- •29.1.2. Закон Кірхгофа
- •29.1.3. Закони випромінювання ачт
- •29.2. Зовнішній фотоефект
- •29.3. Енергія та імпульс світлових квантів
- •29.4. Ефект Комптона
- •29.5. Модель атома Бора - Резерфорда. Досліди Франка і Герца
- •29.6. Спектр атома водню за Бором
- •30. Елементи квантової механіки
- •30.1. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •30.2. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •30.3. Хвильова функція і її статистичний зміст
- •30.4. Рівняння Шредінгера
- •30.5. Розв’язування рівняння Шредінгера для мікрочастинки, що міститься в нескінченно глибокій потенціальній ямі
- •30.6. Квантовий гармонічний осцилятор
- •30.7. Тунельний ефект
- •31. Фізика атомів і молекул
- •31.1. Квантово-механічна модель атома водню
- •31.2. Дослід Штерна і Герлаха. Спін електрона
- •31.3. Принцип Паулі. Періодична система елементів Менделєєва
- •31.4. Рентгенівські спектри
- •31.5. Типи міжатомних зв'язків і утворення молекул
- •31.6. Молекулярні спектри
- •31.7. Комбінаційне розсіювання світла
- •31.8. Люмінесценція
- •32. Елементи квантової статистики
- •32.1. Класична і квантова статистики
- •32.2. Розподіли Фермі-Дірака та Бозе-Ейнштейна
- •33. Фізика твердого тіла
- •33.1. Елементи зонної теорії кристалів
- •33.2. Діелектрики
- •33.3. Метали
- •33.4. Напівпровідники
- •33.5. Домішкова провідність напівпровідників
- •33.7. Напівпровідникові прилади
- •33.8. Фотопровідність
- •34. Макроскопічні квантові ефекти
- •34.1 Явище надпровідності
- •34.2. Ефект Джозефсона
- •34.3. Надтекучість
- •35. Основи квантової електроніки
- •35.1. Взаємодія випромінювання з речовиною
- •35.2. Інверсна заселеність
- •35.3. Лазери
- •36. Фізика атомного ядра
- •36.1. Будова та основні характеристики атомних ядер
- •36.2. Енергія зв'язку ядра. Дефект маси
- •36.3. Властивості ядерних сил
- •36.4. Феноменологічні моделі ядра
- •36.5. Радіоактивні перетворення атомних ядер
- •36.6. Закономірності -розпаду
- •36.7. Закономірності -розпаду
- •36.9. Ядерні реакції
- •36.40. Спонтанний поділ ядер
- •36.11. Вимушений поділ ядер. Ланцюгова реакція поділу
- •36.12. Ядерний реактор
- •36.13. Термоядерні реакції
- •36.14. Дозиметричні одиниці
- •37. Елементарні частинки
- •37.1. Фундаментальні взаємодії
- •37.2. Класи елементарних частинок
- •37.3. Характеристики елементарних частинок
- •37.4. Частинки й античастинки
- •37.5. Лептони
- •37.6. Адрони
- •37.7. Кварки
- •37.8. Переносники фундаментальних взаємодій
- •37.9. Велике об'єднання
- •Висновок
30.5. Розв’язування рівняння Шредінгера для мікрочастинки, що міститься в нескінченно глибокій потенціальній ямі
Рис. 30.2
Стаціонарне рівняння Шредінгера для такого одномірного випадку запишеться так:
-
(30.16)
Позначивши
-
(30.17)
перепишемо рівняння (30.16) у вигляді
-
(30.18)
Для розв’язання лінійного диференціального рівняння другого порядку (30.18) складемо характеристичне рівняння:
-
,
яке має два корені: k1=iq і k2= –iq. Тоді загальне рішення (30.18) буде мати вигляд
-
(30.19)
де A і B — сталі інтегрування. Для визначення цих сталих використаємо граничні умови, згідно яким імовірність знаходження частинки на краях ями дорівнює нулю: *=0 (і, отже, =0) при x=0 або x=a. З першої умови випливає A+B=0, тобто A = –B. Тоді (30.19) перетворюється до вигляду
-
(30.20)
або з урахуванням формули Ейлера (див. математичне введення)
-
(30.21)
Використовуючи другу граничну умову, дістанемо
-
(30.22)
Таким чином, хвильова функція мікрочастинки може бути записана у вигляді
-
(30.23)
Значення сталої інтегрування А неважко одержати з умови нормування хвильової функції
звідки
Для знаходження енергії мікрочастинок визначимо з (30.2) значення q і підставимо його у вираз (30.17):
-
(30.24)
Як видно з (З0.24), енергія мікрочастинки в потенціальній ямі може приймати тільки рад дискретних значень W1, W2…, які називаються рівнями енергії. При цьому відстань між сусідніми рівнями енергії зростає в міру збільшення n:
Рис. 30.3
Важлива особливість у поводженні мікрочастинки усередині потенціальної ями полягає в тому, що її енергія не може рівнятися нулю.
Дійсно, при n=0 і =0 і тоді щільність імовірності знаходження мікрочастинки в межах потенціальної ями *=0, що неможливо. Отже, припущення про те, що мікрочастинка може мати нульову енергію, невірно, тому що приводить до парадоксального висновку про її зникнення.
У реальних умовах глибина потенціальної ями кінцева. Наприклад, електрон усередині металу може рухатися вільно, однак його виходу в навколишній простір перешкоджає потенціальний бар'єр, висота якого дорівнює роботі виходу електрона з металу. Розв’язуючи рівняння Шредінгера для цього випадку, дістанемо такі результати:
1) енергія мікрочастинки в такій ямі також буде квантованою, тобто може приймати не будь які, а лише строго визначені дискретні значення;
2) існує відмінна від нуля ймовірність того, що мікрочастинка з енергією, меншою, ніж висота потенціального бар'єра, який обмежує яму, вийде за її межі. За класичними уявленнями такий процес неможливий, оскільки він приводить до від’ємного значення кінетичної енергії мікрочастинки.