4.2. Організація та тактика застосування технічних засобів охорони.

Структура комплексу охоронної сигналізації

Забезпечення безпеки об'єктів являє собою складний комплекс охоронних заходів, по більшій частині превентивного (попереджуючого) характеру.

Основними складовими тактики охорони стаціонарних об'єктів є:

1. Існуючий на об'єкті режим охорони.

2. Використовувані тактичні прийоми.

3. Спеціальні навички охоронців, що створюють умови для використання різних тактичних прийомів і технічних засобів охорони.

Застосування тієї чи іншої системи Пкп, КММ, ПЦС визначається тактичними вимогами служби охорони, кількістю об'єктів, що охороняються, їхньою віддаленістю від пункту централізованої охорони (Пцо) та ін.

З метою правильного вибору потрібно поетапно враховувати такі фактори:

1 етап. Характеристика об'єкта.

• Тип об'єкта і його важливість чи цінність; вид матеріальних цінностей, місця їхнього розташування, концентрація.

• Структура об'єкта: кількість приміщень, типи і розміри, їх розташування; кількість місць можливого проникнення на об'єкт, їхні конструктивні особливості і розміри.

• Телефонізація і характеристика мережі живлення.

2 етап. Тактика охорони.

• Вибір виду сигналізації (автономна, централізована) і кількості рубежів сигналізації.

• Визначення можливих варіантів живлення апаратури (мережа, резерв).

• Визначення структури і значимості рубежів сигналізації.

• Визначення кількості шлейфів сигналізації.

• Поділ шлейфів сигналізації на самостійні ділянки, що блокуються визначення розташування ділянок (фасад, тил, перехід і так далі), характеристика уразливості ділянок (відкривання, пролам, комбінація й інші способи).

• Вибір технічних засобів виявлення контрольованої ознаки (крапковий, лінійний, поверхневий, об'ємний), способу виявлення, сповіщувачів з конкретними тактико-технічними характеристиками (надійність, складність установки і монтажу, зручність технічного обслуговування і ремонту).

• Вибір технічних засобів оповіщення: вибір типу ПКП, вибір елементів індикації, контролю і сигналізації порушення; визначення структури розміщення ПКП, пультового кінцевого пристрою, джерел живлення.

Техніко-економічне обґрунтування варіанта устаткування об'єкта технічними засобами сигналізації є важливою задачею і дозволяє вибрати найбільш раціональний варіант, що визначається структурою комплексу охоронної сигналізація і ТСО, що входять у її склад. Сумарні витрати на устаткування об'єкта ТСО і їхню експлуатацію, приведені до року, не повинні бути менше 5% від величини можливого збитку від проникнення на об'єкт.

Охоронну функцію здійснює Державна служба охорони (ДСО) при Міністерстві внутрішніх справ (МВС), що утворена на базі підрозділів охорони при ОВС згідно з постановою КМ України від 10.08.93 р. № 615 ”Про заходи по удосконаленню охорони об’єктів державної та інших форм власності”.

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ створена для здійснення заходів охорони щодо нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян на договірних засадах.

Постановою КМ від 10 серпня 1993 р. № 615 “Про заходи по удосконаленню охорони.....” затверджені:

1. Положення про ДСО при МВС.

2. Перелік об’єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами ДСО при МВС по договорам.

3. Концепція охорони об’єктів усіх форм власності і громадян в Україні і заходи ДСО при МВС по її реалізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.99 р. № 1919,  із змінами, внесеними згідно з постановою КМ України від 15.08.2001 р. № 1053 визначено, що діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державної (крім охорони окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається в установленому КМ України порядку) та іншої власності, а також з охороною громадян, підлягає ліцензуванню, ліцензії на цю діяльність видаються суб'єктам господарювання органом ліцензування у порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". 

Підприємства (організації) і ДСО укладають договір про охорону об'єктів, відповідно до якого, відділ позавідомчої охорони несе повну матеріальну відповідальність у випадку розкрадання чи псування охоронюваного майна, а підприємство і громадяни вносять певну плату за здійснення охорони. Порядок прийому різноманітних об'єктів під охорону визначає наказ МВС України № 496 від 22.06.92 р. ”Про вдосконалення інструкції про прийом-передачу об’єктів підприємств, закладів, організацій під охорону підрозділами охорони при ОВС України”.

Організація роботи підрозділів служби охорони провадиться на підставі наказу МВС України № 743 (дск) від 14.11.92 р. ”Про вдосконалення настанови по організації служби міліції охорони”. На об'єкті встановлюються прилади охоронно-пожежної сигналізації, що контролюють периметр, віконні і дверні прорізи, внутрішні приміщення, сейфи і т.д. Інформація передається по телефонній лінії чи по радіоканалу на пульт централізованого спостереження. При спрацьовуванні сигналізації, на охоронюваний об'єкт негайно виїжджає черговий наряд співробітників ДСО, озброєних автоматичною зброєю. У випадку спрацьовування пожежної сигналізації, на об'єкт також виїжджають і пожежні. Охоронно-пожежна сигналізація встановлюється в будинках і приміщеннях, що мають достатню технічну укріпленість. Проектні і монтажні роботи виконують фахівці відділу позавідомчої охорони. Встановлювані сучасні охоронні системи мають джерела автономного живлення і, в обов'язковому порядку, спрацьовують при спробі їхнього руйнування. На охоронюваній території і всередині будинків можуть встановлюватися телевізійні камери, звичайні чи нічного бачення, зображення з яких цілодобово передається на монітори і записується на відеомагнітофон. У залежності від встановленої системи спостереження, сигнал тривоги може подаватися охоронцем чи автоматично, якщо в охоронюваній зоні з'явиться будь-який об'єкт, що рухається.

Для підвищення надійності охорони найбільш важливих об'єктів (банки, каси, місця збереження зброї) сигналізація на них встановлюється в кілька рубежів, наприклад, перший рубіж - зовнішній периметр, другий - місця можливого проникнення на об'єкт (двері, вікна, кватирки і т.п.), третій - внутрішні приміщення по обсягу, четвертий - безпосередньо охоронювані предмети (сейфи, шафи, шухляди і т.д.). При цьому кожен рубіж обов'язково підключається до самостійного осередку приймально-контрольного приладу для того, щоб при можливому обході порушником одного з рубежів був виданий сигнал тривоги з іншого.

Кількість шлейфів сигналізації в кожнім рубежі охорони визначається внутрішньою структурою об'єкта і довжиною його периметра. Для оперативного визначення місця спрацьовування сповіщувачів, що контролюють периметр об'єкта, рекомендується в периметрі виділяти окремі ділянки (фасад, тил, ліва сторона, права сторона і т.п.) з контролем кожної ділянки самостійним шлейфом сигналізації. Самостійними шлейфами на об'єкті зі складною внутрішньою структурою можуть бути виділені також окремі зони (перехід, коридор і т.п.), що організуються на шляху найбільш ймовірного руху порушника до матеріальних цінностей чи секретної інформації. Крім того, самостійним шлейфом організується на об'єкті тривожна сигналізація.

По способу організації застосування існуючі ТСО можуть бути поділені на:

• системи солідарного типу

• децентралізовані (об'єктові, автономні)

• централізовані системи.

Основою організації використання систем солідарного типу є договір про взаємодопомогу її суб'єктів. Тут суб'єкти охорони, обладнують свої приміщення технічними засобами охоронної сигналізації і зобов'язуються у випадку тривоги вжити необхідних заходів до затримки порушника, чи оповіщенню територіальних органів міліції.

Автономне встановлення засобів ОС провадиться на окремо розташованому об’єкті охорони за допомогою Пкп, що встановлюється всередині об’єкту, датчиків, що до нього підключаються з’єднувальними лініями та світлових і звукових сповіщувачів, що встановлюють ззовні в зручному для огляду місці. Концентратори використовуються на великих компактно розміщених об'єктах і влаштовуються звичайно на контрольно-пропускному пункті (Кпп) або в місці знаходження чергового.

Централізовані системи охорони використовуються для організації охорони великої кількості, як правило телефонізованих, територіально розподілених об'єктів. Централізована охорона організується за допомогою передачі повідомлень по абонентським телефонним лініям на пульти централізованого спостереження (ПЦС), які влаштовуються на пунктах централізованої охорони (ПЦО). ПЦО - це диспетчерський пункт для централізованої охорони ряду розосереджених об'єктів від проникнення і пожежі. Сучасні ПЦС здатні контролювати одночасно стан сигналізації більш чим 1000 об'єктів (ПЦС ”Циклон”). При порушенні режиму охорони на якому-небудь об'єкті, пульт централізованої охорони формує звуковий сигнал тривоги і вказує номер об'єкта. По факту тривоги ініціюється реагування силами підрозділу охорони.

Особливістю організації охорони великих об'єктів є те, що охоронці знаходяться безпосередньо на території об'єкта і діють по вказівках оператора центрального пульта охорони. У практиці охорони використовуються два види постів: стаціонарний пост і обхідний пост. Стаціонарним постом вважається такий пост, на якому здійснюється охорона одного відособленого об'єкта або декількох об'єктів на відкритій площадці чи обгородженій території, якщо загальна довжина обходу їх постовим не перевищує 150 метрів. Обхідним постом вважається пост, на якому охорона одного чи декількох об'єктів здійснюється шляхом їхнього обходу, коли довжина маршруту складає понад 150 метрів, але не більш 1500 метрів. У цьому випадку функціональні можливості пульта визначають ефективність системи в цілому, а сам пульт звичайно реалізується на базі ПЕОМ із розвинутим програмним забезпеченням.

Режим охорони за часом може мати цілодобовий, частковий (визначені години доби) чи вибірковий характер.

У практиці виділяють аналітичні і попереджувальні задачі режиму охорони об'єкта. Аналітичні задачі вирішуються шляхом збору інформації про суб'єктів злочинної діяльності і стан режиму охорони. Рішення попереджувальних задач зв'язано, у першу чергу, зі створенням іміджу надійного режиму охорони. Подібний імідж може бути створений серією імітаційних заходів, що демонструють невдалі спроби зазіхання на об'єкт і могутню протидію охорони злочинцям.

У значній мірі режим охорони об'єкта характеризують коло обов'язків і міри відповідальності охорони. При виконанні своїх функціональних обов'язків по охороні об'єкта охоронець (зміна охорони) повинний безвідлучно знаходитися на посаді, періодично (відповідно до встановленого графіка) обходити територію чи приміщення охоронюваного об'єкта, перевіряти стан віконних грати, дверей, стежити за світловими і звуковими сигналами охоронно-пожежної сигналізації; у випадку спрацьовування сигналізації негайно сповіщати про це диспетчеру охоронного підприємства і черговому територіального органа внутрішніх справ.