4. Вибори до Верховної Ради 1998 р.

У березні 1998 р. відбулися чергові вибори депутатів Верховної Ради. Проводилися вони з змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Із необхідних 450 депутатів з першого разу було обрано 438 народних депутатів. У кількох виборчих округах вибори визнані недійсними, і на 16 вересня призначені повторні вибори. В депутатському корпусі найчисленніше представлені такі партії: Комуністична партія України – 25,4%, Народний Рух – 10,2, Народно-демократична партія – 6,8, «Громада» – 5,1, Партія зелених – 4,6, Соціалістична партія і Соціал-демократична – по 3,9, Аграрна і Прогресивна соціалістична партії - по 1,7, ще 7,3% припало на частку інших партій. Третину депутатського корпусу склали позапартійні, які отримали 30,3% депутатських мандатів. У новому складі парламенту близько 33,3% загальної кількості народних обранців мають досвід роботи у Верховній Раді попереднього скликання. 96% народних обранців мають вищу освіту.

5. Демографічна ситуація

У 1997 р. в Україні на площі 603,7 тис. кв. км проживало 50,9 млн. чол. Серед європейських держав за кількістю населення Україна посідає V місце. Індикатором наростання економічних проблем є демографічна ситуація, яка з кожним роком загострюється. Починаючи з 1991 р., з року в рік знижується природний приріст населення. В 1991 р. народжуваність склала 1,2 %, в 1996 – 0,9%. Різке скорочення цього показника пов'язане з погіршенням економічної ситуації. Екологічної обстановки, кризою сім'ї, подальшою емансипацією жінки тощо. На цьому фоні неухильно зростає смертність: 1991 – 1,3%, в 1996 - 1,5%. Серед основних її причин – захворювання системи кругообігу, органів дихання, злоякісна пухлина, а також нещасні випадки, травми, погіршення економічної і екологічної ситуації, підвищення напруженості життя, відсутність впевненості в майбутньому. В результаті з 1993 р. в Україні природній приріст населення має від'ємний знак, тобто чисельність населення скорочується. Найбільшу тривогу викликає демографічна ситуація в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях. У 1997 р. в Донецькій області народилося людей вдвічі менше, ніж померло. Скорочення чисельності населення зумовлює його старіння. Загальновизнано: якщо частка людей віком понад 60 років перевищує 10%, то нація вважається старіючою. В Україні в 1996 р. цей показник становив близько 19%. Така вікова структура населення, з одного боку, посилює навантаження на працездатну частину населення, з іншого – гостро ставить питання про соціальні програми, що додатковим тягарем лягають на економіку.

Надзвичайно ускладнюють демографічну ситуацію міграції. З одного боку, на батьківщину повертаються українці, депортовані кримські татари й німці, приїздять біженці з інших регіонів СНД. Водночас з країни виїжджають, керуючись економічними та політичними мотивами, найдієздатніші групи населення. Характерно, що серед мігрантів переважає молодь, а серед іммігрантів – майже кожний десятий пенсійного віку.

Україна – з найнаселеніших країн Європи. Середня густота населення становить 84 чол. на 1 кв. км. Населення в країні розміщено вкрай нерівномірно: найгустіше в індустріально розвинених областях – Донецькій (200 чол.), Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, найменш густо – в Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Чернігівській (44 чол.). Високий рівень урбанізації – близько 70% загальної чисельності – зумовлений інтенсивним, часто незбалансованим промисловим розвитком ось уже протягом століття.