![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •29.1.2. Закон Кірхгофа
- •29.1.3. Закони випромінювання ачт
- •29.2. Зовнішній фотоефект
- •29.3. Енергія та імпульс світлових квантів
- •29.4. Ефект Комптона
- •29.5. Модель атома Бора - Резерфорда. Досліди Франка і Герца
- •29.6. Спектр атома водню за Бором
- •30. Елементи квантової механіки
- •30.1. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •30.2. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •30.3. Хвильова функція і її статистичний зміст
- •30.4. Рівняння Шредінгера
- •30.5. Розв’язування рівняння Шредінгера для мікрочастинки, що міститься в нескінченно глибокій потенціальній ямі
- •30.6. Квантовий гармонічний осцилятор
- •30.7. Тунельний ефект
- •31. Фізика атомів і молекул
- •31.1. Квантово-механічна модель атома водню
- •31.2. Дослід Штерна і Герлаха. Спін електрона
- •31.3. Принцип Паулі. Періодична система елементів Менделєєва
- •31.4. Рентгенівські спектри
- •31.5. Типи міжатомних зв'язків і утворення молекул
- •31.6. Молекулярні спектри
- •31.7. Комбінаційне розсіювання світла
- •31.8. Люмінесценція
- •32. Елементи квантової статистики
- •32.1. Класична і квантова статистики
- •32.2. Розподіли Фермі-Дірака та Бозе-Ейнштейна
- •33. Фізика твердого тіла
- •33.1. Елементи зонної теорії кристалів
- •33.2. Діелектрики
- •33.3. Метали
- •33.4. Напівпровідники
- •33.5. Домішкова провідність напівпровідників
- •33.7. Напівпровідникові прилади
- •33.8. Фотопровідність
- •34. Макроскопічні квантові ефекти
- •34.1 Явище надпровідності
- •34.2. Ефект Джозефсона
- •34.3. Надтекучість
- •35. Основи квантової електроніки
- •35.1. Взаємодія випромінювання з речовиною
- •35.2. Інверсна заселеність
- •35.3. Лазери
- •36. Фізика атомного ядра
- •36.1. Будова та основні характеристики атомних ядер
- •36.2. Енергія зв'язку ядра. Дефект маси
- •36.3. Властивості ядерних сил
- •36.4. Феноменологічні моделі ядра
- •36.5. Радіоактивні перетворення атомних ядер
- •36.6. Закономірності -розпаду
- •36.7. Закономірності -розпаду
- •36.9. Ядерні реакції
- •36.40. Спонтанний поділ ядер
- •36.11. Вимушений поділ ядер. Ланцюгова реакція поділу
- •36.12. Ядерний реактор
- •36.13. Термоядерні реакції
- •36.14. Дозиметричні одиниці
- •37. Елементарні частинки
- •37.1. Фундаментальні взаємодії
- •37.2. Класи елементарних частинок
- •37.3. Характеристики елементарних частинок
- •37.4. Частинки й античастинки
- •37.5. Лептони
- •37.6. Адрони
- •37.7. Кварки
- •37.8. Переносники фундаментальних взаємодій
- •37.9. Велике об'єднання
- •Висновок
33.2. Діелектрики
У діелектриків валентна зона повністю заповнена електронами і відділена від зони провідності заборонною зоною, ширина якої W > kT. У зоні провідності електронів немає, оскільки енергії теплового руху недостатньо для переведення їх з валентної зони в зону провідності. При накладенні зовнішнього електричного поля електрони, що перебувають у валентній зоні, не можуть прийти в спрямований рух, оскільки при цьому їх енергія повинна зрости й, отже, повинні здійснюватися переходи на більш високі підрівні. Однак всі підрівні енергії у валентній зоні зайняті електронами, тому в силу принципу Паулі такі переходи заборонені.
Єдина можливість для виникнення струму провідності в діелектрику – це перехід електрона в зону провідності. Однак, якщо ширина заборонної зони W >> kТ, то концентрація електронів у зоні провідності така мала, що нею можна знехтувати. Тому діелектрики практично не проводять електричний струм.
Розглянемо
тепер теплоємність кристала діелектрика.
В §10.3 відзначалося, що при не занадто
низьких температурах атомна теплоємність
кристала дорівнює 3R
(закон Дюлонга і Пті).
Експерименти показують, що в області
низьких температур закон Дюлонга і Пті
порушується: при T→0
атомна теплоємність C→0.
Причина такого відступу від закону
Дюлонга і Пті полягає в тому, що класичний
вираз для енергії коливального руху
атома (,
див. §10.3) при низьких температурах
порушується й повинен бути замінений
на більш загальний квантово-механічне
вираз. Щоб одержати цей вираз, розглянемо
більш докладно особливості коливань
атомів кристала.
Кожний атом кристала може виконувати коливання із частотами , 2, 3, ..., які можна знайти з виразу (30.25). Завдяки пружним зв'язкам між атомами коливання якого-небудь атома не локалізовані, а поширюються в кристалі у вигляді пружних хвиль тієї ж частоти. Поширення таких пружних хвиль у кристалі можна описувати як рух деяких уявлюваних частинок (квазічастинок), які називаються фононами. Фонон як квазічастинка багато в чому проявляє подібні властивості з реальною частинкою фотоном. Фонони, як і фотони, мають дискретний набір енергій h, 2h, 3h, ..., однак, на відміну від фотона фонон може існувати, лише рухаючись усередині кристала.
Фонону, як і фотону, приписується цілочисловий спін, що дорівнює одиниці, тому ці частинки належать до бозонів і підлягають статистиці Бозе-Ейнштейна. Використовуючи цю статистику, можна показати, що середня енергія фонона, що доводиться на один ступінь свободи,
.
Враховуючи,
що фонон має три ступені свободи,
дістанемо, що внутрішня енергія одного
кілограм-атома кристала дорівнює добутку
числа Авогадро NA
на
:
-
.
(33.1)
Розглянемо поводження внутрішньої енергії U і атомної теплоємності CV в області високих і низьких температур.
Область високих температур: h<<kТ. Тоді
,
тому вираз для внутрішньої енергії (33.1) приймає вигляд
.
Звідси атомна теплоємність
,
тобто у цій області температур справедливий закон Дюлонга й Пті.
Область низьких температур: h>>kТ. Тоді
,
,
звідси атомна теплоємність
-
.
(33.2)
Рис. 33.4
Графік залежності CV від T показано на рис. 33.4. В області низьких температур отримана нами залежність CV(T) — формула (33.2) — лише якісно погодиться з експериментом. Більш струга теорія, що враховує взаємодію фононів, була розроблена Дебаєм.