54. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання

Фінансове вирівнювання-приведення у відповідність витрат місцевих бюджетів(за економічною і функціональною класифікацією) до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на одного мешканця і ліквідація значних диспропорцій у здійсненні бюджетних видатків за окремими територіями.

Завдання фінансового вирівнювання:

1. забезпечення динамічного зростання економіки

2. розвитку продуктивних сил

3. поліпшення добробуту населення

4. усунення розбіжностей у рівнях розвитку окремих територій

5. фінансове забезпечення місцевого самоврядування

6. вирішення національних проблем

Бюджетне регулювання-діяльність щодо збалансування бюджету.

У процесі бюджетного регулювання виділяють: вертикальне бюджетне регулювання, горизонтальне.

Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечення необхідними дохідними джерелами бюджетів в різних рівнях відповідно до діючого порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування.

Сутність горизонтального бюджетного регулювання полягає в усуненні розбіжностей в рівнях бюджетної забезпеченості з огляду на бюджети місцевого самоврядування(міські, селищні, сільські)

У вітчизняній бюджетній практиці використовуються наступні два основні методи бюджетного регулювання:

1. метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків та доходів до відповідного місцевого бюджету(Залежно від розміру надходжень до місцевого бюджету в відсотковому відношенні(повний, частковий) загальнодержавні доходи(податки, збори) можна розділити на:

• закріплені доходи-цілком у повній частині закріплюються за певними місцевими бюджетами

• регульовані доходи-доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи

2.надання фінансової допомоги бюджетам в обсязі певної визначеної суми у формі бюджетних трансфертів(функціонує у формі дотацій вирівнювання, субвенцій, коштів, що передаються з одного бюджету в інший)

55.Сутність державного кредиту

однією з ланок фінансової системи України і знаходиться в тісному зв'язку з усіма процесами, що мають місце в умовах перехідної економіки. До таких процесів належить посилення зв'язку між державними фінансами та позичковим капіталом.

Кредит, як елемент загальної системи перерозподілу вартості в розширеному виробництві, відображає два взаємопов'язаних зустрічних процеси її руху в грошовій формі. З одного боку, залучення вільних грошових коштів підприємств та населення, а з іншого — використання цих коштів на фінансування державних потреб.

У кредитних відносинах беруть участь кредитор (займодавець) і позичальник як юридично самостійні суб'єкти. Держава виступає або в ролі позичальника грошових коштів, або кредитора (займодавця) відносно приватних осіб, фінансових та кредитних закладів, урядів інших держав, міжнародних фінансових та кредитних організацій.

Система державного кредиту тісно переплітається з банківською системою, але державний кредит відрізняється від банківського. Банківський кредит надається у тимчасове користування підприємствам, фірмам на виробничі цілі під заставу основних засобів і обігових коштів, домашнім господарствам у вигляді споживацького кредиту за умови дотримання основних принципів банківського кредитування.

Державний кредит використовується, в основному, для мобілізації коштів з метою фінансування державних видатків, для покриття бюджетного дефіциту, підтримки валютного курсу національної грошової одиниці, на соціальні потреби та на інші невиробничі цілі.

Використання державного кредиту є виправданою, припустимою формою мобілізації коштів у розпорядженні держави.

Державний кредит, як фінансову категорію, слід розглядати в двох аспектах: активному, коли держава відіграє роль кредитора, і в пасивному., коли вона виступає позичальником коштів. У фінансовій практиці державним кредитом називають кредит, який видається державою. Кредит, який отримує держава, на практиці визначається як державна позика, що приводить до формування державного боргу.

Державний кредит виступає, як правило, у двох формах: державні позики та ощадна справа