- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
20.2. Повна система рівнянь Максвелла
Рівняння Максвелл уже зустрічалися при викладі різних питань електростатики та магнетизму. Зберемо ці рівняння в єдину систему рівнянь Максвелла:
-
;
(I)
;
(II)
;
(III)
;
(IV)
;
(V)
;
(VI)
.
(VII)
Хоча фізичний зміст кожного з рівнянь був установлений раніше по ходу викладу, доцільно прокоментувати ці рівняння ще раз для того, щоб мати більше повне уявлення про теорію електромагнетизму, створену Максвеллом.
Перше рівняння Максвелла встановлює зв'язок між змінним за часом магнітним полем і виникаючим за рахунок такої зміни вихровим електричним полем.
Друге рівняння Максвелла розкриває причини виникнення магнітного поля: магнітне поле породжується як струмом провідності (тобто спрямованим рухом електричних зарядів), так і струмом зміщення (тобто змінним за часом електричним полем ).
Третє рівняння Максвелла є не що інше, як теорема Остроградського-Гаусса для електростатичного поля. Це рівняння відбиває той факт, що джерелом електростатичного поля є нерухомі заряди.
Четверте рівняння Максвелла є теорема Остроградського-Гаусса для магнітного поля. Із цього рівняння випливає, що в природі немає магнітних зарядів, інакше в правій частині четвертого рівняння слід було б написати алгебраїчну суму магнітних зарядів.
П'яте й шосте рівняння встановлюють зв'язок між різними характеристиками електричних і магнітних полів, а сьоме рівняння – це закон Ома в диференціальній формі.
Історично електричні й магнітні явища вивчалися порізно, незалежно один від одного. Заслуга Максвелла полягає в тому, що він уперше показав, що ці явища мають єдину (електромагнітну) природу.
Відповідно до теорії Максвелла електростатичне та магнітне поля є прояв єдиного електромагнітного поля: в "чистому" вигляді електростатичне або магнітне поле проявляється лише в деяких спеціально підібраних інерціальних системах відліку (ІСВ).
Розглянемо, наприклад, ІСВ K, у якій є нерухомі заряди. У цій системі відліку спостерігач фіксує електростатичне поле; магнітного поля в ній немає, оскільки заряди нерухомі. У системі відліку К/, що рухається відносно K зі швидкістю v, заряди рухаються (наближаються або віддаляються від спостерігача). У системі К/ спостерігач, крім електростатичного, буде фіксувати також і магнітне поле. Цей результат погоджується із другим рівнянням Максвелла, що говорить, що рухомі заряди створюють магнітне поле.
Розглянемо тепер систему відліку K, де є нерухомі провідники, по яких тече постійний струм. Оскільки провідники електрично нейтральні, то спостерігач в K зареєструє лише магнітне поле. Спостерігач у системі відліку К/, що рухається відносно K з деякою швидкістю, зареєструє, крім магнітного, також і електричне поле. Справа в тому, що в цій системі відліку провідники зі струмом рухаються, тобто наближаються або віддаляються від спостерігача. У зв'язку із цим для спостерігача в К/ магнітне поле є змінним, тому відповідно до першого рівняння Максвелла він зареєструє вихрове електричне поле.
1 Існують також електронейтральні (незаряджені) частинки (наприклад, нейтрон).
2Точніше, потоки електронів в прямому и оберненому напрямках зрівняються..
3 "Магнитные заряды", использовавшиеся ранее в § 17.1, представляют собой фиктивные величины и введены лишь для удобства описания.