![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
Якщо виток зі струмом помістити в магнітне поле, то на нього буде діяти обертаючий момент. На цьому явищі заснований принцип дії ряду важливих практичних пристроїв вимірювальних приладів, електродвигунів (див. §18.1). Взаємодія кругового струму з магнітним полем відіграє важливу роль при вивченні магнітних властивостей речовин (див. Додаток 5), у деяких областях атомної фізики, тощо.
Рис. 17.14
становить кут
з нормаллю до площини рамки
,
яка може вільно обертатися навколо
вертикальної осі ОО. На горизонтальні
ділянки ad
і bc
діють магнітні сили
й
,
рівні за величиною і протилежні по
напрямку. Ці сили взаємно врівноважуються
і не створюють обертальний момент. Сила,
що діє на кожну з вертикальний ділянок,
дорівнює
.
Ці сили
протилежні по напрямку й створюють
обертаючий момент. Плече кожної із сил
і результуючий обертаючий момент
|
|
або
|
(17.42) |
де pm=I·S – магнітний момент витка (магнітний диполь), S=a·b – площа рамки.
Під дією
обертаючого моменту (17.42) рамка буде
повертатися доти, поки магнітний момент
не
стане паралельним вектору магнітної
індукції
:
.
Подібним чином поводяться магнітні
моменти атомів парамагнетика, поміщеного
в зовнішнє магнітне поле (див. Додаток
5).
Формула
(17.42) збігається по виду з (12.4) для
електричного диполя в електричному
полі. Подібно тому, як електричний диполь
в електричному полі має потенціальну
енергію
,
так і магнітний диполь має потенціальну
енергію в магнітному полі, значення
якої за аналогією з (12.7) можна записати
у вигляді:
|
(17.43) |
17.11. Потік вектора магнітної індукції
Потік
вектора магнітної індукції
(магнітний потік) визначається так само,
як і потік вектора
(див. § 11.4):
-
,
(17.44)
де
–
кут між вектором
і нормаллю до площадки (рис. 17.15).
Вираз (17.44) можна переписати у формі скалярного добутку
-
,
де
–
одиничний вектор, що збігається з
нормаллю.
Рис. 17.15
Формула (17.44) написана для нескінченно малої площадки. У загальному випадку для знаходження магнітного потоку через яку-небудь скінчену поверхню потрібно розбити її на елементарні площадки, для кожної з них обчислити магнітний потік (17.44), а потім просумувати або, що те ж саме, – зінтегрувати:
.
Для магнітного поля справедлива теорема Остроградського-Гаусса: потік вектора магнітної індукції через будь-яку замкнену поверхню дорівнює нулю:
-
.
(17.45)
Фізично
рівність нулю потоку вектора
через замкнену поверхню означає, що в
природі немає магнітних зарядів3
.