2. У приміщеннях та на земельних ділянках, що закріплені за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав.

3. У приміщеннях, пов’язаних з виготовленням вибухових або легкозаймистих речовин, у дитячих та лікувальних установах.

Крім названих - основних актів, що складають правову основу застосування спецзасобів, видавався ряд постанов Кабінету Міністрів та наказів МВС України, які доповнюють склад спецзасобів, порядок їх придбання, зберігання та застосування.

Так, 24 липня 1996 р. прийнято Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 523 “Про затвердження положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві”

Положення визначає, що органами внутрішніх справ особам, відносно яких здійснюються заходи безпеки можуть видаватися спеціальні засоби індивідуального захисту (газовий пістолет (револьвер) та комплект патронів до нього, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, бронежилети).

На право зберігання і носіння вогнепальної зброї та спеціальних засобів індивідуального захисту, виданих особам, відносно яких здійснюються заходи безпеки працівниками служби дозвільної системи органів внутрішніх справ видаються спеціальні дозволи. Облік таких дозволів здійснюється у книзі обліку.

Порядок застосування спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 року N 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку, зберігання і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії".

Цією постановою затверджено однойменне Положення, яке визначає, що до спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, дозволених до застосування, належать:

• упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики);

• газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6,8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

Дозволи на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них видаються органами внутрішніх справ громадянам, які досягли 18-річного віку за умови наявності висновку медичного закладу встановленої форми про те, що за станом здоров'я вони можуть володіти (користуватися) спеціальними засобами самооборони та ознайомлені з порядком їх зберігання (носіння) і застосування (склали залік на спецкурсах на базі “Товариства допомоги обороні України”). Рішення про видачу дозволу у кожному випадку приймається окремо. Кількість газових пістолетів (револьверів), які можуть бути у власності громадян, не обмежується.

Спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, застосовуються:

• для захисту від злочинних посягань на своє життя і здоров'я, житло та майно чи життя і здоров'я, житло та майно інших громадян;

• для затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчинити опір, з наступною передачею її працівникам органів внутрішніх справ.

Забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони до працівників правоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Посадові особи, що порушили встановлений порядок застосування спеціальних засобів самооборони, притягуються до відповідальності у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. N 2471-XII “Про право власності на окремі види майна” затверджено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, юридичних осіб недержавних форм власності. До нього увійшли електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

Стаття 195-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами передбачає накладення штрафу від 0,25 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією електрошокових пристроїв і спеціальних засобів. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року - від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією електрошокових пристроїв і спеціальних засобів".

Стаття 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення . дає право при вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 1954 цього Кодексу, працівнику міліції вилучити електрошокові пристрої і спеціальні засоби. Працівник міліції має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках.

Згідно з постановою Ради Міністрів України № 49 1991 р. та статей 12 і 14 закону України "Про міліцію", рішення про застосування спеціальних засобів, а також його вид, час початку та інтенсивність, визначає керівник, що відповідає за стан громадського порядку в даній місцевості, або керівник конкретної операції з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушників. Начальники органів та керівники операцій письмово докладають вищому керівництву про застосування спеціальних засобів, а також інформують органи місцевої влади та прокуратури.

Про застосування спеціальних засобів (балончиків, кийків, електрошокових пристроїв) працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього начальника.

Інструкція про порядок постійного зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів працівниками міліції, затверджена наказом МВС України від 25 січня 1995 р. № 60 визначає, що видача спеціальних засобів працівникам проводиться після перевірки умов зберігання та знання ними вимог відповідних нормативних актів та складання заліків. Постійне зберігання та носіння спеціальних засобів дозволяється керівниками на підставі рапортів працівників i оформляється наказом.

Під час перебування працівника на службі видані йому спеціальні засоби повинні знаходитись при ньому. Спеціальні засоби працівника можуть зберігатись за місцем його постійного проживання у разі наявності прикріпленого до стінки або підлоги металевого ящика з внутрішнім замком. До спеціальних засобів не повинні мати доступу інші особи.

Спеціальні засоби у разі носіння їх працівниками, одягненими в цивільний одяг, повинні бути прихованими від оточуючих i виключати можливість їх крадіжки чи насильного вилучення. Демонстрування працівником спеціальних засобів оточуючим (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством), а також передача їх іншим особам категорично забороняється.

У випадку застосування, псування, недбалого зберігання або втрати спеціальних засобів начальник, який дав дозвіл на їх отримання, призначає проведення службового розслідування, за результатами якого встановлюється винність чи невинність працівника і в залежності від цього приймається рішення про притягнення винного до відповідальності згідно з чинним законодавством - дисциплінарної, матеріальної або кримінальної.