11.Система національних рахунків (снр) як нормативна база макроекономічного рахівництва

Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних методологічних принципах, серед яких основними є :

1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться у постійному кругообороті, а кругооборот ― це безперервний потік “доходи-витрати”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи і т.д.

Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість ― характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання.

Базовою одиницею обліку в СНР є інституційна одиниця (ІО)― це екон. одиниця, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері основної діяльності. Усі ІО об’єднуються у сектори:

• підприємства, що виробляють товари і послуги, крім фінансових послуг;

• фінансові установи;

• державні установи;

• громадські і приватні організації, які обслуговують домашні господарства;

• домашні господарства,

• зовнішньоекономічні зв’язки.

Економічна операція ― групування елементарних потоків за їхнім змістом. Вони в СНР поділяються на три групи:

1. операції з продуктами та послугами ― їх виробництво, обмін і використання у галузях і секторах економіки протягом відповідного періоду;

2. розподільчі оп. ― показують розподіл і перерозподіл доходу або доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень;

3. фінансові оп. ― зміни фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.

Кожний рахунок належить до одного аспекту екон. діял. Відповідно до СНР кожна операція фіксується двічі (подвійний запис) ― у ресурсах та у використанні. Підсумки операцій балансуються. Для економіки у цілому розробляють 10 рахунків, які мають на меті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесу відтворення на макроекономічному рівні. Рахунки складаються: продуктів і послуг, виробництва, утворення доходів, розподілу доходів, їх використання, капітальних витрат і фінансовий рахунок.

12.Основні макроекономічні показники: валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП). ВВП характеризує сукупну ринкову варт. тов. і посл., вироблених під-ми , орг. та установами в поточному періоді на економічній території країни. ВВП – сальдо первинних доходів = ВНП. Сальдо перв. дох = доходи, які отрим. резиденти із-за кордону у зв’язку із іх участю у вир-ві ВВП інших країн – дох. сплачені резидентам інших країн за участь у вир-ві ВВП даної країни)

До ВВП не входять проміжні товари, ті що використ. для в-ва інших тов.і послуг: сировина, мат-ли,електроенерг.,паливо.

Для виміру ВВП (ВНП) існує три способи:

1)за доданими вартостями (виробничий метод) Визначає ВВП як суму доданих вартостей. ВВП=Валові додані вартості+чисті податки(податки на прод. та імпорт – субсидії)

2) за витр. (м. кінцевого використання) грунт.на передумові, що варт. виробленого суп.продукту дорівнює вартості реаліз.прод. Те, що для одних суб.є витр, для інших є доходом.

ВВП = C(споживчі витр. домгосп) + І_в (валові приватні інв-ні витрати)+ G(витр. держави у формі закупівель продуктів і послуг) + NE (чисті витр. закордону)

3) за доходами (розподільчий метод) ВВП визначається як сума первинних доходів макроек. суб..

ВВП= W(з/п) + P(приб. під-ств та корп.) + і_ч(чистий %)+ R(рента) + T_нч(непрямий чистий податок на бізнес)+ А (аморт. основ. кап.)

ВВП-вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах певної національної території певної країни, як національними, так і іноземними ресурсами.

ВНП-вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених національними факторами виробництва як у межах своєї країни, так і за її межамиза певний проміжок часу.

ВНП-показник річного обсягу національної економіки, а ВВП-внутрішньої.

Якщо від ВВП відняти суми доданих вартостей, створених на території певної країни іноземними факторами виробництва, і додати суму доданих вартостей, створеними національними ресурсами за кордоном, то отримаємо ВНП.

СНР-93 дає змогу використовувати обидва показники, але перевагу надає ВВП.

13.Взаємозв‘язок макропоказників в СНР. Окрім названих основних (ВВП-ВНП), існує цілий ряд інших взаємопов'язаних показників національного рахівництва. Всі вони розраховуються на підставі ВВП і використовуються з тією чи іншою метою макроекономічного аналізу.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:

ЧВП = ВВП — Амортизаційні відрахування.

Національний доход (НД) — сукупний доход в економіці, який отри­мують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі) — можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих по­датків на бізнес:

НД = ЧВП — Чисті непрямі податки на бізнес.

Показник особистого доходу (ОД) можна отримати, коли від націо­нального доходу відняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибуток корпорацій і додати суму тран­сфертних платежів. Необхідно також відняти чистий процент і додати осо­бисті доходи, отримані у вигляді процента.

Використовуваний доход (ВД) розраховується шляхом зменшення по­казника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:

ВД = ОД — Прибутковий податок — Неподаткові платежі державі. Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.

14.Номінальний та реальний ВВП. Дефлятор та індекси цін. НОМІНАЛЬНИЙ ВНП - вартісний показник, який визна­чається за ринковими цінами поточного року. РЕАЛЬНИЙ ВНП - вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує дина­міку фізичного обсягу виготовленого продукту.На величину номінального ВНП впливають:

• динаміка реального (фізичного) обсягу вироб­ництва;

• динаміка рівня цін (інфляція).

Реальний ВНП підраховується шляхом коригування номі­нального ВНП на індекс цін (дефлятор ВНП).

ДЕФЛЯТОР ВНП (індекс цін) враховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва.

Деф.ВНП = (Ном.ВНП / Реал.ВНП) * 100% = (∑p1q1 / ∑p0q0) * 100% ,де p1 - ціни поточного року; ро - ціни базисного року; q1 - обсяг виробництва в поточному році.

Якщо величина дефлятора менше одиниці, то відбувається коригування номінального ВНП у бік збільшення, тобто спо­стерігається інфліювання ВНП. Якщо величина дефлятора більше одиниці, то відбувається коригування ВНП в бік зни­ження, тобто дефліювання ВНП.

Реальний ВНП протягом 1991-1999р. мав тенденції до зниження. Найбільший прояв цього був в 1994р. від'ємний приріст ВНП складав майже 30%(по відношенню до попереднього року).А починаючи із 2000р. і по сьогодні ми спостерігаємо позитивний приріст ВНП по відношенню до попереднього року. Найбільший приріст був у 2004р. і складав 12,1%.Найнижчий у 2005р.- 2,7%.У 2007р. приріст ВНП по відношенню до 2006р. становив 7,3%.Номінальний ВНП протягом 1991-2007рр. мав тенденцію до зростання.

ВНП-дефлятор з 1991 по 1993рр. зростав, а починаючи з 1993р невпинно падав. В 1999р відбувається зростання дефлятора на 27,3% до попереднього року, але починаю з цього року він надає. Протягом останніх років (2005-2007рр.) ВНП-дефлятор потроху зростає.На сьогодні він скадає близько 26%.

Індекс споживчих цін в Україні протягом 1991-1993рр. зростав.З 1993 по 2003рр. він має загальну тенденцію до зиження, але потягом останніх років (2003-2007рр) він незначними темпами зростає і на сьогодні складає 116,6 % до попереднього року.Ідекс цін виробника в Україні має таку ж тенденцію як і індекс споживчих цін.На сьогодні він складає 123,3% по відношенню до попереднього року.