43. Вплив податкового мультиплікатора та мультиплікатора державних видатків на обсяг ввп. Податковий мультиплікатор (тT)

т_T = - ( c’ / (1 – c’) )

c’ – гранична схильність до споживання

Податковий мультиплікатор показує, що зростання по­датків на певну величину зменшує (знак «-») обсяг виробни­цтва на більшу величину і навпаки, при зменшенні ставок

оподаткування Т(Y) на певну величину, рівноважний обсяг виробництва (Y) збільшується на більшу величину.

Сукупний ефект від зростання (зменшення) податків визна­чається за формулою:

∆Y = - т_T * ∆T

де ∆Y - зміна доходу;∆T- зміна податкових надходжень; т _Т - податковий мультиплікатор.

Якщо державні витрати (G) та автономні податкові відраху­вання (Т) зростають на одну і ту ж величину (∆G = ∆T), то і рівноважний обсяг виробництва зростає. У даному випадку мова йде про мультиплікатор збалансованого бюд­жету, який завжди менший або дорівнює 1.

Мультиплікативний ефект від зниження податків слабший, ніж від збільшення державних витрат, що є наслідком більш сильного впливу державних витрат на • величину сукупного доходу і споживання, порівняно зі зміною податків.

Ці відмінності визначають переваги у виборі інструментів фіскальної політики з метою подолання циклічних криз.

Якщо фіскальна політика направлена на розширення державного сектору, то

-під час економічної кризи —збільшують державні ви­трати, що має сильний стимулюючий ефект;

-під час буму для стримування інфляційного підйому збільшують податки, що є відносно м'яким обмежувальним за­ходом.

Якщо фіскальна політика має за мету скорочення дер­жавного сектору, то:

-під час економічної кризи знижуються податки, що викликає незначний стимулюючий ефект;

-під час буму знижуються державні витрати, що швидко знижує рівень інфляції.

Мультиплікатор державних витрат (т_G)

Мультиплікатор державних витрат обчислюється за формулою:

т_G = ∆Y/ ∆G = 1/(1-c’)

Якщо ж планові витрати будуть враховувати вплив прибут­кових податків (тобто T=T(Y)*Y) мультиплікатор державних витрат визначатиметься за такою формулою:

т_G = 1/(1-c’*(1-t))

t-частка податків у сукупних доходах

Мультиплікатор державних витрат показує, наскільки зміняться сукупні доходи (∆Y) при зміні державних витрат (∆G)на1.

Загальний ефект від зміни витрат визначається за формулою:

∆Y = т_G * ∆G

де ∆Y- зміна сукупних доходів; ∆G - зміна державних витрат;

т_G - мультиплікатор державних витрат.

44. Автоматичні стабілізатори та дискреційна стабілізаційна політика Дискренційна політика – це с-ма заходів, яка передбачає зміни в розмірі держ.витрат, податків і сальдо держ.бюджету; використ.державою для активної протидії цикл.коливанням. Дискреційна пол-ка: цілеспрямовано створюється дефіцит держ. бюджету, внаслідок зростання держ. витрат або зменшення податків, пов'язана із часовим лагом, бо зміна і G, і T вимагає дебатів у парламенті.

При недискреційній політиці бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Автоматичний стабілізатор – механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики.

Розглянемо механізм дії автоматичних стабілізаторів.

У фазі циклічного підйому доход зростає, У₂ >У₀ і тому податкові відрахування автоматично зростають, податковий мультиплікатор зменшується, а трансфертні платежі з бюджету автоматично знижуються – це зменшує особисті доходи, скорочує видатки на споживання і AD в цілому. У підсумку бюджетний надлишок зростає, а надмірне розширення економіки й інфляція стримуються. У фазі циклічного спаду AD, навпаки знижується: У₁<У₀. Через це податкові надходження автоматично скорочуються, податковий мультиплікатор – збільшується, а трансферти приватному секторові – збільшуються. Наслідком цього є збільшення держ. дефіциту, але одночасно збільшується AD і обсяг вир-ва, що обмежує глибину спаду. Автоматичні стабілізатори лише зменшують, а не зовсім усувають мультиплікативний вплив податків та держ. видатків на економіку. Проведення активної фіскальної політики ускладнюється труднощами макроекономічного прогнозування, які виникають внаслідок недосконалості екон. Інформації, мінливості екон. очікувань тощо . Окрім того фіскальна політика має значні внутрішній лаг – час від моменту зміни екон. ситуації до моменту прийняття відповідних урядових рішень.