохоронних та соціально-екологічних проблем.
Основними завданнями економічного районування слід вважати: поділ території на райони з цільовими установками для вирішення локальних (місцевих) економічних і соціальних проблем регіону. Напрямки же реалізації районування зводяться до вирішення як економічних, соціальних, так і екологічних проблем. Ними повинні бути передусім: підвищення ефективності територіальної організації виробництва, удосконалення управління соціально-економічним розвитком, підвищення рівня життя населення, поліпшення соціально-культурної сфери, раціональне природокористування і охорона навколишнього середовища.
Позитивними сторонами економічного районування території слід вважати — раціональне використання природно-ресурсного і економічного потенціалів, вирівнювання соціально-економічного розвитку; негативними наслідками — автономізація регіону, з властивими йому екстремістськими тенденціями.
Районування — це своєрідна територіальна систематика, процес членування території на певні частини, що виділяються за тією чи іншою ознакою (однорідне районування) або ж за їх поєднанням та взаємодією (функціональне районування). Але кожний з виділених районів набуває специфічної якості свого місцеположення, тобто свого розташування відносно інших районів. У цьому полягає головна відмінність району (як одиниці територіальної систематики) від будь-яких інших таксонів — типів, видів, класів та ін., що виділяються незалежно від місця розташування відповідних об'єктів.
Регіон — основна складова частина територіального устрою країни, що визначена єдиною політикою державного регіоналізму і має організаційну відособленість, цілісність, економічну і демографічну самодостатність, систему державних органів, які є елементами (підсистемами) державної структури влади й управління країною.
Проблема економічного районування посідає сьогодні особливе місце і в теорії регіональної організації суспільної праці. Це пов'язано з тим, що комплексність розвитку окремих галузей, міжгалузевих утворень, господарських центрів у складі економічних районів виступає важливою закономірністю і необхідною рисою ефективної територіальної організації виробництва.
Цікавою є думка проф. М. Ф. Тимчука з приводу економічного районування території. Виділення таких районів, як зазначає автор, здійснюється на основі аналізу і кількісної оцінки інтенсивності виробничих і невиробничих зв'язків між структурними елементами даної території. При цьому інтенсивність зв'язків визначається, наприклад, обсягом взаємних поставок продукції або ж обсягом перевезених вантажів між відповідними суб'єктами господарювання. До економічного району (зони), як зазначає М. Ф.Тимчук відносяться об'єкти, які мають найвищу інтенсивність зв'язків. Важко не погодитися з даною пропозицією, яка, на наш погляд, є достатньо обґрунтованою.
За визначенням В. А. Поповкіна економічний район — це територіальна частина народного господарства країни, якій органічно притаманна географічна цілісність та економічна спільність. Автором обґрунтована дворівнева схема економічного районування, яка включає макроекономічні і мікроекономічні райони. Перші з них, на його думку, можна використати для регулювання основних економічних пропорцій, формування раціонального територіального поділу праці і науково-аналітичного прогнозування, другий — для вирішення локальних задач господарювання.
Економічне районування в сучасних умовах розглядається як засіб управління господарствами у територіальному розрізі та як основа розробки й реалізації державної регіональної політики. Резюмуючи сказане можна зазначити, що економічний район — це територіально-господарська цілісність, що характеризується своїм природно-ресурсним і економічним потенціалом і умовами розвитку, це основна складова частина регіональної політики, об'єкт економічної оцінки природних ресурсів, державного регулювання, організації управління в поєднані з місцевим самоврядуванням.
Об’єктивною основою економічного району є ТВК. Економічні райони поділяються на галузеві та інтегральні.
Галузеві райони – це райони, які зосереджені на території підприємств окремих галузей.
Інтегральні райони – це економічні райони, для яких характерні внутрішні економічні зв’язки, територіальна та адміністративна цілісність.
Питання району і зв’язані з ним питання меж і цілей районування набуває актуальності в Україні, оскільки перехід до ринкової економіки потребує обґрунтування функцій і обов’язків усіх суб’єктів ринку, яким є і регіон. Проведення районування на підставі певних ознак ставить в основу створення господарського механізму регіональної самодостатності як основи ведення відповідної регіональної економічної політики. Ці далекоглядні висновки, які потрібно брати до уваги при обґрунтуванні економічного районування, спонукають зупинитися на визначенні цього поняття. Притому, основними моментами для вияснення поняття районування є наступні:
по-перше, вияснення, що потрібно розуміти під районуванням, тобто з’ясувати, чи район є конкретно існуюча реальність, чи це абстрактно-теоретична конструкція;
по-друге, вияснення, чи поняття району вбирає природничі і соціально-економічні елементи господарської системи певної території.
З цього приводу єдиного підходу не має ні географічна, ні економічна наука. Тому й визначення поняття економічного районування може мати лише загальний характер.
Економічне районування – це обґрунтований науковий поділ країни на економічні райони, що сформувалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі поділу праці.
Районування має дещо суб’єктивний характер, бо залежить від системи аргументів і критеріїв, що використовуються дослідником, а також від поставленої мети. Отже, районування можна розглядати як особливу форму систематизації, а саме: територіальну систематизацію.