52. Кейнсіанська та монетаристська концепції грошової політики.

І кейнс і монетарнетаристи визначають що центр. проблемою гр-кр. пол-ик є маніпулювання грош. пропозицією з метою впливу на найважл. макроекон. парраметри. Розбіжності між підходами – як і на які параметри можна впливати через грош. пропозицію. Беремо сук. витрати . Кейсіанці вваж. що на сук. витрати можна вплив. опесередковано через % ставки, а монетар-ти безпосередньо ( MV=PQ), бо зміни в М безпосередньо тянуть зміни в PQ - обсяг річного вир-ва. Беремо реальний випуск. Кейн-ці вваж. , що можна вплив. оскільки випуск залежить від сук. попиту , а останній залеж. від витрат. Монет-ти вваж. що на реал. випуск не може впливати держава через гр. пол-ку. Беремо рівень цін. Кейнс-ці вваж. що завдяки цьому впливу буде змінюв-сь і обсяг вир-ва і швидкість обертання грош. одиниць. За монет. концепцією гр.-кр. пол-ка обов`язково впливає на рівень цін оскільки V= const, а Q визнач-ся структурою вир-ва. Звідси М. За формулою M*V=P*Q.Спільні позиції і кейн. і монет. що через грош. пол-ку можна маніпулювати.

Кейнсіанська модель гр.-кр. пол-ки. Кейн-ці вваж. гр-кр. пол-ку менш результативну ніж бюдж.-податкову(фіскальну). Зміна грош. пропозиціїї змінює ставку %, яка визначає рівень інвестування. Інвестиції як елемент сук. витрат вплив. на обсяг сук. витрат і змінюють рівноважний обсяг вир-ва. Це зображ. так (мал1)

Гр. 1 зображає зв`язки між М<sup>S</sup> і рівноважною ставкою % (і). При незмін. D<sup>S</sup> М<sup>S</sup> призведе до здешевлення грошей – ставка . Гр2 зв`язок між і та попитом на інвестиції. Коли і  попит на інвестиції  Гр.3 зв`язок між інвест. витратами та обсягом вир-ва.(при збільшенні інвестиційних витрат можна забезпечити виробництво на рівні Yf, що гарантує повну зайнятість.

У Кейнс. концепції % ставка викор. як ціна грошей, і визначає поведінку не тільки тих хто позичає, а тих хто не має боргу. Якщо ставка % , то люди готові тримати більше грошей, попит на них ; якщо ставка % , попит на гроші .Якщо % ставка вище рівноважної , то власники грошей перерозподіляють гроші на користь інших форм , з часом це призводить до зниж. % ставки. Гол. метою гр.-кр. пол-ки за Кейнсом є зміна пропоз. грошей з метою впливу на проц. %. Це робиться через зміну норми банк. резервів, операції на відкрит. ринку. Обмеження впливу грошової пропозиції на ставку % - “пастка ліквідності”, яка виникає тоді, коли ставка %, досягнувши критично-мінімального рівня, надалі перестає знижуватись. Тоді зміна пропозиції грошей не має на неї жодного впливу.(мал)

Монетарна модель . Грунтується на рівнянні MV=PУ . Коли Мs  то P або Y повинні , або V . Вони виходять з того що при  Мs існує невелика вірогідність  V ( V залежить певною мірою від звичок людей ). Якщо це так, то при  Мs мають витрати PY. M- кільк грошей в обігу; V – швидкість обігу грошей; MV – кільк. грошей що потрібно сплатити при купівлі виробленої продукції. Між монет-ти існують розбіжності стосовно поглядів на динаміку У . Частина вваж. що на У можна впливати через зміну Мs, а інша частина вваж, що Y, V-стабільні. Мs втілюється у  Р (існує зв’язок між кіль-тю грошей та інфляцією.. Монет. вваж. що У залежить від виробн. можлив-тей та зайн. нас-ня з урахуванням прир. рівня безробіття, тому  Мsлише Р.

Маніпулюючи М не можна впливати на величину % ставки. Номін. % ставка має тенденцію до , а якщо держава про-водить ефективну антиінфл. пол-ку то ця ставка . Реал.% ставка =Номін.% – Темп

Інфл . Якщо високою є номін. ставка то це в очікуванні високої інф-ції. Щоб ці очік. не виникали треба обмеж. пропоз. грошей. Тому головним засобом пожвавлення ек-ки мають бути не зменш. пропоз. грошей , а структурні зміни і зростання виробн. можливостей.

53. Причини нестабільності грошово-кредитної системи та заходи щодо її стабілізації в умовах світової фінансової кризи. Причини нестабільності грошово-кредитної системи: 1) нестабільність курсу національної валюти; 2) прорахунки грошово-кредитної політики НБУ; 3) неадекватна фіскальна політика; 4) відсутність системи страхування депозитів тощо.

Заходи щодо стабілізації грошово-кредитної системи: 1) удосконалення банківського законодавства. Для України: адаптація загальних законодавчих умов функціонування банків до міжнародних правових норм з метою інтеграції банківської системи України в світову банківську систему. 2) приведення у відповідність до світових норм рівня мінімальних банківських резервів та рівня облікової ставки. Для України: зниження рівня обов’язкових резервів з одночасним і однаковим для всіх суб’єктів зниженням облікової ставки НБ. 3) розвиток нових форм кредитно-банківських послуг та регулювання обсягу кредитного ринку. Для України: пріоритетне використання гнучких валютно-політичних інструментів, розвиток ринку державних цінних паперів тощо.

54. Інфляція: сутність, причини, та форми .

Інфляція – процес знецінення грошей, який проявляється як стійке підвищення заг. рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, не забезпеченою матеріальними цінностями.

Інфляція визнач. як % зміна рівня цін (Р). Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім вказує на інфляцію, а зменшення індексу цін – на дефляцію, яка має місце, коли заг. рівень цін падає і купівельна спроможність грошей . Дефляція трапляється вкрай рідко.

Показником інфляції є темп інфляції (ТІ), який показує як змінилася сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась), і визначається за фор-лою:

ТІ= ((І¹_цін-І⁰_цін)/І⁰_цін)100%, де І¹_цін , І⁰_цін - відповідно, ціновий індекс у поточному і минулому періодах.

Для обчислення ТІ застос. 2 методи:

1. на основі індексу цін базового періоду. В цьому випадку інфляція показує % приросту цін в аналізованому періоді стосовно базового: ТІ=І^А_цін-100, де І^А_цін – індекс цін аналізованого періоду; 100 – індекс цін попереднього періоду.

2. на основі індексу цін попереднього періоду. В цьому випадку інфляція показує % приросту цін в аналізованому періоді стосовно попереднього: ТІ= ((І^А_цін-І^П_цін)/І^П_цін)100%, де І^А_цін , І^П_цін - відповідно, ціновий індекс аналізованого і попереднього періодів.

Рівень інфляції ()показує як змінилися ціни в економіці і вимірюється за доп. індексів цін (індексу споживчих цін, дефлятора ВВП тощо) як різниця між значенням цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%: =І_цін-100%.

Причини інфляції:

1. грощова емісія, не забезпечена товарною масою

2. кредитна емісія

3. криза валютно-фінансової с-ми

4.  бюджетного дефіциту та держ. боргу

5. держ. монополія

6. монополізм підприємств

7. механізм оподаткування (при  податку на прибуток проявл. тенденція до зниження обсягів вир-ва)

8. інфляція цінової надбавки (підвищення цін з метою компенсувати майбутні збитки, можливі в результаті організаційної перебудови економіки)

Види інфляції: помірна харак-ся повільним  цін ( до 10% на рік), галопуюча (від 10% до 200% на рік) – на цій стадії значно посилюються екон. суперечності та соціал. напруження у сус-ві, гіперінфляція ( до 1000% на рік і ) – поведінка споживачів визначається намаганням вкласти гроші у матеріальні цінності, на цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої ф-ції.

Для країн, які залеж. від зовн. торгівлі існ. загроза імпортованої інфляції. Вона виник. у разі  цін на імпортні товари за умови твердого курсу валюти.

Стагфляція – це інфляція, яка супроводжується стагнацією вир-ва і високим рівнем безробіття у країні( одночасне рівня цін і рівня безробіття).