- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
З точки зору світового зору світового господарства прикордонне співробітництво – це конкретний економічний прояв міжнародних виробничих відосин, які мають чітко виражений аспект і територіальний підхід.
Прикордонне співробітництво є специфічною формою реалізації міжнародного поділу праці в масштабах регіонів двох або більше країн.
Прикордонне співробітництво є міжнародним за своєю сутністю, воно відбувається вздовж державних кордонів.
Відносини які виникають у процесі прикордонного співробітництва не є компетенцією міжнародного права. Суб’єктами міжнародного права виступають лише держави та міжнародні організації.
Прикордонне співробітництво та відносини між місцевими і регіональними органами влади можуть бути умовно визначені двома категоріями:
-
дані відносини розглядають як ініціативу від імені держави
-
прикордонні відносини є актом місцевих чи регіональних органів влади
Тільки держава, як суб’єкт міжнародного права, має повноваження укладати угоди та вирішувати питання компетенції держ органів у прикордонному співробітництві.
Міжнародне право не може регулювати прикордонні відносини, вона регулює тільки відносини між суб’єктами міжнародного права, тобто державами.
42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
ЗЕД України у післявоєнний період минулого сторіччя, з кінця 40-х і початку 50-х, аж до кінця 80-х років формувалася і здійснювалась у складі колишнього СРСР. В цей час, в умовах жорсткої монополії держави на ЗЕД, Україна не мала юридичних прав і умов для самостійного здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Механізм екон співробітництва в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) спирався на міжурядові угоди, які виконувалися за допомогою командних методів і були спрямовані на централізований, плановий обмін товарами. В РЕВ домінувала натуралізація товарообміну, що регулювався на урядовому рівні, коли товари не продавались, а розподілялись держпланами.
За таких умов ЗЕ зв’язки на регіональному рівні не могли здійснюватися. Прикордонне співробітництво не визнавалось як суб’єкт ЗЕД.
У др. половині 80-х років минулого ст. (1986) на рівні держави (СРСР) приймається ряд законодавчих актів з приводу удосконалення управління ЗЕД.
У 1986 році, прийнятим законодавством, в колишньому СРСР було дещо розширено права і обов’язки галузевих міністерств, відомств, підприємств у справі ЗЕД.
Україна з часу набуття незалежності стала на шлях прискореного здійснення трансформаційних процесів переходу до ринкової економіки. В числі невідкладних заходів стратегії розвитку економіки України є її ефективне включення у світове господарство. Тому один з перших законів України був ЗУ “Про ЗЕД”.
Також є і інші ЗУ, що регламентують ЗЕД України - "Про єдиний митний тариф", "Про держ кордон України", "Про режим іноземного інвестування", "Про спец режим інвестиційної діяльності в Закарпатській обл." Також розроблена програма довгострокового розвитку ЗЕД України з країнами світу - "Комплексна програма розбудови держ кордону України"
Механізм ЗЕ зв’язків в укр. економіці передбачає сукупність конкретних форм зв’язків, систему правових, організаційно-фінансових важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських структур зі світовими як на макро- так і на мікрорівні, з метою прискорення розвитку продуктивних сил.