87.Функції і канали висловлювання громадської думки.

Одна з найважливіших характеристик структури громадської

думки — це канали її висловлення.

Опосередковані канали висловлювання громадської думки — це

засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення); різні засоби

освіти, лекції; документи органів управління, засідання органів

управління та ін. Усі ці засоби характеризуються тим, що через них

позиція, погляди, оцінки населення висловлюються не

безпосередньо, а з використанням «фігури ретранслятора». Тобто

наявне «втручання» у зміст різних «текстів» громадської думки

Прямі канали висловлювання громадської думки — особисті

контакти працівників органів управління з населенням; листи;

збори та мітинги, демонстрації та страйки, які характеризуються

прямим, безпосереднім контактом виразника думки з

представниками органів управління. Тому ця група каналів значно

надійніша. Справді, на мітингах і зборах, наприклад, можуть

виступати люди, які далеко не завжди висловлюють думку всього

населення.

Спеціалізовані канали висловлювання громадської думки — це

опитування із застосуванням наукових соціологічних методів.

Опитування дають можливість одержувати надійну і

репрезентативну інформацію, нагромаджувати її з широкого кола

проблем життя певної території, аналізувати зміни громадської

думки в динаміці шляхом проведення повторних, так званих

панельних, опитувань з тих самих проблем, встановлювати і

прогнозувати закономірності функціонування громадської думки,

функції Директивна функція громадської думки полягає в ухваленні

рішень, які мають суто імперативний, обов'язковий характер.

Йдеться про вибори, референдуми, збори трудових колективів.

Спонукальна функція громадської думки (функція тиску на органи

управління). Суть її у тому, що громадськість у формі мітингів,

демонстрацій, страйків тощо спонукає органи управління до

прийняття відповідних рішень,

Консультативна функція громадської думки «дає поради» органам

управління щодо способів і шляхів розв'язання проблем,

Експресивна функція громадської думки (найширша за своїм

значенням) полягає в тому, що громадська думка, незалежно від

того, в яких умовах їй доводиться «діяти», завжди займає певну

позицію щодо тих чи інших фактів і подій життя суспільства,

насамперед — діяльності держави.

88.Особливості функціонування соціального феномену свободи

слова в Україні.

Свобода слова є одним з головних чинників розвитку

громадянського суспільства та невід’ємною складовою права

громадян на отримання інформації. Саме наявність свободи слова

перетворює засоби масової інформації на ефективний інструмент

контролю громадян - платників податків над державою.З іншого

боку, вона забезпечує зворотний зв’язок між суспільством і

державою, що дозволяє діючій владі приймати рішення більш

виважені та відповідні сподіванням громадян.

Середня оцінка за п’ятибальною шкалою склала 2,7 бали, тобто, не

дістає “задовільного” рівня. Свобода слова, що сприймається як

самоціль, втрачає стимули до розвитку. Нам треба домагатися не

просто матеріалізації цього, поки що досить абстрактного, поняття,

але передусім - створення умов його безперебійного

функціонування, оскільки свобода вибору без належної інформації

буде нездійсненна. Отже, на думку громадян, рівень свободи слова

в Україні є досить низьким (нижчим від задовільного), тенденцій до

його підвищення громадська думка не відзначає.