- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
На жаль, доводиться констатувати той факт, що розрахунки економічної ефективності зовнішньоекономічних ділових стосунків між партнерами, особливо на регіональному, мікрорівні, майже не здійснюються. Причин цьому є декілька.
По-перше, упродовж тривалого часу, за умов планової системи господарювання, жорсткої монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність здійснення на регіональному, мікрорівні ділових, комерційного характеру операцій із закордоном не передбачалось, а відповідно об'єктів для розрахунку ефективності на цьому рівні взаємовідносин із закордоном не було.
По-друге, спеціальних типових методик для розрахунку ефективності зовнішньоекономічних операцій для регіонального прикордонного рівня не передбачалось і не розроблялося. Пояснити це можна тим, що прикордонне співробітництво з його різноманітністю форм на регіональному рівні не визнавалось як форма міжнародних відносин державного рівня, не було суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Типова «Методика определения экономической эффективности внешнеэкономических связей СССР», затверджена Держпланом СРСР в 1980 році, була рекомендована для використання відповідними міністерствами, відомствами, тобто центральними органами управління, наділеними монопольними правами здійснювати зовнішньоекономічні операції.
По-третє, ініціатива окремих господарюючих суб'єктів здійснювати розрахунки ефективності участі у зовнішньоекономічній діяльності з боку центральних органів управління цією сферою діяльності не схвалювалася. В основному через те, що, спираючись в управлінні виробництвом і збутом продукції на розрахунки економічної ефективності, діяльність господарюючих суб'єктів може входити в суперечність з плановою, централізованою системою управління економікою. При цій системі головне завдання підприємства, яке виготовляє продукцію і поставляє на експорт, -виконання доведених зверху планових завдань, не володіючи даними про валютну ефективність цієї продукції.
22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
Вітчизняними і зарубіжними економістами розроблено ряд методологічних підходів та методів розрахунку ефективності окремих форм зв’язків і зовнішньоекономічних операцій у прикордонному співробітництві. До них зокрема належать:
-
Метод розрахунку економічної ефективності зовнішньої торгівлі. В основі цих методів лежить порівняння затрат і доходів (виручки) від зовнішньоторгових операцій.
-
Розрахунок економічної ефективності товарообмінної операції, прикордонної торгівлі. Розрахований сам по собі таким методом коефіцієнт може характеризувати ефективність зовнішньоторгової операції тільки у порівнянні з іншими коефіцієнтами і відповісти на питання, більшу чи меншу ефективність має дана операція на фоні інших.
-
Розрахунок ефективності експортно-імпортних операцій підприємства. При цьому загальну характеристику, оцінку експортної та імпортної діяльності підприємства здійснюють за такими показниками: ефективність експорту (імпорту); рентабельність експорту (імпорту); ефект експорту (імпорту).
-
Розрахунок економічної ефективності впроваджених заходів із практики передового зарубіжного досвіду. Оскільки більшість заходів впровадження зарубіжного досвіду забезпечує підприємству зниження витрат на виробництво, позитивно позначається на зниженні собівартості продукції завдяки скороченню і раціональному використанні сировинних, матеріальних, паливно-енергетичних та трудових ресурсів, а також більш повне використання виробничих потужностей і інше, то методологічним підходом по розрахунку ефективності в даних випадках буде співставлення витрат, якими вони були до впровадження нового передового, і після впровадження.
-
Розрахунок ефективності вітчизняного учасника спільного підприємства. Економічна ефективність вітчизняного учасника спільного підприємства оцінюється на основі розрахунку показників прибутку, рентабельності, строку окупності витрат, зв'язаних з його створенням та функціонуванням.
-
Розрахунок економічної ефективності прямих виробничих зв’язків. Прямі виробничі зв'язки у прикордонному співробітництві здебільшого зводяться до налагодження спеціалізації і кооперації виробництва. Вони є важливим засобом підвищення ефективності виробничої діяльності, використання переваг, які забезпечуються міжнародним поділом праці.