- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
ЕЛЕКТРОСТАТИЧНА ВЗАЄМОДІЯ |
МАГНІТНА ВЗАЄМОДІЯ
|
|||
1. Між двома нерухомими точковими зарядами виникає сила електростатичної взаємодії, значення якої визначається законом Кулона: |
1. Між рухомими електричними зарядами крім сили електричної взаємодії, виникає сила магнітної взаємодії: |
|||
. |
(17.10) |
. |
(17.10а) |
|
2. Взаємодія між нерухомими зарядами здійснюється через електростатичне поле, силова характеристика якого – вектор напруженості : |
2. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів здійснюється через магнітне поле, силова характеристика якого вектор магнітної індукції |
|||
. |
(17.11) |
. |
|
|
|
або |
|||
|
|
. |
(17.11а) |
|
3. На заряд, поміщений в електростатичне поле, діє сила |
3. На заряд, що рухається в магнітному полі, діє сила, що називається силою Лоренца. З (17.11а) при Fm=FЛ витікає |
|||
. |
(17.12) |
|||
|
|
(17.12а) |
||
|
|
або у векторній формі |
|
|
|
|
. |
|
|
|
З (17.12а) при q=1, v=1, sin = 1 витікає B=FЛ, тобто модуль вектора магнітної індукції чисельно дорівнює силі Лоренца, що діє на одиничний позитивний заряд, що рухається з одиничною швидкістю в магнітному полі в напрямку найбільшої дії сили. |
|||
4. Напруженість електростатичного поля точкового заряду |
4. Вектор магнітної індукції, створюваний рухомим електричним зарядом |
|||
. |
(17.13) |
|
||
|
або |
|||
|
|
. |
(17.13а) |
|
(Цю підстановкою (17.10) в (17.11)). |
(Цю формулу дістанемо підстановкою (17.10а) в (17.11а)). Формула (17.13а) називається формулою Лоренца. |
|||
5. Силові лінії електростатичного поля розімкнуті: вони виходять із позитивного заряду й обриваються на негативному або йдуть у нескінченність. |
5. Силові лінії магнітного поля замкнуті самі на себе. Цей факт установлений експериментально. Наприклад, силові лінії магнітного поля прямолінійного провідника зі струмом мають вигляд концентричних кіл (рис. 17.2). |
|||
6. Характеристикою електростатичного поля, що не залежить від властивостей середовища, служить вектор електричного зміщення |
6. Характеристикою магнітного поля, що не залежить від властивостей середовища, служить вектор напруженості магнітного поля |
|||
. |
(17.14) |
. |
(17.14а) |
|
де – діелектрична проникність середовища. |
де – магнітна проникність середовища. |
Рис. 17.2
Вектор магнітної індукції рухомого заряду визначається формулою Лоренца (17.13а). Оскільки струм – це спрямований рух зарядів, те кожний з них у деякій точці простору створює магнітне поле. Сумарне магнітне поле, створюване всіма зарядами, можна знайти, виходячи із принципу суперпозиції
,
де – вектор магнітної індукції, створюваної i-м рухомим зарядом.
Згідно з цими міркуваннями, знайдемо вектор магнітної індукції, створюваний провідником зі струмом довільної форми (рис. 17.3).
Рис. 17.3
,
де – магнітна проникність середовища, у якій міститься провідник.
Перетворимо dQv у формулі Лоренца так:
,
де I – сила струму в провіднику, а dl=vdt – елемент довжини.
Таким чином,
-
,
(17.15)
Для знаходження сумарної індукції B у точці A потрібно зінтегрувати вираз (17.15) за всією довжиною провідника:
-
.
(17.16)
Оскільки , то напруженість магнітного поля
-
.
(17.17)
Формула (17.15) являє собою закон Біо-Савара-Лапласа. Цей закон дозволяє розрахувати магнітні поля, створювані провідниками зі струмом будь-якої конфігурації.