5. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем .

ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА - це певним чином упорядкова­на система зв'язків між виробниками і споживачами матері­альних та нематеріальних благ та послуг (див. мал. 1.2).

Основні елементи економічної системи

Соціально-економічні відносини, які базуються на відпо­відних формах власності на економічні ресурси та результатах господарської діяльності.

• Організаційні форми господарської діяльності: поділ праці, спеціалізація та кооперування виробництва.

• Господарський механізм, тобто спосіб регулювання еко­номічної діяльності на макрорівні.

• Конкретні економічні зв 'язки між господарськими суб' єк-тами.

Економічні системи багатомірні і формалізовано записують­ся таким чином:

Е8=/(А₁,А₂,...,А_п), (1.1)

ж Е5 - економічна система, яка визначається властивостями Аі. Ці властивості виступають критеріями при визначенні типу економічної системи.

Типи економічних систем

Ринкові економічні системи

Основні ознаки:

• приватна власність на інвестиційні ресурси;

• вільна конкуренція;

• свобода учасників економічної діяльності;

• ринкове ціноутворення;

• стихійне ринкове регулювання.

Сучасна ринкова економіка - сучасний капіталізм (друга половина XX ст.).

Основні ознаки:

• колективна приватна та державна власність;

• державне регулювання економіки з метою стимулювання сукупного попиту та пропозиції;

• маркетингова система управління виробництвом.

Неринкові економічні системи

Традиційна економічна система (притаманна слабороз­винутим країнам).

Основні ознаки:

• приватна власність на засоби виробництва;

• відстала технологія;

• ручна праця;

• багатоукладність;

• натуральне виробництво;

• переважання дрібнотоварного виробництва;

• активна роль держави.

Адміністративно-командна система Основні ознаки:

• державна власність на засоби виробництва;

• монополізація та бюрократизація економіки;

• централізоване планування та управління виробництвом;

• централізований розподіл матеріальних, трудових та фі­нансових ресурсів.

6.Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія Суб'єктами макроаналізу виступають:

1.СЕКТОР ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ містить усі приватні господарства країни, діяльність яких спря­мована на задоволення власних потреб.Домашні господарства проявляють три основних види економічної активності: пропонують фактори виробни­цтва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують.

2.ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ СЕКТОР - це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни (мета діяльнос­ті фірм - отримання прибутку).Підприємницький сектор проявляє такі види еко­номічної активності: пред'являє попит на фактори виробницт­ва, пропонує результати своєї діяльності та інвестує.

3.ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР - містить усі державні інсти­тути та установи.Основне завдання держави - створення суспіль­них благ, які надходять споживачам «безоплатно» (безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги держав­ної, соціальної та виробничої інфраструктур тощо). Основні цілі державного сектору - задоволення потреб у суспільних благах, а не отримання прибутку; зростання суспіль­ної продуктивності праці та зниження витрат на споживання домашніх господарств.

Для забезпечення своєї діяльності державний сектор прояв­ляє такі види економічної активності: збирає податки, здійснює державні закупки товарів та послуг, а також надає пропозицію грошей для всіх макроекономічних суб'єктів.

4.СЕКТОР ЗАКОРДОН містить усі економічні суб'єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути.

Вплив закордону на вітчизняну економіку здійс­нюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом та національними валютами.

Для забезпечення своєї діяльності державний сектор прояв­ляє такі види економічної активності: збирає податки, здійснює державні закупки товарів та послуг, а також надає пропозицію грошей для всіх макроекономічних суб'єктів.