- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
17. Магнітна взаємодія
17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
Сила взаємодії між двома точковими нерухомими електричними зарядами, поміщеними у вакуумі на відстані r один від одного (рис. 17.1, а), визначається законом Кулона (формула (11.2)).
Розглянемо питання, чи буде сила взаємодії між зарядами та ж сама, якщо вони рухаються зі сталою швидкістю так, як це показано на рис. 17.1, б. Для того, щоб відповісти на це питання, поставимо спочатку уявний експеримент.
Рис. 17.1
Нехай у деякій простору (наприклад, поблизу Землі) є точковий заряд Q. Припустимо, що на деякім видаленні від цього заряду в момент часу t=0 виник інший заряд (наприклад, поблизу Місяця). Важливо знати, чи почнеться взаємодія між зарядами відразу ж як тільки виник заряд q. Якби це було так, то швидкість передачі взаємодії від одного заряду до іншого рівнялася б нескінченності. Однак цей висновок суперечить теорії відносності, у якій установлюється межа для швидкості матеріальних об'єктів, а також швидкості передачі будь-якого виду взаємодії. Ця межа дорівнює швидкості світла у вакуумі. Таким чином, взаємодія між зарядами Q і q почнеться не раніше, ніж через проміжок часу =l/c, де l – відстань між зарядами, а c – швидкість світла у вакуумі.
Продовжимо розгляд рис. 17.1, б. Поки "сигнал" від заряду Q поширюється до заряду q, останній встигне зміститися на деяку відстань v і виявиться в A. Таким чином, заряд "відчує" заряд Q не на відстані r, а на відстані R=c. Очевидно,
,
звідси
і, отже,
-
.
(17.1)
Таким чином, якщо взаємодія між нерухомими зарядами здійснюється на відстані r, то у випадку їхнього руху відстань, на якій відбувається взаємодія, зростає до значення R. У зв'язку із цим у законі Кулона (див. §12.1) зробимо заміну :
-
(17.2)
або
-
.
(17.3)
З (17.3) і (17.2) видно, що поряд із силою Кулона між зарядами, що рухаються, виникає додаткова сила взаємодії
-
,
(17.4)
яку назвемо силою магнітної взаємодії.
Якщо швидкість зарядів спрямована уздовж лінії, що їх з'єднує (рис. 17.1, в), то Fm=0, оскільки в цьому випадку ефект запізнювання компенсується лоренцевим скороченням довжини.
І нарешті, розглянемо випадок, коли швидкість напрямлена під кутом до лінії, що з'єднує заряди q і Q (рис. 17.1, г). Розкладемо швидкість на дві складові: . Паралельна складова швидкості не приводить до появи сили магнітної взаємодії – поява цієї сили зумовлюється лише перпендикулярною складовою
.
Підставивши у формулу (17.4) замість v, дістанемо, що в загальному випадку сила магнітної взаємодії
-
.
(17.5)
Позначимо
-
,
(17.6)
де 0 – магнітна стада СІ, і перепишемо вираз (17.5) у симетричному вигляді
-
.
(17.7)
Якщо ввести формальне уявлення про "магнітний заряд":
-
,
(17.8)
те силу магнітної взаємодії (17.7) можна представити у вигляді
-
.
(17.9)
аналогічному закону Кулона (11.2).
Відзначимо, що на відміну від електричного заряду – об'єктивної характеристики частинки, "магнітний заряд" є чисто формальним поняттям, не пов'язаним з якою-небудь внутрішньою властивістю частинки.