![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
Якщо вектор густини струму не змінюється з часом ні за величиною, ні за напрямком, то такий струм називається постійним. Знайдемо умови існування постійного струму.
Рис. 15.1
,
причому
(рис. 15.1а). При цьому в провіднику
виникне короткочасний струм, викликаний
упорядкованим рухом зарядів убік
спадання потенціалу (припускається, що
носії струму мають позитивний заряд).
Струм буде існувати доти, поки не
відбудеться вирівнювання потенціалів
на кінцях провідника, Для того ж, щоб
струм зберігався постійним протягом
тривалого часу, необхідно від кінця
провідника з меншим потенціалом відводити
заряди до кінця провідника з більшим
потенціалом, тобто здійснювати кругообіг
зарядів. У зв'язку із цим коло повинно
бути замкненим.
Електростатичні сили такий кругообіг зарядів забезпечити не можуть, оскільки на ділянці кола, показаного на рис. 15.1а пунктиром, потрібно виконувати роботу проти електростатичного поля. Переміщення зарядів убік зростання потенціалу можливо лише за допомогою додаткових сил не електростатичного походження, які називають сторонніми силами. Ці сили можуть бути забезпечені хімічними процесами (гальванічні елементи), вихровим електричним полем (генератори змінного або постійного струму) тощо.
Для з'ясування ролі ЕРС у підтримці постійного струму приведемо механічну аналогію. Нехай у вертикально розташованій замкнутій трубі міститься рідина (рис. 15.1б). Роль електростатичних сил у цьому випадку грають сили тяжіння. Під дією цих сил рідина не може циркулювати по трубі, оскільки на ділянці АВ необхідно виконувати роботу проти цих сил. Для виконання такої роботи необхідні сторонні сили, джерелом яких у цьому випадку є насос.
На відміну від електростатичних сил, робота сторонніх сил по переміщенню заряду по замкненому колу відмінна від нуля. Електрорушійною силою (ЕРС) називається робота, виконувана сторонніми силами по переміщенню одиничного позитивного заряду по всьому колу:
-
(15.4)
Як і різниця потенціалів, ЕРС вимірюється у вольтах.
Розглянемо ділянку кола, на якому крім сторонніх сил діють електростатичні. Тоді робота з переміщення заряду на цій ділянці буде дорівнює сумі робіт:
Розділимо цей вираз на заряд q:
-
(15.5)
Робота електростатичних сил з переміщення одиничного позитивного заряду з однієї точки кола в іншу називається різницею потенціалів:
-
.
(15.6)
Сумарна робота, виконувана як сторонніми, так і електростатичними силами по переміщенню одиничного позитивного заряду на деякій ділянці ланцюга, називається напругою або спаданням напруги:
-
.
(15.7)
Підставивши (15.4), (15.6) і (15.7) в (15.5), дістанемо зв'язок між напругою, ЕРС і різницею потенціалів
-
U= E +(1 - 2)
(15.8)
З (15.8) видно, що напруга U дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС і різниці потенціалів на даній ділянці кола.