- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
Основна мета активізації інвестиційної діяльності в області полягає в тому, щоб через нарощування обсягів виробництва і поліпшення економічного стану суб'єктів підприємницької діяльності досягнути підвищення рівня життя населення та збільшення обсягу джерел власних інвестиційних ресурсів.
Пріоритетні напрями інвестиційної політики:
- забезпечення державними інвестиціями первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки;
- формування регіональної інвестиційної та фінансової інфраструктури: страхових, консалтингових, аудиторських фірм, іпотечних та інвестиційних банків, формування та розвиток інноваційної інфраструктури, пристосованої до ринкового середовища; пайових, пенсійних фондів для залучення заощаджень населення;
- залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів через вдосконалення механізму інвестиційної привабливості регіону;
- реструктуризація та санація неефективних виробництв, продовження та удосконалення процесів приватизації, у тому числі приватизація під інвестиційні зобов'язання, розробка та впровадження системи заходів постприватизаційної підтримки підприємств;
- використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів міжнародних фінансових організацій;
- використання міжнародних програм для малого та середнього бізнесу.
Окремий напрям інвестиційної діяльності - забезпечення зростання обсягів інвестицій в економіку області через діяльність спеціальної економічної зони (СЕЗ) "Закарпаття" та реалізацію Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області".
Слід забезпечувати комплексний підхід щодо інвестиційної діяльності, підтримки пріоритетних напрямів науково-технологічного розвитку, який передбачає використання бюджетних коштів переважно в соціальних та стратегічних базових сферах, а коштів суб'єктів підприємницької діяльності - в інших, прибутково більш привабливих сферах.
До складових механізму вдосконалення інвестиційної привабливості відносяться:
- маркетинг інвестиційних проектів закарпатських підприємств за межами області;
- моніторинг договорів купівлі-продажу пакетів акцій в процесі приватизації державних підприємств у частині виконання покупцями взятих інвестиційних зобов'язань;
- передача об'єктів соціально-культурної сфери з балансу підприємств на баланс місцевих органів виконавчої влади;
- налагодження прямих зв'язків з іноземними інвестиційними структурами та інституціями;
- покращення інформованості учасників інвестиційного процесу і підвищення прозорості інвестиційного ринку;
- зниження екологічних та кримінальних ризиків в регіоні;
- розробка та реалізація міжрегіональних та міжнародних договорів про співпрацю, прискорення входження регіону в європейську економічну інтеграцію, міжнародні фінансові організації;
- проведення інформаційно-рекламної діяльності для створення іміджу регіону як привабливого місця вкладання інвестицій;
- надання іноземним інвесторам інформації з питань адміністративних дій та нормативно-правової бази, необхідних для здійснення інвестицій;
- створення в області інноваційних та посередницьких структур (бізнес-інкубаторів, центрів тощо), які сприятимуть залученню інвестицій та стимулюванню ділової активності в регіоні.
Рушійною силою економічних та соціальних відносин є інвестиції, однак внутрішні інвестори не можуть забезпечити інвестиційні потреби регіону, тому необхідним є створення належних умов для притоку іноземних інвестицій. Вигідне геополітичне розташування області дає можливість бути своєрідним транзитним мостом між країнами Сходу та країнами ЄС. Після розширення кордонів Європейського Союзу і утворення нового кордону, її роль в цьому аспекті значно зросла. Зросли додаткові переваги інвесторів, в першу чергу саме у області ринкових комунікацій. Для Закарпаття притік нових інвестицій є вигідним, оскільки сприяє активізації фінансово-господарської діяльності, освоєнню нової техніки та технологій, створенню додаткових робочих місць тощо.
Аналіз статистичних даних за 2003 і 2007 роки свідчить, що з кожним роком прямі іноземні інвестиції в Закарпатську область збільшувалися, що є позитивним фактором. В 2003 році – 127689 тис. дол. США, у 2004 році - 181637 тис. дол. США, у 2005 році – 244344 тис. дол. США, у 2006 році – 261287 тис. дол. США, у 2007 році – 295030 тис. дол. США. Проте, за 2003- 2005 роки притік прямих іноземних інвестицій зростав в значно більшій мірі ніж з 2005 року по 2007 рік. Зменшення притоку інвестицій в регіон був пов'язаний зі скасуванням майже усіх пільг суб’єктів господарювання СЕЗ «Закарпаття». Найбільшими іноземними інвесторами для Закарпатської області є США, Японія, Німеччина на які припадає 41,6 % загальних інвестицій. Серед країн-сусідів домінує Угорщина, частка якої в загальному обсязі іноземних інвестицій складає 14,7%.