45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.

Вигідне геополітичне розміщення найзахіднішої області України – Закарпатської області – відкриває перед нею широкі можливості щодо активізації транскордонного співробітництва, посилення зовнішньоекономічних зв’язків, налагодження тісних контактів та створення і реалізації спільних проектів з країнами ЄС, а особливо з її найближчими сусідами – Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією.

Аналіз динаміки зовнішньоекономічної діяльності за період з 2000 по 2007 роки свідчить, що як експорт, так і імпорт товарів і послуг починаючи з 2000 року і закінчуючи 2007 роком постійно зростав, окрім 2005 року, коли експорт товарів і послуг порівняно з минулим роком дещо зменшився. Проте, слід відзначити, що майже в усі роки, окрім 2000 і 2004 років сальдо було негативним, тобто імпорт перевищував експорт. Якщо ж аналізувати торгівлю в розрізі товарів та послуг окремо, то окрім 2000 року спостерігається перевищення імпорту товарів над його експортом, а з 2005 року цей відрив значно збільшується. Що ж до зовнішньої торгівлі послугами, то тут існує протилежна ситуація: кожного року експорт послуг перевищує імпорт.

Торгівлю з суб’єктами області ведуть партнери з 90 країн світу, 93,4% зовнішньої торгівлі забезпечується з європейськими країнами. Серед партнерів найвагомішими є Угорщина, Чеська Республіка, Німеччина, Австрія, Італія, Словаччина. Серед експорту товарів переважають такі, як: деревина і вироби з дерева, текстиль та вироби з текстилю, продукти рослинного походження, готові харчові продукти, механічне обладнання; машини та механізми, електричне обладнання та їх частини тощо. Імпортуються в більшості текстиль та вироби з текстилю, механічне обладнання; машини та механізми, електричне обладнання та їх частини, транспортні засоби та шляхове обладнання, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, готові харчові продукти тощо.

На зовнішньому ринку послуг як в експорті, так і в імпорті, переважають транспортні послуги, частка яких в обсягах експорту і імпорту становить відповідно 85,0% і 67,9%. В імпорті послуг, крім транспортних, вагому частку становлять послуги в операціях з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; послуги готелів та ресторанів та послуги пов’язані з будівництвом. Проте, необхідно зазначити, що торгівля послугами за своїми обсягами значно відстає від торгівлі товарами в цілому.

Основними проблемами, які впливають на активізацію транскордонного співробітництва та посилення зовнішньоекономічних зв’язків, є нестабільність, суперечливість законодавства, його часті зміни, що часто лякає потенційних зарубіжних партнерів, відсутність належної підтримки, як з боку органів державної влади, так з боку місцевих органів влади, відсутність належної інформованості щодо можливого співробітництва, відсутність моніторингу за вже існуючими програмами та проектами, недостатньо розвинута інфраструктура, використання застарілих, енергозатратних технологій, що призводять до забруднення навколишнього середовища, існуюча корумпованість та бюрократія тощо. Тільки кроки в вирішені даних проблем призведуть до активізації співпраці, посилення зовнішньоекономічних зв’язків, що позитивно відобразиться на соціально-економічному становищі області.

Зовнішньоекономічна діяльність, міжнародні контакти на різних рівнях і в різних проявах забезпечать позитивні зрушення в економіці і в гуманітарній сфері регіону.

Пріоритетними напрямами зовнішньоекономічної діяльності є:

• зменшення витрат в пріоритетних галузях, які мають експортну значимість;

• розширення географії взаємовигідних зв'язків з країнами світу;

• створення позитивного історико-культурного, економічного, рекреаційно-туристичного іміджу регіону за межами області та держави;

• використання можливостей діючих субрегіональних об'єднань (Карпатський єврорегіон) та участь у створенні та діяльності нових міжнародних структур, а також спеціальної економічної зони Закарпаття та територій пріоритетного розвитку;

• побудова системи функціонування міжнародних контактів на міжрегіональному та міждержавному рівнях;

• здійснення наукових досліджень та підготовка кваліфікованих кадрів для сфери економічної діяльності;

• забезпечення у сфері зовнішньоекономічної діяльності