23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.

Вивчення та впровадження кращого зарубіжного досвіду у практику вітчизняного виробництва є однією із ранніх, первинних форм прикордонного співробітництва, яка в усі часи була і є актуальною. Вона не вимагає істотних затрат, капіталовкладень, особливого механізму для своєї реалізації, в той же час впрова­дження передового, зарубіжного виробничого досвіду приносить значний економічний і соціальний ефект.

В числі заходів з практики запозичення і впровадження кращого досвіду зарубіжних партнерів, які потребують розрахунку еконо­мічної ефективності, можна виділити наступні:

• передовий досвід, результатом якого є впровадження нової техніки і технології, механізації і автоматизації виробництва;

• досвід, результатом якого є розширення асортименту нової підвищеної якості продукції, зростання конкурентоздатного експортно орієнтованого виробництва;

• досвід, який забезпечує раціональне і більш повне викорис­тання сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, відходів основного виробництва;

• досвід впровадження наукової організації праці і управління виробництва раціонального використання трудових ресурсів підвищення їх продуктивності.

Оскільки більшість із цих заходів впровадження зарубіжного досвіду забезпечує підприємству зниження витрат на вироб­ництво, позитивно позначається на зниженні собівартості продукції завдяки скороченню і раціональному використанні сировинних, матеріальних, паливно-енергетичних та трудових ресурсів, а також більш повне використання виробничих потужностей і інше, методо­логічним підходом по розрахунку ефективності в даних випадках буде співставлення витрат, якими вони були до впровадження нового передового, і після впровадження. Тобто йдеться про метод порів­няльних затрат.

Розрахунок ефекту від впровадження кращого досвіду розрахо­вується за формулою:

Е=(3₁-3₂)*А, де Е – річний економічний ефект від впровадження досвіду; З₁ і 3₂ – затрати на виробництво одиниці продукції до запровадження зарубіжного досвіду і після впровадження; А - обсяг випуску продукції, на який поширився зарубіжний досвід.

Оскільки впровадження і використання нового передового в даному виробництві пов'язано з певними додатковими капітало­вкладеннями, їх, зрозуміла річ, треба враховувати при розрахунку ефективності того чи іншого зарубіжного досвіду.

Методики розрахунку ефективності зовнішньоекономічної діяльності рекомендують в такому разі не просто співставляти нову і стару (базову) собівартість виробів, а порівнювати так звані приведені затрати. Приведені затрати представляють собою суму поточних витрат (собівартість), але також і додаткових капітальних вкладень, приведених до однакової (річної) розмірності у відповід­ності з нормативом порівняльної ефективності.

Приведені затрати (З) розраховують за формулою:

3 = С + Е_н*К, де С - поточні затрати (собівартість); К - капітальні вкладення, зв'язані з впровадженням нового варіанту; Е_н - нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності.

Таким чином, ефект від впровадження зарубіжного досвіду, використовуючи показники приведених затрат, буде розраховува­тися за формулою

Е=(3_1пр–З_2пр)*А, або Е=[(С₁+Е_н*К₁) – (С₂+Е_н*К₂)]*А, де С₁ і С₂ - собівартість продукції до впровадження досвіду і після впровадження; К₁іК₂-капіталовкладення, пов'язані з впровадженням досвіду; Е_н — нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності.

При потребі можна розрахувати ефект, економію матеріалів, сировини, паливно-енергетичних ресурсів в натуральних вимі­рах (Е_м):

Е_м=(З_м1-З_м2)*А, де З_м1,З_м2 – рівень затрат ресурсів на одиницю продукції виробу до впровадження досвіду і після (кг, тн, м³, Вт).

За умови сукупного впливу заходів зарубіжного досвіду на зниження витрат виробництва можна розрахувати, спів ставляючи собівартість даної продукції чи виробу до впровадження досвіду і після його впливу.

∆З_р=(С₁–С₂)*Q_вир.2, де С₁,С₂ – собівартість виробництва одиниці продукції до і після використання кількох заходів зарубіжного досвіду; Q_вир.2 – обсяг виробництва з використанням досвіду.

Економічний ефект від впровадження зарубіжного досвіду, що дозволяє засвоїти випуск нової продукції або поліпшеної якості для вжитку населенням, можна розрахувати:

Е=[(Ц_н-С_н)-Е_н*∆К]Q_н;

Е = [(Ц₂ - С₂)- (Ц₁-С₁]Е_н*∆К]Q_n, де Ц_н,Ц_І,Ц₂ — ціна одиниці нової продукції, до і після поліпшення якості; С_н,С,і С₂- собівартість виробництва одиниці нової продукції, звичайної та поліпшеної якості; ∆_nК - додаткові капіталовкладення у виробництво продукції поліпшеної якості; Q_н і Q_n – випуск продукції нової та поліпшеної якості.

Зменшення (відносні вивільнення) чисельності працюючих у результаті впровадження досвіду, що впливає на рівень трудозатрат, визначають за формулою:

∆Ч=(Ч₁ -Ч₂)Q_вп.2,

або ∆Ч=Q_вир.2 / V₁ – Q_вир.2 / V₂,

де Ч₁ і Ч₂ - чисельність працюючих, необхідних для виробництва одиниці продукції до і після впровадження досвіду;V₁ і V₂- продуктивність праці одного працюючого до і після впровадження досвіду; Q_вир.2 – обсяг продукції, що виробляється з використанням передового досвіду.