3. Політичний устрій Русі.

За політичним устроєм Київська Русь була ранньофеодальною монархією, з елементами федералізму.

Верховна влада належала великому князю Київському. Йому підкорялася дружина: старша (бояре, мужі) і молодша (отроки, пасинки, дітки). Удільні князі, мали окреме військо, що знаходилося у васальній залежності до верховної влади.

Київська держава мала елементи демократизму, із питань війни і зовнішніх зносин скликали Верховну раду при київському князі. Правління містами належало намісникам великого князя або тисячникам і посадникам. Судочинство, збір данини виконували спеціальні каральні дружини: вірники і мечники. У випадку безпеки збиралося народне ополчення - віче (смерди і городяни). Військо складалося з піхоти, мали також річкові та морські кораблі. Тогочасні джерела вказують на високі бойові якості руського війська.

Київська Русь не мала рабовласницької формації: феодалізм зароджувався на базі первіснообщинного ладу.

4. Соціально-економічні зносини.

В умовах розвитку феодальних виробничих відносин відбувалася поляризація майнового та соціального становища різних груп населення. Великій масі сільської та міської бідноти протистояли феодальні верхи.

Основну категорію населення складали смерди.

Вони мали власне господарство, але визначений термін працювали на феодала. Двірська челядь або холопи були в цілковитій залежності від господаря, рядовичі і закупи, що втратили власне господарство і були залежними від феодала, працювали за договором "рядом" або відпрацьовували позичені гроші - "купу".

Головне місце в економіці займало сільське господарство. Знаряддя праці: плуг, рало, соха, борона, мотика, серп, коса.

Культивувалися - жито, пшениця, просо, овес, горох, гречка.

Скотарство: головне значення мали коні і воли.

Великого значення набувають полювання, рибальство, бортництво.

В містах розвивається ремесло: відомо понад 150 виробів з заліза.

Були розвинуті такі види ремесла: гончарство, теслярство, ткацтво, кравецтво, обробка шкіри, льна, шерсті.

Русь мала розвинуті торгівельні шляхи - грецький "із варяг у греки" - Русь із Балтикою і Чорноморським ринком; "Соляний" і "Железний" - вели в Галичину і на Кавказ.

Київ вів торгівлю хутром, медом, воском, шкірою, рабами. Завозили: вироби із золота, дорогі тканини, вино, овочі, посуд, зброю, культові речі.

5. Причини, характер та наслідки феодальної роздробленості Русі.

По смерті Мстислава 1132р. давньоруська держава почала втрачати єдність і розпадається на 12 князівств. Найбільші були Київська, Чернігівська, Володимиро – Суздальський, Новгородське, Смоленське, Полоцьке та Галицьке. Розкриваючи причини феодальної роздробленості Київської Русі, потрібно зазначити, що третій період історії Київської держави, як-от період феодальних чвар і усобиць мав об'єктивний характер.

Головною причиною феодальної роздробленості К.Р. є розвиток натурального господарства. Подальший прогрес феодальних суспільно-економічних відносин, зростання міст, зміцнення феодальної власності привели до непокори київському князю.

По-друге, княжий рід розмножився і збільшилася кількість претендентів на верховну владу, що вело до міжусобних війн.

По-третє, при маленькій густоті населення, великій території і відсутності комунікацій київським князям було важко тримати в покірності удільні князівства.

По-четверте, під час хрестового походу в 1204 році були пограбовані Константинополь та Аббасидский халіфат із столицею в Багдаді. Це перемістило торгівельний шлях "З варяг у греки", а отже, і значення Києва, як торгівельного центру занепадає.

У п'ятих, Київ, як столиця одного з найбільше розвинутих слов'янських держав, зазнавав постійних утисків кочівників. Руським князям, що постійно воювали між собою, було важко захистити столичне місто.

Монгольська навала 1240 року остаточно зруйнувала могутню Київську державу.

Феодальна роздробленість була закономірним етапом у розвитку середньовічного суспільства та була викликана подальшою феодалізацією давньоруського суспільства, соціально-економічним розвитком на місцях, в окремих уділах.