- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
Спільні підприємства являють собою відносно відособлений господарський організм, який функціонує на території однієї або декількох країн. Знаходячись на території однієї з країн і підпорядковуючись національним юридичним законам, регулюючих його становище, спільне підприємство стає частиною національного економічного комплексу країни, специфіка якої обумовлена його міжнародним характером.
За своєю суттю спільні підприємства - це підприємства, які утворюються із залученням капіталу зарубіжних партнерів. Цей капітал може бути як у вигляді цільових капіталовкладень в інвалюті, так і опосередкований через обладнання, технології, матеріальні ресурси. Спільний характер власності є однією з характерних рис спільних підприємств. Вони являють собою специфічний вид власності, яка виникає в ході розвитку міжнародного економічного співробітництва.
В Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» дається наступне визначення СП: «Спільні підприємства - це підприємства, які базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України та суб'єктів господарської діяльності іноземних держав, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків». Тобто, спільне підприємство характеризується такими ознаками:
-
спільним майном;
-
спільним управлінням;
-
спільним розподілом результатів (прибутку) або ризиків.
Спільна підприємницька діяльність і СП в своїй економічній і організаційній основі мають багато спільного, але водночас й істотні відмінності. У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» дається наступне визначення спільній підприємницькій (господарській) діяльності. Це - «діяльність, що базується на співробітництві між суб'єктами господарської діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності і на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення».
Основна відмінність у цих видах зовнішньоекономічної діяльності полягає в їхній економічній базі, на якій вони створюються. Тобто, СП базується на створенні спільного капіталу суб'єктів господарювання України і зарубіжних господарюючих суб'єктів. Частка участі в цьому засновницькому спільному капіталі є основою для участі в управлінні СП і отримання відповідного прибутку. Натомість спільна підприємницька діяльність не передбачає створення спільного капіталу, а базується на співробітництві суб'єктів господарської взаємодії.
Спільна підприємницька діяльність і спільні підприємства є одними із найбільш перспективних напрямків розвитку бізнесу фірм і організацій будь-якої країни. Окремі, або вибіркові дослідження, що ведуться в даній галузі, дозволяють зробити висновок: СП - це магістральний шлях розвитку міжнародної ділової активності на перспективу.
Спільне підприємництво, СП на відміну від інших форм спільної діяльності (науково-виробнича кооперація, проекти на компенсаційних засадах і ін.) характеризується найбільш тісною і глибокою взаємодією партнерів, практично в усіх ланках їх господарського циклу у формі спільного володіння, користування і можливістю розпоряджатися спеціально виділеними для цих цілей ресурсами.