- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
16.3. Ефект Зеєбека
Рис. 16.3
.
Останній вираз за допомогою (16.4) можна перетворити до виду
або
-
.
(16.5)
Коефіцієнт називається термосилою.
Таким чином, ефект Зеєбека полягає у виникненні ЕРС внаслідок різниці температур контактів у замкненому ланцюзі, що складається з різнорідних металів. Розглянемо деякі з важливих застосувань цього ефекту.
1. Вимірювання температур. Переваги цього методу вимірювання температур полягають в електричному характері сигналу, що дозволяє проводити дистанційні вимірювання температур; можливості вимірювання температур у діапазоні 102 – 103 К; малості габаритних розмірів і безінерційності.
2. Використання термопар для генерування ЕРС, тобто для перетворення теплової енергії в електричну. Такі генератори використовують у деяких автоматичних системах, у медичній техніці, космічних апаратах. На морських суднах ефект Зеєбека використають для перетворення вторинного тепла, що виділяється головним двигуном, в електричну енергію.
16.4. Ефект Пельтьє
Друге термоелектричне явище – ефект Пельтьє (1834 р.) полягає в тому, що при пропусканні електричного струму через контакт двох різнорідних провідників у ньому відбувається виділення або поглинання теплоти, додаткової щодо джоулевої теплоти. При зміні напрямку струму нагрівання контакту змінюється його охолодженням.
Теплота Пельтьє QП, що виділяється або поглинається на контакті за час t, на відміну від теплоти Джоуля-Ленца, пропорційна силі струму I у першій степені:
-
,
(16.6)
де П – коефіцієнт Пельтьє, що залежить від природи стичних провідників і температури контакту.
Рис. 16.4
Зміна кінетичної енергії електрона при переході через контакт чисельно дорівнює стрибку потенціальної енергії Wp=en, де n – контактна різниця потенціалів, обумовлена різною концентрацією електронів (див. формулу (16.3)). Тоді теплоту Пельтьє можна знайти як добуток Wк на число електронів (див. §15.1), що пройшли через контакт перерізом S за час t:
.
Враховуючи, що I=jS, де – густина струму (див. (15.3)), одержуємо
-
.
(16.7)
Із зіставлення (16.6) і (16.7) видно, що коефіцієнт Пельтьє чисельно дорівнює контактної різниці потенціалів .
Ефект Пельтьє використовують для охолодження в холодильних установках і деяких електронних приладах.