61. Види безробіття. Закон Оукена.

Макроек-ою проблемою є безробіття. Безробіття в ринковій ек-ці – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропоз-ія робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний хар-ер.

Нас-ня=робоча сила+особи поза робочою силою; робоча сила=зайняті+безробітні.

Рівень безробіття (u): u=(безробітні/робоча сила)100%.

Рівень зайнятості=(зайняті/особи у віці від 16 і старше)100%.

Існують 3 види безробіття:

1. фрикційне безробіття – тимчасове безробіття, яке пов'язане з добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи.

2. Структурне безробіття – означає невідповідність між пропоз-єю праці та попитом на робочу силу, яка виникає в зв'язку з технологічними змінами у процесі вир-ва, коли попит на один різновид праці зростає, тоді як на інший зменшується, а пропоз-я не може швидко пристосуватися до цього.

3. Циклічне безробіття – це вивільнення робочої сили викликане загальним спадом вир-ва, тобто тією фазою ек-го циклу, яка пов'язана з кризовим явищем в ек-ці,  АД,  зайнятості і  рівня безробіття.

Рівень безробіття за умов повної зайнятості= сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Цей показник називається також природним рівнем безробіття; він відповідає потенційному ВВП.

Закон Оукена

Зазвичай рівень фактичного безробіття перевищує його природний рівень. За цих умов економіка працює з недо­статнім коефіцієнтом віддачі. Перевищення фактичним рівнем безробіття природного рівня приносить суспільству значні втрати. Математично зв'я­ зок між втратами ВВП та перевищенням фактичним безро­біттям його природного рівня обґрунтував Артур Оукен. Він розрахував, що для США кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшу є об­сяг ВВП порівняно з потенційним його рівнем на 2,5 процен­та. Цей закон прийнятний і для економік постсоціалістичних країн.

Виявивши залежність цих двох змінних (1 : 2,5 або 2 : 5), закон Оукена дає можливість математично розрахувати втрати, які суспільство несе за певного рівня безробіття. Наприклад, якщо рівень безробіття становить 11 %, а при­родний рівень 6 %, то перевищення фактичного рівня без­робіття над природним складає 5 %. Помноживши 5 % на коефіцієнт Оукена (2,5), матимемо втрати реального ВВП відносно потенційного його обсягу (5 • 2,5 = 12,5 %). Це означає, що якби у певному році рівень безробіття дорівню­вав природному, то реальний ВВП був би на 12,5 % більшим від фактичного.

Закон Оукена можна зобразити за допомогою формули

де (β — коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безро­біття;

и — фактичний рівень безробіття; и* — природний рівень безробіття; У* — потенційний обсяг національного виробництва в умовах повної зайнятості;У — фактичний обсяг національного виробництва;

U — и* — рівень циклічного (кон'юнктурного) безробіття;

Y* - У — кон'юнктурний розрив між потенційним і фактичним обсягами національного виробництва.

62. Класичний і кейнсіанський підходи до пояснення причин безробіття.

Класичний підхід до проблеми безробіття.