- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
Становлення спільного підприємства, створення СП в Україні і зокрема в прикордонних регіонах за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності, яке припадає на кінець 80-х років минулого сторіччя, розглядається як один з каналів міжнародного співробітництва. Воно не замінює інших форм взаємодії із зарубіжними партнерами, а тільки збагачує їх.
Кожна з країн-засновників спільного підприємства переслідує, має на меті реалізувати певні свої інтереси. Україна, беручи участь у створенні СП, має наступні інтереси, мету:
-
залучення до економіки нашої держави передової зарубіжної техніки, технології та управлінського досвіду;
-
більш повне насичення внутрішнього ринку якісною продукцією, імпортозаміщення, скорочення нераціонального імпорту;
-
залучення до виробничої та невиробничої сфер додаткових матеріальних і фінансових ресурсів;
-
розвиток та зміцнення експортної бази країни.
Інтереси іноземного інвестора, партнера у створенні СП також не однозначні. Взагалі, де б не діяв капітал, скрізь його основним спонукаючим мотивом є отримання прибутку. Цю мету переслідує іноземний інвестор при створенні СП. Причому прагне отримати якомога більше прибутку за рахунок участі в експлуатації природних ресурсів, використання дешевої робочої сили в країні, в яку він вкорінюється.
У своїх комерційних розрахунках іноземний капітал прискіпливо бере до уваги вартість робочої сили, якість земель, що залучаються в оборот, наявність корисних копалин, професійну підготовку кадрів, технічні і технологічні параметри, ємність внутрішнього ринку країни, а також можливість розширення експорту спільно виробленої продукції на ринках третіх країн та інші фактори, що впливають на величину прибутку.
Слід враховувати і мати на увазі те, що іноземний капітал бере участь у створенні СП на території України і деяких інших держав не під впливом цьогочасного, разового прагнення отримати щонайбільше прибутку, а ним керують й інші далекоглядні наміри. Зокрема, іноземні учасники СП в Україні і країнах СНД мають намір закріпити свої позиції на просторому ємному українському ринку, а через неї виходити на ринки збуту окремих країн СНД, мати доступ у такий спосіб до багатющих місцевих природних і енергетичних ресурсів, незайнятої у сфері виробництва робочої сили, в тому числі кваліфікованої.
20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
Економічні розрахунки окремих зовнішньоекономічних операцій займають важливе місце в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю на різних рівнях-державному, регіональному і особливо на рівні підприємств, організацій, суб'єктів господарювання.
Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій зумовлює ступінь зацікавленості підприємств у виході на світовий ринок, дає змогу обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів. Одержані дані можуть бути використані при розробці програм експорту та імпорту підприємства, при оцінюванні структури та напрямів зовнішньоекономічних операцій, в тому числі зовнішньоторговельного обігу.
Необхідність здійснення розрахунків економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій, реалізації окремих форм і видів ділових взаємозв'язків із закордонними партнерами можна обґрунтувати наступним:
- розрахунки і визначення економічної ефективності зовнішньоекономічних зв'язків необхідні для обґрунтування пропозицій з продажу і закупки товару, для вибору варіантів зовнішньої торгівлі, для оцінки окремих проектів і проблем, що мають важливе значення для регіону, держави, для обґрунтування заходів, що пов'язані з розвитком економічної інтеграції на регіональному і мікрорівні. А також для встановлення взаємовигідних відносин з різними діловими структурами країн ближнього і далекого зарубіжжя. З урахуванням названих підходів до налагодження і розвитку зовнішньоекономічної діяльності управлінські структури державного, регіонального рівня, місцевого державного управління і самоврядування при прийнятті відповідних рішень, укладанні угод, договорів, дозвільних операцій повинні брати за основу економічні розрахунки. Нехтування цією потребою як на стадії переговорного процесу, при укладанні відповідних угод, так і за підсумками їхньої реалізації нерідко призводить до суб'єктивного підходу з прийняття управлінських рішень, необґрунтованого безпідставного відхилення перспективних ділових зв'язків із закордоном;
-
розрахунки ефективності окремих операцій зовнішньоекономічної діяльності з використанням сучасної комп'ютерної техніки дають можливість управлінцям, менеджерам володіти багатоваріантною ситуацією з приводу ефективності тієї чи іншої операції. А це, в свою чергу, дозволяє обирати оптимальний варіант, що покладається в основу прийняття відповідного рішення. Наприклад, зробити пошук і дати відповідь на питання, куди експортувати продукцію і звідки імпортувати, що експортувати, а що імпортувати. Яку продукцію недоцільно ні експортувати і не імпортувати, а виробляти в обсягах для внутрішнього ринку споживання;
-
володіння результатами абсолютної величини економічного ефекту конкретних ділових операцій, форм зовнішньоекономічної взаємодії є основою для сприяння розвитку найбільш перспективних високоефективних форм економічного співробітництва. Крім цього, високий рівень рентабельності, валютних надходжень є базою нарощення експортної бази, експортної спеціалізації окремих виробництв. Також досягнутий економічний ефект є джерелом економічного стимулювання фахівців, спеціалістів цієї сфери діяльності, професійні уміння яких прямо і безпосередньо взаємопов'язані з економічною ефективністю зовнішньоекономічної діяльності.
На сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні, як уже згадувалося, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки економічної ефективності являються необхідною умовою для прийняття обґрунтованих рішень. Особливо це стосується підприємницьких структур, які прагнуть або вже здійснюють експортно-імпортні та інші операції із закордоном. Нині підприємства, організації як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, фізичні і юридичні особи, мають право самостійно, без втручання різних управлінських і посередницьких структур здійснювати зовнішньоекономічні операції, можливість відкривати в банку валютні рахунки і здійснювати валютні операції із зарубіжними партнерами.
Саме за таких сприятливих умов у зовнішньоекономічній діяльності господарюючі суб'єкти мають можливість здійснювати економічні розрахунки ефективності входження і реалізації різноманітних операцій комерційного характеру із зарубіжними партнерами. Результати розрахунків потрібні як на стадії укладання договорів, контрактів, так і при підбитті підсумків здійснення операцій.