- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
Інтенсифікація, найбільш повне використання підприємств виробничої інфраструктури має велике значення у тому плані, що вона дозволяє відносно меншими матеріальними і трудовими ресурсами задовольняти зростаючі потреби господарюючих суб'єктів у відповідних послугах.
Краще використання засобів, що функціонують у виробничій інфраструктурі, дозволяє відповідно збільшити матеріальні, трудові і фінансові ресурси, що використовуються в інших галузях матеріального виробництва.
Одним із найбільш важливих наслідків інтенсифікації роботи виробничої інфраструктури є прискорене просування матеріальних цінностей у сфері обігу. Це стосується діяльності транспорту, зв'язку і служб матеріально-технічного забезпечення. Передусім транспорт і зв'язок забезпечують технічну сторону просування матеріальних цінностей від виробників до споживачів. Тоді як матеріально-технічне постачання, її служби, система виконують організаційні і економічні функції.
Надійне матеріально-технічне постачання забезпечує безперебійну, ритмічну роботу більшості господарюючих суб'єктів, дозволяє Їм скорочувати виробничі запаси до мінімальних розмірів. Таким чином, чітка і злагоджена робота виробничої інфраструктури в цілому являє собою одну із важливих передумов інтенсивного, ефективного процесу виробництва.
Розвиток виробничої інфраструктури - одна із основних умов росту ефективності усього виробничого комплексу. Рівень і динаміка ефективності виробництва визначають на основі результатів, які досягаються з розрахунку на одиницю затрат. Для розвитку виробничої інфраструктури потрібні великі кошти. Кошти, вкладені у розвиток інфраструктури, самі по собі не підвищують ефективність виробництва. "Необхідно, щоб вони слугували більш повному задоволенню потреб виробничої сфери наданням відповідних видів послуг. У цьому розумінні вкладені у виробничу інфраструктуру капіталовкладення окуповуються підвищенням результативності у виробничій сфері в цілому. На кожну одиницю коштів, вкладених в розвиток виробничої інфраструктури, вона повинна давати всезростаючу віддачу.
Відношення отриманих результатів до затрачених засобів є загальним критерієм оцінки економічної ефективності виробництва. Цей критерій поширюється на діяльність виробничої інфраструктури, звичайно, з урахуванням її специфічних умов.
Дальший розвиток матеріально-технічної бази виробничої інфраструктури вимагає спрямування в цю сферу значних капіталовкладень. При цьому повинні бути визначені найбільш пріоритетні, найбільш ефективні напрямки їхнього використання.
В більшості випадків для розвитку виробничої інфраструктури необхідні значні одноразові капіталовкладення. Разом з тим для галузей, особливо для транспорту, характерна низька фондовіддача і тривалі строки окупності вкладень.
Спрямовуючи розвиток матеріально-технічної бази виробничої інфраструктури, виходячи із завдань і необхідності підвищення її ефективності виходять з того, щоб домагатися оптимального поєднання нового будівництва і реконструкції уже діючих підприємств. Найперше доцільно збільшувати потужності або пропускну спроможність діючих підприємств виробничої інфраструктури. Там, де їх немає або їхньою реконструкцією не може бути забезпечено виробничих потреб, необхідно будувати нові. Особливо в сучасних умовах ринкової економіки є потреба у розвитку і функціонуванні транспортної інфраструктури, зокрема автомобільного транспорту, ринкової інфраструктури.
Найбільшу питому вагу у складі прикордонної інфраструктури посідають об'єкти транспорту. Саме транспортна інфраструктура, її розвиненість є необхідною умовою і передумовою розширення і поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків як на державному рівні, так і особливо на регіональному прикордонному рівні.