Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на вопросы_1.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
4.06 Mб
Скачать

42. Фіскальна політика держави: сутність та види.

Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат, направлених на забезпечення повної зайнятості, рівноважного платіжного ба­лансу та економічного зростання за умов виробництва неінфляційного ВВП.

Стимулююча фіскальна політика (фіскальна екс­пансія):

- в короткостроковому періоді - має за мету подолан­ня цикл. кризи в економіці і передбачає зростання держав­них витрат (G), зниження податків (Т) або комбінує ці заходи;

- в довгостроковому періоді політика зниження подат­ків (Т) може привести до розширення пропозиції факторів ви­робництва і зростання економічного потенціалу.

Стримуюча фіскальна політика (фіскальна рестрик­ція) має за мету обмеження циклічного підйому економіки і пе­редбачає зниження державних витрат (G), збільшення податків (Т) або комбінування цих заходів в цій фазі економічного циклу.

В короткостроковому періоді заходи стримуючої фіс­к. політики дозволяють знизити темпи інфляції ці­ною зростання безробіття (u) і скороч. виробництва (Q).

В довгостроковому періоді збільшення податкового тиску може викликати стійке скорочення сукупної пропозиції (AS) і активізацію елементів механізму стагфляції, особливо за умов пропорційного скорочення державних витрат за всіма статтями бюджету, що призводить до значного скорочення державних інвестицій в інфраструктуру ринку праці.

Основні функції фіскальної політики: вплив на стан господарської кон'юнктури; перерозподіл національного доходу; нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм; стимулювання економічного зростання; підтримка високого рівня зайнятості тощо.

До фіскальної політики відносяться тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей в обігу.

У короткостроковому періоді заходи фіскальної політики су­проводжуються ефектами мультиплікаторів державних витрат, податків та збалансованого бюджету.

Податковий мультиплікатор T)

тT = - ( c’ / (1 – c’) )

Податковий мультиплікатор показує, що зростання по­датків на певну величину зменшує (знак «-») обсяг виробни­цтва на більшу величину і навпаки, при зменшенні ставок оподаткування Т(Y) на певну величину, рівноважний обсяг виробництва (Y) збільшується на більшу величину.

Якщо державні витрати (G) та автономні податкові відраху­вання (Т) зростають на одну і ту ж величину (∆G = ∆T), то і рівноважний обсяг виробництва зростає. У даному випадку мова йде про мульт-р збалансованого бюд­жету, який завжди менший або = 1.

Мультиплікативний ефект від зниження податків слабший, ніж від збільшення державних витрат, що є наслідком більш сильного впливу державних витрат на величину сукупного доходу і споживання, порівняно зі зміною податків.

Мультиплікатор державних витрат G)

тG = ∆Y/ ∆G = 1/(1-c’)

Мультиплікатор державних витрат показує, наскільки зміняться сукупні доходи (∆Y) при зміні державних витрат (∆G) на 1.

Основні засоби дискреційної фіскальної політики: - введення або зміна програм суспільних робіт та інших програм, пов’язаних з витратами держави; - зміна програм «трансфертного типу» (виплат з бюджету); - циклічні зміни рівня податкових ставок, які проводяться урядом та парламентом.

Напрями державних виплат: споживання в держ секторі (з/п працівникам державного сектора, платежі за товари, що використ в держ секторі), трансферти в приватному секторі (страхування на випадок безробіття, пільги ветеранам, допомога малозабезпеченим сім’ям), державні інвестиції (капітальні витрати – будівництво доріг, портів…), проценти по держ боргам (внутр., зовн позики).

Наприклад, зміна бюджетних витрат держави в напрямку їх скорочення неможлива без значного збільшення фонду оплати праці, бо частина благ і послуг, що надаються за рахунок бюджету, мають задовольнятися за рахунок власних коштів населення. Тобто умовою зменшення податкового навантаження на виробника є зростання з/п працівників.

Мається на увазі, що кошти, які вивільнятимуться на підприємствах у результаті скорочення податків, повинні значною мірою спрямовуватися на забезпечення зростання оплати праці. Зростання оплати праці підвищуватиме суспільний добробут .