- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
Економічна ефективність вітчизняного учасника спільного підприємства оцінюється на основі розрахунку показників прибутку, рентабельності, строку окупності витрат, зв'язаних з його створенням та функціонуванням.
Кінцевим позитивним результатом діяльності будь-якого підприємства є прибуток. Прибуток визначається як перевищення доходів над його витратами.
Основними функціями прибутку є такі:
- слугує мірилом, що дає змогу оцінити результати господарської діяльності підприємства;
- є джерелом винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначається частка доходів засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств);
- прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов'язана з витрачанням ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, які підприємство отримує у результаті їхньої реалізації;
- прибуток є основним фінансовим важелем при формуванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи розміри прибутку, що залишаються у розпорядженні підприємств, держава стимулює ділову активність суб'єктів господарювання.
Прибуток вітчизняного учасника у певному році (Пукр.уч.) розраховується за формулою:
Пукр.уч. = Пч ∙ α
де Пч - чистий прибуток спільного підприємства, який підлягає розподілу між учасниками. Визначається як залишок прибутку після відрахувань податку держбюджету і сум відрахувань, передбачених чинним законодавством;
а - частка українського учасника у статутному фонді СП.
Рентабельність капітальних вкладень українського учасника СП розраховується:
Дукр = Пукр.уч./Кукр.уч.
де Кукр.уч. - капіталовкладення українського засновника у статутному фонді СП.
Отже, для визначення ефекту і ефективності, тобто абсолютного ефекту і рентабельності українського засновника спільного підприємства важливим є розрахунок чистого прибутку спільного підприємства, який підлягає розподілу між його засновниками в залежності від дольової участі у статутному фонді.
28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
Прикордонна виробнича інфраструктура має свої особливості і вона характеризується певними відмінними рисами у порівнянні з не прикордонними регіонами держави, зокрема:
- більш високим рівнем розвитку в порівнянні з місцевими потребами і ступенем розвитку у порівнянні з іншими регіонами з ідентичним господарським потенціалом;
- однаковим впливом на неї як локальних (національних), так і міжнародних факторів, нерідко надто високим впливом на неї міжнародних зовнішньоекономічних факторів;
- набуттям виробничою інфраструктурою прикордонних територій властивостей спеціалізованого елемента господарського потенціалу даного регіону, специфіка яких значною мірою визначається функціонуванням полімагістралей і транспортних вузлів на кордонах міжнародного значення;
- двояким становищем: як інфраструктура загальнодержавна, національна і як підсистема з міжнародними функціями. Є об'єктом фінансування як відповідних міністерств, відомств держави, так і МІждержавних, недержавних структур.
Факторами більш високої порівняльної розвинутості прикордонної інфраструктури як за рівнем, так і співвідношенням складових елементів можна назвати:
- питому вагу зовнішньої торгівлі в національному виробництві і співвідношення експортно-імпортних поставок сировинних товарів і готової продукції, фізичного обсягу вантажоперевезень через кордон;
- ступінь участі країни у транзитних перевезеннях товарів;
- розмір території країни;
- співвідношення сухопутних і морських кордонів.
Багаторічний вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить про тісний взаємозв'язок між розвитком інфраструктури і підвищенням ефективності виробництва, економічного зростання держави, регіону.
Найбільшу питому вагу у складі прикордонної інфраструктури посідають об'єкти транспорту. Саме транспортна інфраструктура, її розвиненість є необхідною умовою і передумовою розширення і поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків як на державному рівні, так і особливо на регіональному прикордонному рівні. Яскравим прикладом ролі, функціонування і розвитку прикордонної транспортної інфраструктури може бути прикордонна Закарпатська область, де зосереджено потужні комунікації залізничного, автомобільного і трубопровідного транспорту, а також тут розташовані численні обслуговуючі об'єкти транспортних магістралей, в тому числі високовольтних ліній електропередач міжнародних енергосистем.
Одними із найбільших на Заході України прикордонними вузлами є Чоп і Батєво. Розбудова і функціонування цих вузлів забезпечує перевезення, перевантаження експортно-імпортних, транзитних вантажів. Наявність транспортних мереж, Їхня якість скорочує час перевезення і перевантаження вантажів, а також сприяє їхньому збереженню (якщо йде мова про товари, які мають нетривалий строк зберігання) і ін.
Інфраструктура повинна розвиватися у відповідній пропорційності з галузями виробництва - промисловістю, сільським господарством і будівництвом, що є важливою передумовою підвищення ефективності виробництва і економіки в цілому.