- •Регіональна економіка
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Сутність регіональної економіки
- •1.2. Предмет і об’єкт регіональної економіки.
- •1.3. Методи дослідження розвитку регіональної економіки
- •Проблеми (завдання) регіональної економіки.
- •Регіональна економіка в системі економічних наук.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.23-29.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 17-21.
- •2.1. Сутність продуктивних сил.
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил.
- •2.3. Основні принципи розміщення продуктивних сил.
- •2.4. Систематизація факторів розміщення продуктів.
- •2.5. Регіональні інтереси у розміщенні продуктивних сил.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •3.1. Соціально-економічна суть районування.
- •3.2. Місце регіону в економічному просторі.
- •3.3. Засади економічного районування
- •Методологічні підходи економічного районування.
- •Основи розмежування економічних районів.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.66-81.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 25-27.
- •Поділ праці і регіоналізація економіки
- •4.2. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства.
- •Сутність регіональної економіки та її категорії.
- •Теорії та концепції територіальної економіки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.115-151.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.637-649.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 113-138.
- •5.1. Поняття регіональної економічної політики.
- •5.2. Завдання і принципи регіональної економічної політики.
- •5.3. Організаційно-економічні форми державного регулювання регіонального розвитку.
- •Регіональна політика щодо формування міжбюджетних відносин.
- •5.5. Політика структурної оптимізації регіональної економіки: пріоритетів, взаємодії підприємств і влади, власності, диверсифікації виробництва.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.157-205.
- •6.1. Загальні засади механізму реалізації регіональної економічної політики
- •4. Діагностика економічного рівня розвитку регіону.
- •6.2. Ринкові механізми регіонального розвитку.
- •6.3. Державне регулювання регіональним розвитком.
- •6.3.1. Внутрішні міжурядові фінансові відносини.
- •6.3.2. Стабілізація і збалансування економіки регіону.
- •6.3.3. Методи державного управління і регулювання в регіоні.
- •6.4. Регіональна система управління і регулювання.
- •6.4.1. Сутність категорії «регіонального управління» і «регіональне регулювання».
- •6.4.2. Функції регіонального управління і регулювання.
- •6.4.3. Структура механізму регіонального управління і регулювання.
- •6.4.4. Технологія в системі регіонального управління і регулювання.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах.
- •7.1. Суть поняття «господарство», «національна економіка», «економічна система».
- •7.2. Показники розвитку національної економіки та економічного розвитку країн.
- •7.3. Структура господарства України.
- •7.4. Промисловість України і форми її територіальної організації.
- •7.5. Інноваційний потенціал регіону.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.86-162.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 41-75.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с.263-279.
- •8.1. Природно-ресурсний потенціал України і його економічна оцінка.
- •8.1.1. Природно-ресурсний потенціал.
- •8.1.2. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу. Основні шляхи та резерви підвищення ефективності його використання.
- •8.1.3. Територіальне поєднання природних ресурсів.
- •8.2. Населення і трудові ресурси України.
- •8.2.1. Демографічна ситуація в Україні.
- •Динаміка чисельності населення України
- •8.2.2. Міграція населення.
- •8.2.3. Рівень життя населення.
- •8.2.4. Національний склад населення.
- •8.2.5. Міське і сільське населення.
- •8.2.6. Трудові ресурси.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку та розміщення.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.257-294.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.203-358.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 112-278.
- •9.1. Паливно-енергетичний комплекс.
- •9.2. Металургійний комплекс.
- •9.3. Машинобудівний комплекс.
- •9.4. Хіміко-лісовий комплекс.
- •9.5. Агропромисловий комплекс.
- •9.6. Транспортний комплекс і зв'язок.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем.
- •Заблоцький б.Ф. Регіональна економіка: [навч. Посібник] / б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – с.294-384.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 308-318.
- •10.1. Регіональні пріоритети соціально-економічного розвитку.
- •10.2. Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону
- •10.1. Cтруктура регіону.
- •10.3. Соціально-економічний комплекс, його значення та структура.
- •10.3.1. Структурна схема елементів регіональної соціальної інфраструктури.
- •Регулювання розвитку галузей соціально-побутової інфраструктури регіону.
- •Регулювання розвитку галузей соціально-духовної інфраструктури регіону.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.374-637;
- •11.1. Сучасні моделі суспільно-економічної макрорегіоналізації України.
- •11.2. Центральний регіон.
- •11.3. Донецький регіон.
- •11.4. Західний регіон.
- •11.5. Придніпровський регіон.
- •11.6. Причорноморський регіон.
- •11.7. Харківський регіон.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури.
- •Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. Посібник] / є.П. Качан, т.Є. Царик, д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – к.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – с.649-688.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 325-341.
- •Голіков а.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. Посібник] / Голіков а.П., Дейнека о.Г. Позднякова о.Г. – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 72-75.
- •12.1. Засади міжнародних економічних зв’язків та інтеграцію в світову економіку.
- •III. Країни з перехідною економікою.
- •12.2. Економічна інтеграція. Економічні союзи.
- •12.3. Форми зовнішньоекономічної діяльності.
- •12.4. Зовнішньоекономічні зв’язки України.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.3.2. Обмеження та негативні фактори в формуванні конкурентоспроможності регіону.
- •13.3.3. Конкурентні позиції у взаємодії регіонів.
- •Лишиленко в.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. Вищ. Навч. Зал.] / в.І. Лишенко – к.: Центр навчальної літератури, 2009. – с. 344-353.
- •13.1. Фактори сталого розвитку економіки.
- •13.2. Інвестиційна політика в регіональному розвитку продуктивних сил.
- •13.2.1. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
- •13.2.2. Напрями та принципи здійснення регіонального інвестиційного процесу.
- •13.3. Регіони в конкурентному ринковому середовищі.
- •13.3.1. Напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем.
- •13.3.2. Обмеження та негативні фактори в формуванні конкурентоспроможності регіону
- •13.3.3. Конкурентні позиції у взаємодії регіонів.
- •Запитання для самоперевірки
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
8.2.4. Національний склад населення.
Особливістю національного складу населення України є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення, який було проведено в грудні 2001 р., на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в Україні, наведено в табл. 8.4.
У національному складі населення України переважають українці, чисельність яких становить 37541,7 тис. осіб, або 77,8 % від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 р., кількість українців зросла на 0,3 %, а їх частка серед жителів України — на 5,1 відсоткового пункта.
На другому місці за чисельністю — росіяни. їх кількість порівняно з переписом 1989 р. зменшилася на 26,6% і становила на дату перепису 8334,1 тис. осіб. Частка росіян у загальній кількості населення зменшилась на 4,8 відсоткового пункта і становила 17,3 %.
Понад 7,5 млн українців мешкають у близькому і майже 4 млн — у далекому зарубіжжі. Українці майже рівномірно розміщені на території України. Проте в областях Поділля (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька), Полісся (Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська, Чернігівська), Прикарпаття (Івано-Франківська, Львівська), Центральній частині (Кіровоградська, Черкаська, Полтавська) вони становлять понад 90 % населення. Значно менше українців у національному складі населення східних та південних областей, де завжди був високим приплив мігрантів з інших регіонів колишнього СРСР. Особливо мала частка українців в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (24,3 та 22,4 % відповідно). Сьогодні практично кожен третій українець змушений проживати і працювати за кордоном через складну економічну ситуацію в державі.
Таблиця 8.4
Національний склад населення України
Національності |
Кількість, тис. осіб |
У % до підсумку |
2001 р. у % до 1989 р. |
|
2001 р. |
1989 р. |
|||
Українці |
37541,7 |
77,8 |
72,7 |
100,3 |
Росіяни |
8334,1 |
17,3 |
22,1 |
73,4 |
Білоруси |
275,8 |
0,6 |
0,9 |
62,7 |
Молдавани |
258,6 |
0,5 |
0,6 |
79,7 |
Кримські татари |
248,2 |
0,5 |
0,0 |
у 5,Зр.б. |
Болгари |
204,6 |
0,4 |
0,5 |
87,5 |
Угорці |
156,6 |
0,3 |
0,4 |
96,0 |
Румуни |
151,0 |
0,3 |
0,3 |
112,0 |
Поляки |
144,1 |
0,3 |
0,4 |
65,8 |
Євреї |
103,6 |
0,2 |
0,9 |
21,3 |
Вірмени |
99,9 |
0,2 |
0,1 |
у 1,8 р.б. |
Греки |
91,5 |
0,2 |
0,2 |
92,9 |
Татари |
73,3 |
0,2 |
0,2 |
84,4 |
Цигани |
47,6 |
0,1 |
0,1 |
99,3 |
Азербайджанці |
45,2 |
0,1 |
0,0 |
122,2 |
Грузини |
34,2 |
0,1 |
0,0 |
145,3 |
Німці |
33,3 |
0,1 |
0,1 |
88,0 |
Гагаузи |
31,9 |
0,1 |
0,1 |
99,9 |
Інші |
177,1 |
0,4 |
0,4 |
83,9 |
Серед національних меншин перше місце посідають росіяни. Вони в Україні почали оселюватися ще з XV ст. Найбільша їх частка в м. Севастополі (71,6 %), АР Крим (58,3 %), Луганській (39,0 %), Донецькій (38,2 %), Харківській (25,6 %), Запорізькій (24,7 %) та Одеській (20,7 %) областях. Найменша їх частка у західних областях України (від 1,2 до 3,6 %).
Другою за чисельністю національною меншиною в Україні є білоруси. Найбільше їх проживає в Донецькій і Дніпропетровській областях та АР Крим (понад третина всіх білорусів в Україні).
Молдавани мешкають переважно у прикордонних з Молдовою областях України — Одеській та Чернівецькій відповідно (47,8 та 26,0 %).
За період з 1989 по 2001 р. зросла чисельність кримських татар, які після проголошення Україною незалежності здобули можливість повернутися на свої старі місця проживання в АР Крим. Нині їх майже 3 мільйони осіб.
Болгари проживають компактно на території Одеської та Запорізької областей, поляки — в областях давньої осілості (на Волині, Поділлі, в Галичині, зокрема у Житомирській, Хмельницькій, Львівській областях), угорці — в Закарпатській області (96,7 %); румуни — в Чернівецькій та Закарпатській областях (97,1 %).
Євреї з'явилися в Україні ще за часів Київської держави. Вони прибували сюди з кримських, грецьких колоній та хазарських областей. Сьогодні понад 15% євреїв проживає в м. Києві, значна кількість їх в Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях. Однак від часу останнього перепису чисельність євреїв в Україні значно скоротилася, що пов'язано з їх масовим виїздом на свою прабатьківщину — в Ізраїль. В результаті цього євреї за чисельністю в Україні нині посідають 11-те місце серед усіх національностей проти четвертого у 1989 р.
Таблиця 8.5
Мовний склад населення України
Національності |
Вважали рідною мовою |
||||
мову своєї національності |
українську |
російську |
іншу |
||
Українці |
85,2 |
X |
14,8 |
0,0 |
|
Росіяни |
95,9 |
3,9 |
X |
0,2 |
|
Білоруси |
19,8 |
17,5 |
62,5 |
0,2 |
|
Молдавани |
70,0 |
10,7 |
17,6 |
1,7 |
|
Кримські татари |
92,0 |
0,1 |
6,1 |
1,8 |
|
Болгари |
64,2 |
5,0 |
30,3 |
0,5 |
|
Угорці |
95,4 |
3,4 |
1,0 |
0,2 |
|
Румуни |
91,7 |
6,2 |
1,5 |
0,6 |
|
Поляки |
12,9 |
71,0 |
15,6 |
0,5 |
|
Євреї |
3,1 |
13,4 |
83,0 |
0,5 |
|
Вірмени |
50,4 |
5,8 |
43,2 |
0,6 |
|
Греки |
6,4 |
4,8 |
88,5 |
0,3 |
|
Татари |
35,2 |
4,5 |
58,7 |
1,6 |
|
Цигани |
44,7 |
21,1 |
13,4 |
20,8 |
|
Азербайджанці |
53,0 |
7,1 |
37,6 |
2,3 |
|
Грузини |
36,7 |
8,2 |
54,4 |
0,7 |
|
Німці |
12,2 |
22,1 |
64,7 |
1,0 |
|
Гагаузи |
71,5 |
3,5 |
22,7 |
2,3 |
|
Інші |
32,6 |
12,5 |
49,7 |
5,2 |
Заданими Всеукраїнського перепису населення 2001 р. українську мову вважали рідною 67,5 % населення України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989 р. (табл. 8.5). Російську мову визначили як рідну 29,6 %, порівняно з попереднім переписом цей показник знизився на 3,2 %. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, за міжпереписний період збільшилася на 0,4 % і становила 2,9 %.