Запитання для самоперевірки

1. Розкрийте суть поділу праці та охарактеризуйте його з точки зору формування двох просторових рівнів.

2. Що є первинним економічний район чи регіон ?

3. Які регіони в Україні носять назву не центрального міста ?

4. Назвати найбільший регіон за площею, за чисельністю населення, за економічним потенціалом.

5. Назвіть категорії регіональної економіки в сучасних ринкових умовах.

6. Яких економістів-науковців Ви знаєте, що займалися розробкою теорії та концепцій територіальної економіки?

Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.

Ключові поняття теми: регіональна економічна політика, об’єкти та суб’єкти економічної регіональної політики та її мета, зміст та економічний, соціальний, екологічний, демографічний, поселенський, науково-технічний аспекти регіональної політики, стратегічні та тактичні завдання економічної політики, принципи на яких ґрунтується державна регіональна політика та її пріоритети, основні цілі регіональної політики, організаційно-економічні форми державного регулювання регіонального розвитку, роль регіональної політики з питань реформування міжбюджетних відносин, роль місцевих органів влади у регіональному розвитку, сутність диверсифікації виробництва, внутрірегіональні замкнуті виробничі цикли, відносини між підприємствами і регіоном.

5.1. Поняття регіональної економічної політики.

5.2. Завдання і принципи регіональної економічної політики.

5.3. Організаційно-економічні форми державного регулювання регіонального розвитку.

5.4. Регіональна політика щодо формування між бюджетних відносин.

5.5. Політика структурної оптимізації регіональної економіки: пріоритетів, взаємодії підприємств і влади, власності, диверсифікації виробництва.

Література:

1. Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.115-151.

2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.637-649.

3. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. [підручник] / Заблоцький Б.Ф. - К.: Академвидав, 2002.- С.66-74.

4. Коваль Я.В. Регіональна економіка [навч. посібник] / Коваль Я.В., Антонечко І.Я. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – С.233-248.

5. Ковтун О.І. Державне регулювання економіки. [курс лекцій] / Ковтун О.І. – Львів: „Новий Світ – 2000”, 2007. - С. 281-324.

6. Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 113-138.

7. Регіонально-адміністративний менеджмент: [навч. посібник] / За ред. д.філос.н., проф. В.Г. Воронкової. – К.: Видавничий дім «Професіонал», Центр учбової літератури, 2010. – С.102-121.

8. Сімків Л.Є. Організаційно-економічний механізм регулювання регіонального розвитку [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.lib.ua-ru.net/inode/36392.html.

9. Соколов М.О. Напрями удосконалення регіональної економічної політики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: // eprints.ksame.kharkov.ua/4582/.

5.1. Поняття регіональної економічної політики.

Регіональна економічна політика — це напрям державної політи­ки, спрямованої для забезпечення оптимального узгодження загаль­нодержавних цілей та інтересів з особливостями розвитку окремих ре­гіонів. Державна регіональна політика являє собою комплекс заходів, що мають забезпечити, з одного боку, унітарність і цілісність україн­ської держави як єдиного політичного, соціально-економічного та правового простору, а з другого — збалансованість централізації і де­централізації влади, вирівнювання економічних та соціальних умов розвитку різних регіонів, розвиток міжрегіональних відносин, ефек­тивну реалізацію функцій місцевого самоврядування.

Для стабільного розвитку суспільства та ефективного функціо­нування держави має бути досягнуто оптимальне співвідношення децентралізації і централізації влади, забезпечено збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, враховано їх історичні, економічні, екологічні, географічні й демографічні особливості, ет­нічні та культурні традиції. Повільність темпів ринкових перетво­рень та незадовільний стан вирішення соціально-економічних про­блем свідчать про відсутність виваженої державної політики щодо регіонів та місцевого самоврядування, що породжує численні конф­лікти між різними рівнями влади, негативно позначається на еконо- мінному розвиткові регіонів, призводить до поглиблення диспропор­цій в територіальній структурі національної економіки та в соціаль­ній сфері регіонів. Усе це значною мірою є наслідком структурної кризи влади в Україні, що знаходить свій прояв у надмірній центра­лізації державної влади, відсутності належної матеріальної і фінан­сової основи та державної підтримки регіонального й місцевого са­моврядування, недосконалості розмежування повноважень між різ­ними рівнями влади на основі принципу субсидіарності. Крім того, ще не створено належної нормативно-правової бази для забезпечен­ня взаємного представництва інтересів центру і регіонів.

Об'єктами економічної регіональної політики є соціально-еко­номічні процеси, що відбуваються в адміністративно-територіаль­них одиницях чи їх сукупностях. За визначенням Тимчука М. Ф. такими об'єктами є територіальні соціально-економічні системи (ТСЕС) більш високого рівня ієрархії — міжобласні і обласні ТСЕС.

Об'єктами регіональної економічної політики на рівні місцевих ор­ганів управління є, головним чином, локальні і низові ТСЕС. Територіально-соціально-економічні системи визначаються згідно з те­риторіальним і адміністративним поділом України.

Суб'єктами державної регіональної політики виступають вищі державні органи, центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції за­безпечують регіональний соціально-економічний розвиток. Іншими словами, суб'єктами регіональної політики є:

• Парламент України, що визначає засади державної регіональної політики та її законодавчі основи;

• Президент України — виступає гарантом прав територіальних громад та місцевого самоврядування;

• Кабінет Міністрів України — забезпечує здійснення державної регіональної політики;

• центральні та місцеві органи виконавчої влади — в межах своєї ком­петенції беруть участь у вирішенні питань регіонального та місцево­го розвитку, передбачених державною регіональною політикою;

• державні адміністрації — здійснюють контрольно-наглядові функції в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

• органи судової влади — здійснюють судовий захист прав тери­торіальних громад та місцевого самоврядування. Суб'єктами дер­жавної регіональної політики в межах їх компетенції також є тери­торіальні громади, органи місцевого самоврядування всіх територі­альних рівнів.

Мета регіональної економічної політики — створення необхідних організаційно-правових та економічних умов, що надають відносно рівні можливості кожному регіону для повнішого і якіснішого задово­лення матеріальних, культурних і духовних потреб населення, забезпе­чення стабільного соціально-економічного розвитку регіонів та терито­ріальних громад на основі їх належного матеріального і фінансового забезпечення, підвищення ефективності функціонування владних структур усіх територіальних рівнів та розвитку місцевої демократії.

Регіональна економічна політика має на меті розв'язання як стратегічних, так і тактичних завдань. Стратегічний напрям полягає в тому, щоб оптимально поєднати інтереси держави і регіонів, ство­рити умови для раціонального використання місцевих ресурсів та особливостей природно-виробничого потенціалу, вирівнювання рів­нів економічного розвитку, науково обґрунтувати доцільність впро­вадження нової системи адміністративно-територіального поділу та економічного районування для забезпечення більш ефективного те­риторіального управління і гармонійного розвитку продуктивних сил. До тактичних завдань належать створення механізмів тісної взаємодії центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, передача на регіональний рівень додаткових повноважень у здійсненні економічних реформ, забезпеченні стабільності соціаль­но-економічного розвитку регіонів.

За змістом регіональна політика держави охоплює аспекти, що відбивають основні пріоритети розвитку регіонів, основними з яких є: економічні, соціальні, екологічні тощо (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Зміст регіональної політики

Економічний аспект передбачає інтенсифікацію виробництва в регіонах, раціональне розміщення продуктивних сил та ефективне використання природних ресурсів.

Соціальний — орієнтується на посилення соціальної спрямова­ності господарського розвитку і комплексності інфраструктурного забезпечення.

Екологічний — орієнтується на регулювання природно-госпо­дарської збалансованості в регіонах та охорону навколишнього сере­довища.

Поселенський — покликаний забезпечити єдність при форму­ванні регіональних багатоступінчастих систем розселення і вироб­ництва.

Демографічний — спрямований на стимулювання якісних змін демографічної та соціальної структур населення регіонів.

Науково-технічний — спрямований на визначення пріоритет­них напрямків наукових досліджень у господарському розвитку та раціональному ресурсозбереженні і природокористуванні.

Відповідно до зазначених аспектів можна визначити і завдання регіональної політики на перспективу.