Заходи безпеки при використанні засобів активної оборони сльозоточивої та роздратовуючої дії

При використанні засобів активної оборони сльозоточивої та роздратовуючої дії забороняється:

• застосовувати спецзасоби без спеціальної підготовки;

• застосовувати спецзасоби зі строком дії, що минув;

• застосовувати спецзасоби на відстані ближче ніж вказано у технічних характеристиках (наприклад, аерозольні балони - не ближче 0,4 м, газові пістолети - 1,5 м);

• застосовувати спецзасоби, що мають ушкодження цілісності корпусу (тріщини, прим’ятості і т.ін.);

• зберігати спецзасоби поблизу джерел вогню і електронагрівальних пристроїв;

• розбирати спецзасоби;

• спричиняти механічний вплив на спецзасоби.

При попаданні препарату, яким споряджено спецзасіб:

на тіло - необхідно протерти шкіру спиртом чи спиртовим розчином або змити його водою з застосуванням миючих засобів;

в очі - промити їх великою кількістю води або 2% розчином питної соди чи борної кислоти (CN), а у разі сильного болю закапати сумішшю 3-4%-го розчину новокаїну та 1%-го розчину атропіну у співвідношенні 1:1 (CS);

в органи дихання - затримати дихання, вийти з хмари, зробити глибокий видих і подихати свіжим повітрям.

Гумові кийки та кийки пластикові типу "тонфа" призначені для відбиття нападу правопорушників або припинення непокори. На озброєні правоохоронних органів знаходяться: ПР-73, ПР-73М; ПР-89 - - використовується підрозділами, які діють в обмеженому просторі, у стиснутих умовах; ПР-90 - для підрозділів спецпризначення.

ПР-73М виготовлена з гуми, у верхній частині рукоятки є запобіжне потовщення, яке захищає руку від ураження холодною зброєю, має розміри: діаметр 32 мм, довжина 57,3 см, вага 730 грам.

ПР–89 має гнучкий ударний елемент і зручну жорстку ручку. Завдяки телескопічній конструкції зручна при носінні. Довжина - 450 - 595 мм, діаметр – 30 мм., вага - 800 гр.

Тонфа складається з кийка (пластикового чи гумового) та циліндричної рукоятки, вправленої на відстані в три чверті довжини тонфи вертикально, що дозволяє надавати руху всьому механізму. Історично тонфа виникла у окінавських селян від важелів для обертання мірошницьких жерновів. У вихідному положенні рукоятка затискалася у кулак, а сам кийок розташовувався як протектор по всій довжині передпліччя, довгим кінцем до ліктя. При цьому попереду дерев'яний виступ служив як би продовженням кулака, а позаду - ліктя. Незважаючи на удавану незграбність, тонфа як парна зброя була незамінна в сутичці. З двома тонфа майстра сміливо виходили проти декількох самураїв з мечами і перемагали.

Кийок “ПР Тонфа” з бічною рукояткою, довжина 55 см., діаметром 30 мм.

Забороняється нанесення ударів кийком гумовим по голові, шиї, ключичній ділянці, животу, статевим органам, кийком пластиковим типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетінні, ключичній ділянці, низу живота, статевих органах, нирках, копчику.

Наручники БР та БР-С. Використовуються з метою обмеження фізичного опору. Склад наручників: замковий пристрій, селектор, кільце, ключ, штовхач. Габаритні розміри: 245х8бх13 мм., маса – 0,5 кг., зусилля розриву наручників - 150 кг, кількість спрацьовувань - 5000. Застосування наручників потребує періодичної (не менш, як 1 раз на 2 години) перевірки стану фіксації замків.

Наручники «БРС-2» двухланцюгові в комплекті з двома ключами, із замком підвищеної складності, з фіксацією в заданому положенні.

Фіксатор напальцевий у комплекті з одним ключем з фіксацією в заданому положенні.

Електрошокові пристрої (електрошокери, ЕШП).

Електрошокер - пристрій з електричним конденсатором великої ємності і гострими штирями для розряду, призначеними для кращого контакту з тілом нападаючого. При контакті з тілом посилається електричний заряд. У залежності від потужності електрошка і від його зовнішнього пристрою вражаючий ефект може бути різним. Звичайно має вигляд плоскої довгої коробки чи кийка. Бувають однозарядні чи багатозарядні електрошокери, а також електрошокери що мають пристосування для оперативного заряду (динамо-машину, що працює від стиску кисті руки). Замість терміну “електрошокер” за кордоном вживається інший: “stun gun” - дослівно “оглушувальна зброя”.

Біофізична дія електрошокового пристрою (ЕШП) пов'язана не лише із болем від ураження струмом. Енергія, накопичена у приладі, при контакті дуги з шкірою перетворюється у перемінну електричну напругу зі спеціально розрахованою частотою, що змушує м'язи у зоні контакту скорочуватися надзвичайно швидко. Ця ненормальна надактивність м'язів призводить до миттєвого розкладання цукру м'язів, що живить м'язи. Іншими словами, м'язи у зоні контакту на якийсь час втрачають дієздатність. Паралельно струмом блокується діяльність нервових волокон, по яким мозок керує даними м'язами. Результатом стає місцевий параліч, що у залежності від різних обставин минає швидше або повільніше.

Основний параметр, що характеризує властивості електрошокового пристрою - це, звичайно, напруга на електродах. Можна виділити 2 групи електрошокових пристроїв. Перша - це скоріше засіб надання психологічного впливу, ніж реальна зброя. До неї належать автономні іскрові розрядники (АІР) у габаритах ручної електробритви (АИР-202 МАРГО, АИР "Катран") с напругою на вихідних електродах до 65 KB, що діють значенням струму від 0,3 ма і мають як елемент живлення лужну батареєю 9 В.

“Катран” - електрошоковий пристрій 2 класу потужності. Напруга в імпульсі 65 КВольт, сила струму 0,8 мА. Довжина виробу 17 см., вага 230 гр. Відрізняється формою корпуса, близькою до стільникового телефону середніх розмірів, а чохол збільшує цю подібність.

Друга група - пристрою паралізуючого впливу - електрошокові пристрої в габаритах складного парасоля (АІР-107, АІР-120, АИР-140) с напругою на вихідних електродах від 65 до 90 KB., діючим значенням струму від 3 до 9 мА, акумуляторним живленням і з зарядним пристроєм, що забезпечує підзарядку від побутової електромережі. Даний клас електрошокових пристроїв забезпечує пробій більш товстого шару одягу, має комплексний вплив високої напруги, достатньої для паралізації сили струму та високої частоти (25 Гц), що забезпечує нейтралізацію нападаючого на період від трьох до двадцяти хвилин у залежності від місця застосування пристрою та тривалості впливу.

“Скорпіон” - електрошоковий пристрій 1 класу потужності. Напруга в імпульсі 75 КВ, сила струму 8 мА. Довжина виробу 33 см., вага 750 гр., міцний скловолоконий корпус, акумулятор і зарядний пристрій вбудовані. Цілком заряджений акумулятор комутує від 150 до 200 розрядів по 3 секунди (на холостому ходу потрібна пауза 5 сек.) і розрахований на 200 перезарядів. Акумулятор зберігає працездатність до 30 градусів морозу.

Є моделі електрошокових пристроїв у вигляді рукавички, яка одягається на кисть руки, чи “дипломата” із шокером, що вмикається на великій відстані та поражає злодія, що вкрав “дипломат”.

Електрошоковий пристрій AIR TAISER – це шокер, що уражає на відстані, викидаючи на 3-4,5 м 2 голки на проводах. Постріл з “Тейзера” виконується один раз, після чого його слід або перезаряджати, або використовувати як звичайний контактний електрошокер. Напруга “Тейзера” складає 50 кіловольт. Створюваний “Тейзером” імпульс здатний “пробити” одежу товщиною до 5 см. Блокуються нервова і м'язова системи. Водночас із викиданням електродів “Тейзер” викидає спеціальні ідентифікаційні помітки, що при необхідності можуть допомогти представникам сил правопорядку виявити власника приладу.

Електрошокові пристрої випускаються у двох базових конфігураціях: прямі та Г-подібні. Г-подібним легше доторкнутись до супротивника, прямі дають максимальну свободу рухів.

Для знешкодження супротивника рекомендовані такі місця впливу:

• верхня частина грудей;

• сонячне сплетення;

• низ живота;

• верхня частина стегон.

Ефективність ЕШП полягає в тому, що їх можна використовувати в замкнутому просторі (машині, ліфті, коридорі), вони не наносять необоротних каліцтв, прості у використанні, застосуванні й обслуговуванні.

Як зброя самозахисту для громадян, ЕШП дозволені далеко не скрізь. Заборона міститься, наприклад, у законах про зброю Великобританії, Германії, Угорщини, Нової Зеландії, Канади, Литві та Естонії. У Молдові ж чи у Південній Кореї таких обмежень немає. На більшій частині території США ЕШП легальні, але у деяких штатах вони цілком заборонені, а у декількох регіонах встановлені обмеження на їхнє носіння й застосування.

У Росії діють затверджені у червні 1998 року “Тимчасові норми впливу на людину зброї самозахисту - електрошокових пристроїв та іскрових розрядників”. Вони передбачають наступний гранично допустимий рівень змін у організмі при разовому впливі:

- судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;

- порушення локомоторної реакції та зміна емоційної реакції протягом не більш 30 хв.;

- зміна частоти серцевих скорочень без порушення ритму протягом не більш 15 хв.;

- зміна частоти дихання протягом не більш 30 хв.;

- помірно виражене ушкодження шкіряних покровів у області контакту електродів.

В Україні електрошокові пристрої дозволені для озброєння правоохоронних органів з 1995 року (Постанова КМ України № 302 від 21.05.95р.).

Метальні снаряди несмертельної дії.

Зовні спеціальні боєприпаси з гумовим дробом і кулями практично не відрізняються від звичайних мисливських патронів 12/25/70 (калібр 12). Дріб знаходиться в пластмасовому контейнері і закривається прозорою пластмасовою прокладкою. При спорядженні кулею прокладка не застосовується і кулю видно з боку зрізу гільзи. Дріб виготовляється з досить м'якої гуми чорного кольору діаметром 3 мм, але частіше застосовується 8 мм картеч. Куля з такої ж гуми, має два ободки і досить складний поперечний переріз між ними. Вага кулі - 4,7 грами. Пластикові кулі звичайно бувають іншого кольору (наприклад, червоного), та мають зайву твердість. Пластикові кулі, крім того, можуть ставати більш твердими при низькій температурі, а також при тривалому зберіганні.

Постріли спеціальними боєприпасами з гумовими чи пластиковими кулями та дробом можуть вестися з будь-якої гладкоствольної зброї 12 калібру, за винятком автоматичної, оскільки імпульсу віддачі і тиску порохових газів буде недостатньо для функціонування автоматики. Доцільно використовувати для цих цілей помпові рушниці, у яких перезарядження здійснюється рукою, а темп стрілянини практично не відрізняється від темпу стрілянини з автоматичної зброї.

Для патронів 12 калібру з гумовою 8 мм картеччю середня величина початкової швидкості складає 300 м/с, купчастість стрілянини на дистанції 10 м - 39 см. Вражаюча дія таких боєприпасів характеризується, у залежності від відстані до мішені, наступними значеннями:

до 2,5 м	летальний результат;
від 2,5 до 5 м	летальний результат чи важке поранення;
від 5 до 10 м	важке поранення чи поранення;
від 10 до 20 м	поранення, легеня поранення чи шоковий вплив;
Понад 20 м	практично бездіяльність.

При застосуванні боєприпасів з гумовою 8 мм картеччю варто враховувати, що при зіткненні з твердими перешкодами (забори, стіни будинків і т.д.) спостерігається рикошет картечі на дальність до 25 метрів.

Вражаюча дія боєприпасів 12 калібру з гумовою кулею характеризується, у залежності від відстані до мішені, наступними значеннями:

до 2,5 м	летальний результат;
від 2,5 до 10 м	летальний результат чи важке поранення;
від 10 до 20 м	важке поранення чи поранення;
від 20 до 30 м	поранення чи легке поранення;
від 30 до 40 м	легке поранення чи шоковий вплив;
Понад 50 м	практично бездіяльність.

При іспитах спеціальних боєприпасів 12 калібру в НДІ спеціальної техніки МВС РФ гумова куля на дистанції 25 метрів пробивала 3 мм лист фанери, рикошет не спостерігався. Варто враховувати, що при зіткненні гумової кулі з твердими перешкодами (забори, стіни будинків і т.д.) на дистанції 25 метрів спостерігається рикошет кулі на дальність від 2 до 15 метрів.

Третій вид спеціальних боєприпасів - патрони калібру 22 з гумовою кулею. Зовні такі боєприпаси можна відрізнити від звичайних малокаліберних патронів 5,6 мм тільки по гумовій кулі, що має інший колір (чорний, а не сірий) і м'якше свинцевої. Гільза латунна, нікельована. Навішення пороху - 0,1 грама. Вага кулі - 0,2 грами.

Енергія кулі 22 калібру 22 навіть на малих відстанях не велика (12 Дж), відношення цієї енергії до площі поперечного переріза кулі (24,5 кв. мм) складає величину 0,22 Дж/кв.мм, значно меншу рівня, при якому можливий летальний результат. Тому боєприпаси такого типу можуть бути використані для психологічного і болючого впливу. Хоча при влученні в не захищені одягом місця підвищеної уразливості не виключаються і дуже серйозні наслідки. Постріли спеціальними боєприпасами 22 калібру з гумовою кулею можуть вестися з будь-якої малокаліберної нарізьбленої зброї 5,6 мм, за винятком автоматичної, оскільки імпульсу і тиску порохових газів буде недостатньо для функціонування автоматики.

Остання обставина говорить про те, що найбільш придатною зброєю для спеціальних боєприпасів з гумовими кулями є револьвер, що, з одного боку, дозволяє досягти практично такого ж темпу стрілянини, як і з автоматичного пістолета, а з іншого боку, у силу значно менших розмірів у порівнянні з помповою зброєю, дозволяє носити зброю непомітно для навколишніх і застосовувати її раптово для злочинця.