![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •29.1.2. Закон Кірхгофа
- •29.1.3. Закони випромінювання ачт
- •29.2. Зовнішній фотоефект
- •29.3. Енергія та імпульс світлових квантів
- •29.4. Ефект Комптона
- •29.5. Модель атома Бора - Резерфорда. Досліди Франка і Герца
- •29.6. Спектр атома водню за Бором
- •30. Елементи квантової механіки
- •30.1. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •30.2. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •30.3. Хвильова функція і її статистичний зміст
- •30.4. Рівняння Шредінгера
- •30.5. Розв’язування рівняння Шредінгера для мікрочастинки, що міститься в нескінченно глибокій потенціальній ямі
- •30.6. Квантовий гармонічний осцилятор
- •30.7. Тунельний ефект
- •31. Фізика атомів і молекул
- •31.1. Квантово-механічна модель атома водню
- •31.2. Дослід Штерна і Герлаха. Спін електрона
- •31.3. Принцип Паулі. Періодична система елементів Менделєєва
- •31.4. Рентгенівські спектри
- •31.5. Типи міжатомних зв'язків і утворення молекул
- •31.6. Молекулярні спектри
- •31.7. Комбінаційне розсіювання світла
- •31.8. Люмінесценція
- •32. Елементи квантової статистики
- •32.1. Класична і квантова статистики
- •32.2. Розподіли Фермі-Дірака та Бозе-Ейнштейна
- •33. Фізика твердого тіла
- •33.1. Елементи зонної теорії кристалів
- •33.2. Діелектрики
- •33.3. Метали
- •33.4. Напівпровідники
- •33.5. Домішкова провідність напівпровідників
- •33.7. Напівпровідникові прилади
- •33.8. Фотопровідність
- •34. Макроскопічні квантові ефекти
- •34.1 Явище надпровідності
- •34.2. Ефект Джозефсона
- •34.3. Надтекучість
- •35. Основи квантової електроніки
- •35.1. Взаємодія випромінювання з речовиною
- •35.2. Інверсна заселеність
- •35.3. Лазери
- •36. Фізика атомного ядра
- •36.1. Будова та основні характеристики атомних ядер
- •36.2. Енергія зв'язку ядра. Дефект маси
- •36.3. Властивості ядерних сил
- •36.4. Феноменологічні моделі ядра
- •36.5. Радіоактивні перетворення атомних ядер
- •36.6. Закономірності -розпаду
- •36.7. Закономірності -розпаду
- •36.9. Ядерні реакції
- •36.40. Спонтанний поділ ядер
- •36.11. Вимушений поділ ядер. Ланцюгова реакція поділу
- •36.12. Ядерний реактор
- •36.13. Термоядерні реакції
- •36.14. Дозиметричні одиниці
- •37. Елементарні частинки
- •37.1. Фундаментальні взаємодії
- •37.2. Класи елементарних частинок
- •37.3. Характеристики елементарних частинок
- •37.4. Частинки й античастинки
- •37.5. Лептони
- •37.6. Адрони
- •37.7. Кварки
- •37.8. Переносники фундаментальних взаємодій
- •37.9. Велике об'єднання
- •Висновок
34.2. Ефект Джозефсона
Тонкий шар діелектрика (звичайно плівка окису металу товщиною 1...2 нм), що розділяє два провідники, називається тунельним контактом. В 1962 р. Б. Джозефсон теоретично передбачив можливість протікання надпровідного струму через тунельний контакт.
Схема для спостереження ефекту Джозефсона показана на рис. 34.4. Напругу, що подається на тунельний контакт, можна регулювати за допомогою змінного опору R. Вольтметр V показує спад напруги на тунельному контакті.
Розрізняють стаціонарний і нестаціонарний ефекти Джозефсона. В стаціонарному ефекті при переході з одного надпровідника в другий зміщення рівнів енергії куперівських пар не відбувається – рис.34.5, а. В нестаціонарному ефекті рівні енергії зміщуються на деяку величину 2eU, значення якої менше ширини енергетичної щілини . Якщо ж 2eU>, то надпровідність одного з надпровідників зникає і через контакт протікає нормальний струм, обумовлений електронами.
Рис. 34.4
Рис. 34.5
Нестаціонарний ефект Джозефсона полягає в тому, що коли через тунельний контакт пропустити електричний струм, більший критичного, то на контакті виникає спад напруги й контакт випромінює електромагнітні хвилі. При тунелюванні через контакт куперівська пара з нижнього заповненого рівня одного надпровідника попадає на деякий віртуальний (уявлюваний) рівень другого надпровідника, який знаходиться в межах енергетичної щілини . Отже, така пара має надлишок енергії в порівнянні з іншими куперівськими парами. Єдина можливість позбутися від надлишку енергії полягає у випромінюванні кванта електромагнітного випромінювання з енергією h = 2eU – рис.34.5 б.. Таким чином, контакт випромінює електромагнітні хвилі з частотою
-
.
(34.1)
Вимірявши
експериментально частоту електромагнітного
випромінювання, із співвідношення
(34.1) можна знайти відношення двох
фундаментальних констант
з точністю, що значно перевершує точність
вимірювання іншими методами.
Надпровідне кільце, розділене двома тонкими шарами з нормального металу, використовується як пристрій (його називають сквідом) для вимірювання слабких магнітних полів (до 10–18 Тл), малих струмів (до 10–10 A) і напруг (до 10–15 В). Висока чутливість таких приладів пояснюється тим, що критичний струм періодично залежить від зовнішнього магнітного поля (з періодом, рівним кванту потоку Ф0).
Ефект Джозефсона лежить в основі детекторів надвисоких частот, швидкодіючих логічних пристроїв ЕОМ тощо.