2 Стимули – загрозу покарання і грошову винагороду. У дослідах

Мейо з’ясувалось, що робітник не просто “економічна людина”, а є

стимули сильніші, ніж з/пл., причому їх досить багато (похвала,

гордість, робітник прагне виявити творчі здібності, є повноправним

членом групи – соц і псих стим.

41. Праця як соціальний процес, її види.

Праця - цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої

створюються

матеріальні і духовні блага. Соціологія розглядає працю як основну

форму

життєдіяльності людського суспільства, основну умову його буття.

Процес праці - включає в себе доцільну діяльність людини (сама

праця),

предмет праці, тобто те, на що спрямована діяльність, знаряддя

виробництва,

якими людина впливає на предмет праці.

Організація праці - форми, способи і порядок поєднання живої і

предметної праці.

Умови праці - сукупність соціально-економічних, санітарно-

гігієнічних

організаційних та соціально-побутових чинників, що впливають на

працездатність і здоров'я працівника. Умови праці можуть бути

нормальні і

шкідливі. За нормальних умов праця не шкодить здоров'ю людини.

Шкідливі

умови праці небезпечні для здоров'я людини і нерідко ставлять під

загрозу

саме людське життя.

Зміст праці - узагальнена характеристика процесу праці.

Основними

елементами змістовності праці, якщо її розуміти як соціально-

психологічну

структуру трудової діяльності, є стимули до праці, ставлення до

праці,

мотиви праці, цінності і ціннісні орієнтації

Соц.сутність праці полягає в тім, що саме праця ств.людину і

визначає її сутність. Праця - осн.форма життєдіяльності сусп.,

вихідна умова його буття, яка визначає спосіб ставл.люд.до світу і

одної люд.до іншої, специфіку відносин у будь-якому

труд.колективі і в будь-якій держ.Праця-категорія не лише екон-на,

а й соц-на, що має знач.для характеристики сусп. в цілому, і його

індивідів зокрема. Соц.-екон.сутність праці є двоїстою: 1)це

джерело багатства і доходів

2)міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження

як особистості.Ненормальною ситуацією для працездатної люд.є

неможливість працювати.

42.Соціологічний погляд на проблеми права і закону. Соціологія

права є складноструктурним феноменом, структурні особливості

якого виділяють залежно від застосовуваних критеріїв класифікації.

Найчастіше застосовують п'ять варіантівкласифікації:1. За рівенем

(масштабом) дослідження: макро-, мезо-, мікротеорії.

2. За особливостями дослідження: теоретична та емпірична.

3. За цілями й завданнями: фундаментальна і прикладна.

4. За категоріями права або соціології:

Що стосується спеціальних проблем, то можна визначити

такі,соціогендерний аспект у соціології права, соціологічні

проблеми нормотворчості та діяльності щодо застосування права,

соціологічний підхід щодо дослідження судової діяльності,

інститутів і норм кримінального права тощо.

Методика і техніка соціально-правових досліджень — це вибір

оптимальних підходів, методів та прийомів соціально-правового

дослідження конкретних спеціальних проблем або їх частин, що

дозволяють отримати об’єктивні знання.