4.3. Перспективні напрямки розвитку радіозв’язку

Існуюча інфраструктура зв'язку переживає революцію переходу з аналогових систем передачі і комутації на цифрові. В розвитку мобільного зв'язку прослідковується процес "зрощування" мобільної телефонії, передачі інформації і комп'ютерної техніки.

З середини 90-х років в Україні почали впроваджуватись нові види радіозв’язку: стільникові системи зв'язку, транкінгові системи та системи персонального радіовиклику.

Стільниковий зв’язок - це мобільний зв’язок, який дозволяє здійснювати двобічне з’єднання між абонентами у зоні дії мережі стільникового зв’язку. Мережа стільникового зв’язку визначається кількістю базових ретрансляторів, які “накривають” певну територію. Зв’язок здійснюється через базовий ретранслятор з виходом на міську АТС.

Бувають такі типи стільників:

• пікостільник - радіус до 100 м, використовується в будинках;

• мікростільник - радіус 50-300 м, використовується в місті;

• макостільник - радіус 1-20 км, використовується уздовж доріг;

• гіперстільник - радіус більше 20 км, використовується поза містами.

Стільниковий телефон - це звичайний телефон, тільки проводи замінені радіоефіром. З погляду радіозв'язку, стільникові телефони мають меншу потужність передачі (максимум 2 Вт), однак їхня чутливість у десятки разів перевищує чутливість більшості радіостанцій. У результаті стільникові телефони мають порівнянний з радіостанціями радіус дії. Головне розходження між стільниковими телефонами і радіостанціями – зона дії. Стільниковий зв’язок працює тільки там, де є устаткування базових станцій. Радіостанцію же можна використовувати де завгодно і з будь-яким абонентом, що працює на вашій частоті (аби відстань була досяжна для радіохвиль). У стільниковому зв'язку одночасно розмовляти з декількома абонентами занадто дорого з фінансової точки зору, тому що необхідно займати відразу декілька дуплексних радіоканалів. Радіостанції ж дозволяють розмовляти з тими, кого “бачите”, причому можна навіть перебивати один одного в розмові, натискаючи кнопку тангенти. У випадку стільникового зв'язку не варто забувати і про щохвилинну абонентську оплату, тоді як у випадку радіостанцій плата вноситься за устаткування і використання радіочастот. Вартість і якість систем на базі стільникової телефонії в основному визначається вартістю й експлуатаційними витратами базових станцій. Час з'єднання у стільниковому зв'язку може складати значний час, що насамперед зв'язано з принципами стільникового зв'язку, коли практично увесь час комутації витрачається на пошук вільного каналу, передачу номера, пошук викликуваного абонента в стільниках і безпосереднє підключення каналу для зв'язку з абонентом.

Основними характеристиками терміналів мобільного зв'язку є:

• термін роботи в режимі чекання та в режимі розмови;

• розмір дисплею;

• наявність модему, вібровиклику, годиннику, будильнику, календаря, ігор, калькулятора, органайзеру, автодозвону;

• місткість телефонної книги;

• кількість мелодій та можливість їх запису;

• можливість створення профілів для кожного користувача;

• тип антени, габарити, вага.

Крім основної функції (передачі мови) стільниковий телефон може передавати також зображення та дозволяє здійснювати прийом і передачу факсимільних повідомлень, даних, переадресацію факсимільних повідомлень і даних. Мережі цифрового стандарту Глобальної Системи Мобільних комунікацій (GSM) пропонують також додатковий сервіс, що називається SMS (система передачі коротких повідомлень). SMS може використовуватися в тих випадках, коли звичайна розмова є не самим зручним засобом зв'язку. Наприклад, важко запам'ятовувати номера телефонів і набирати повторно - але можна легко послати свій номер телефону через SMS. Через низьку вартість SMS може розглядатися альтернативою переговорам по телефону.

Повідомлення SMS може складатися максимум з 140 (160) символів (байтів). Відправлення можливе тільки якщо Ви запрограмували номер вашого центра повідомлень (SMSC) у телефоні. Якщо телефон виключений, повідомлення SMS не проходить і буде зберігатися в системі пару днів (термін збереження визначається оператором) і буде відправлено, коли телефон включиться знову.

Деякі оператори пропонують своїм клієнтам послугу по одержанню додаткової інформації на GSM телефон засобами SMS. Після того як ви посилаєте спеціальне повідомлення на спеціальний телефонний номер ви одержуєте SMS, що містить запитувану інформацію. Це може бути погода, розклад потягів, курси валют, котирування акцій, спортивні результати і т.д.

Існують такі способи посилки SMS:

• Подзвонити в спеціальну службу оператора і повідомити їм, що Ви хочете послати і кому.

• Відправити SMS з відповідної WEB сторінки, наприклад. http://www.kyivstar.net/service/index.html#lib/sms_send.html, http://www.umc.com.ua/ukrainian/sendsms.htm, …

• Відправити SMS, використовуючи програму для роботи з електронною поштою.

• Використовуючи свій телефон, ввести повідомлення і послати його.

Оператори мобільного зв’язку пропонують також інші додаткові можливості.

Блокування виклику - при використанні цієї послуги визначається типи дзвінків, що заборонені до використання на Вашому телефоні. Можна, наприклад, узагалі заблокувати вихідні або вхідні дзвоники, або заборонити міжміські дзвінки і т.д.

Голосова пошта - ця послуга - щось подібне до автовідповідача, що дозволяє залишити повідомлення в тих випадках, коли абонент не можете відповісти на виклик відразу. Вартість хвилини використання послуги приблизно дорівнює вартості хвилини розмови.

Конференц-зв'язок - ця послуга надає можливість бесіди одночасно декількох ( до трьох) людей.

Чекання й утримання виклику - ця послуга дозволяє розмовляти з одним абонентом, і при цьому тримати з'єднання з іншим. При цьому можна переключатися між двома абонентами.

Переадресація виклику - дзвінки, зроблені на стільниковий телефон, будуть автоматично переспрямовані на який-небудь інший номер телефону. Система буде або просто переадресовувати дзвінки на заданий номер відразу ж при спробі зв'язку, або буде переадресовувати дзвінок у випадку невідповіді абонента, або буде переадресовувати дзвінки у випадках, коли телефон відключений, чи телефон знаходиться поза зоною покриття, чи коли він просто зайнятий. Вартість послуг переадресації у вітчизняних операторів у загальному випадку приблизно дорівнює вартості хвилини розмови.

Практично всі області людської діяльності знаходять своє відображення у віртуальному просторі Інтернет. Оскільки кількість власників стільникових телефонів значно більше, ніж кількість власників комп'ютерів, те це привело до появи попиту на доступ до ресурсів Інтернет у середовищі абонентів стільникових мереж. За прогнозами NOKIA, у 2003 році в ефірі буде більш 1 млрд. цифрових мобільних телефонів і нових WAP-оптимізованих мобільних пристроїв.

Інформація на екрані стільникового телефону представляється у виді багаторівневого меню й оновлюється в режимі on-line. Безпровідний доступ у Internet за допомогою мобільного телефону може бути реалізований по-різному, але завдяки відкритому протоколу Wireless Application Protocol (WAP) з'явилася можливість для масового використання мобільного Internet.

WAP - це протокол безпровідної передачі даних насамперед для стільникових телефонів. Для використання WAP потрібні певна підтримка з боку провайдера мобільного зв'язку, телефон, що підтримує роботу з WAP, і відповідне наповнення Мережі. Основними компонентами технології є WAP browser, WAP шлюз і сервер WML змісту, що звичайно включає http server, сервер додатків і сервер бази даних.

Особливості доступу з використанням безпровідних терміналів пов'язані з їхніми обмеженими можливостями, що стосуються представлення графічної інформації (малий екран), функціональності клієнтської частини через малий обсяг оперативної пам'яті, швидкості роботи клієнтської частини додатка через недостатньо могутній процесор термінала, швидкості одержання даних через обмеження безпровідного каналу передачі даних.

Доступ до ресурсів Інтернету з задовольняючої споживача швидкістю забезпечить технологія GPRS, що дозволить швидко передавати й одержувати великі обсяги даних, відеозображення, музичні файли стандарту MP-3 і іншу мультимедійну інформацію.

GPRS (General Packet Radio Service) - це система, що реалізує і підтримує протокол пакетної передачі інформації в рамках мережі стільникового зв'язку GSM. При використанні системи GPRS інформація збирається в пакети і передається в ефір, вони заповнюють ті "порожнечі" (не використовувані в даний момент голосові канали), що завжди є в проміжках між розмовами абонентів, а використання відразу декількох голосових каналів забезпечує високі швидкості передачі даних. При цьому етап встановлення з'єднання займає кілька секунд. У результаті в абонента з'являється можливість передавати дані, не займаючи канали в проміжках між передачею даних, більш ефективно використовуються ресурси мережі.

Для корпоративних користувачів система GPRS може послужити інструментом для забезпечення безпечного і швидкого доступу співробітників до корпоративних мереж підприємств, до поштових, інформаційних серверів, віддаленим базам даних. При цьому з'явиться можливість одержувати доступ до корпоративних мереж навіть якщо абонент знаходиться в мережі іншого GSM оператора, з яким організований GPRS-роумінг.

Технології GPRS можуть застосовуватися також для різних задач рухливого моніторингу і контролю стану об'єктів - пристрій може бути увесь час підключено, не займаючи при цьому окремий канал.

Для того, щоб використовувати можливість передачі даних за допомогою системи GPRS, потрібно спеціальні термінали, що підтримують роботу в режимі GPRS. Стандартами визначені 3-класу GPRS терміналів:

• клас А - термінал дозволяє здійснювати одночасно голосове з'єднання і роботу в режимі GPRS;

• клас В - термінал підтримує і голосове з'єднання і передачу даних у пакетному режимі (GPRS), але ці режими використовуються не одночасно (під час передачі даних через GPRS абонент не може робити і приймати голосові дзвоники і навпаки);

• клас С - термінал забезпечує тільки передачу даних у пакетному режимі. Найбільш ймовірне виконання - PCMCIA карта, що встановлюються в портативний комп'ютер - ноутбук.

Термінали класу В с підтримкою GPRS можна буде використовувати як модем для передачі даних і доступу в Інтернет (при підключенні телефону до комп'ютера через порт RS-232 чи інфрачервоний порт).

Максимальна швидкість прийому і передачі, що на першому етапі зможе підтримувати система GPRS, дорівнює 107 Кбит/с. Реальна швидкість прийому і передачі буде багато в чому залежати від завантаженості голосових каналів у межах кожного конкретного стільника.

Зараз в Україні діє п’ять операторів стільникового зв’язку. Зведена інформація про них наведена в таблиці.

Оператор	Протоколи	WWW адреса
DCC – Цифровая Сотовая Связь Украины	D-AMPS 800	http://www.dcc-ua.com
Golden Telecom GSM	GSM-1800	http://www.goldentele.com/gsm/
Kyivstar GSM	GSM-900, GSM-1800	http://www.kyivstar.net/
UMC – Украинская Мобильная Связь	NMT-450, GSM-900, GSM-1800	http://www.umc.com.ua http://www.sim-sim.com.ua
WellCOM - Украинские Радиосистемы	GSM-900	http://www.welcome2well.com/

UMC - найбільший український оператор стільникового зв'язку як по покриттю, так і по кількості абонентів. Працює у двох стандартах: GSM 900/1800 і NMT-i450 (до речі, це єдина компанія, що надає мобільний зв'язок у цьому стандарті). Стандарт NMT гарантує покриття майже половини території України. UMC пропонує 7 тарифних пакетів, причому деякі з пільговими хвилинами. Дуже популярний пакет "Економ +": за 18 доларів абонентської плати ви одержуєте 50 хвилин безкоштовних розмов по всій Україні, а також усі безкоштовні вхідні від UMC.

Kyivstar GSM - працює в стандарті GSM 900/1800. По покриттю відстає від UMC, але перевершує інших операторів. Київстар виступає в ролі посередника між абонентами і корпорацією Globalstar, що пропонує супутниковий зв'язок. Маючи телефон Globalstar-GSM 900/1800, можливо користуватися послугами супутникового оператора, коли знаходитеся поза зоною покриття Київстара.

3 оператора, що залишилися, сильно відстають від UMC і Київстара по покриттю і, по суті, не є операторами національного масштабу. Не плануючи особливо розширювати свої мережі, вони роблять ставку на більш вигідні умови контрактів.

Wellcome GSM (АТ Українські радіосистеми) має стандарт GSM 900. Найменший оператор. Покритий тільки Київ, 15 км пригородів, дорога в аеропорт "Бориспіль" і саме місто Бориспіль.

Голден Телекому GSM - єдиний український оператор, що працює тільки в GSM 1800. Покриттям охоплені тільки Київ і Одеса. Оператор пропонує тільки прямі номери, причому безкоштовно.

DCC (Цифровий стільниковий зв'язок України) працює у стандарті D-AMPS. Територія покриття: Крим (південний берег), Одеса, Донбас, Харків, Київ, Дніпропетровськ. Це єдина компанія на Україні, що пропонує необмежені (unlimited) пакети. Є пакет, де при 150 доларах абонентської плати усі вхідні і вихідні дзвоники безкоштовні. Тільки прямі номери. Відсутня така стандартна функція, як SMS.

Оператори стільникового зв’язку можуть укладати між собою роумінгові угоди - договори, що регламентують порядок взаєморозрахунків при роумінгу. При роумінзі вхідні дзвінки перенаправляються з мережи оператора, з яким в абонента укладений договір, у мережу, у якій він зареєстрований у даний момент.

На сьогоднішній день в стільниковій телефонії активно експлуатуються стандарти NMT, AMPS, GSM, CDMA, TDMA і т.п. При цьому деякі з них мають розходження навіть усередині цих скорочень (наприклад: GSM-900, GSM-1800 і GSM-1900). Розглянемо деякі з них.

GSM-900 працює на частотах 890-915/935-960 Мгц, що складає 124 дуплексних радіоканалу кожен частотною шириною по 200 Кгц. GSM використовує TDMA (множинний доступ з поділом за часом) з 200 КГц каналами, розділеними на 8 тайм-слотів.

Мережа GSM складається з таких компонентів:

• мобільна станція;

• базовая передавальна станція, служить тільки як інтерфейс із мобільною станцією;

• контроллер базових станцій - координує роботу декількох базових станцій;

• ﾧкоммутації

У GSM-900 існує 4 класи потужності терміналів: 2-й – 8 Вт, 3 - 5 Вт, 4 - 2 Вт і 5 - 0.8 Вт. Апарати, що носяться, мають не більш ніж 2 Вт потужності.

Максимальне видалення від базової станції при ідеальних умовах можливо до 33 км, пов'язано це із самою технологією TDMA (Time Division Multiple Access – багатостанційний доступ з кодовим поділом каналу, тобто декілька абонентів можуть розмовляти на одній і тій же частоті) - кожній мобільній станції виділяється тайм-слот у 0.577 мілісекунд , за цей час мобільна станція повинна встигнути відповісти, а швидкість поширення радіохвиль - 300 тис км./сек.

Стандарт GSM 1800 (також відомий як DCS 1800 і PCN) - цифровий стандарт у діапазоні частот 1710 - 1880 Мгц. Є модифікацією стандарту GSM-900. Максимальна випромінювана потужність мобільних телефонів стандарту GSM-1800 – 1Вт, (для порівняння в GSM-900 – 2 Вт), звідси більший час безупинної роботи без підзарядки акумулятора і зниження несприятливого впливу на споживача. Стандарт GSM 1800 має технічну можливість обслуговувати більшу кількість абонентів у порівнянні з GSM-900.

CDMA (Code Division Multiple Access)- дослівно перекладається як множинний доступ з кодовим розподіленням каналів (саме кодовим, а не частотним або часовим, що обумовлює ряд переваг стандарту CDMA). У стандарті CDMA передана в ефірі інформація від базової станції до мобільного чи навпаки попадає до всіх абонентів мережі, але кожен абонент розуміє тільки ту інформацію, що призначена для нього. Це організовано за рахунок застосування кодування переданих даних.

CDMA - забезпечує восьмикратне збільшення ємності частотних каналів у порівнянні з аналоговою технологією AMPS і п'ятикратне - у порівнянні з технологією GSM. Система на базі цієї технології легко розгортається, - для створення потрібно приблизно вдвічі менша кількість вузлів, чим для GSM - мереж. Це знижує витрати на інфраструктуру і забезпечує відмінну якість зв'язку.

CDMA називають широкополосною системою а її сигнали в ефірі - шумоподібними. Широкополосна - тому, що займає широку смугу частот. Шумоподібні сигнали - тому, що коли в ефірі на одній частоті, у той же самий час працюють кілька абонентів, сигнали накладаються один на одного. CDMA стійкий до перешкод, тому що при виникненні в широкій смузі частот (1,23 Мгц) сигналу-перешкоди вузького діапазону (<150кгц), сигнал прийметься майже неспотворений.

Обладнання CDMA працює в частотному діапазоні 800 МГц. Термінали працюють, використовуючи сигнал потужністю на рівні шуму. Завдяки цьому забезпечується висока екологічна безпека для користувачів та тривалий строк роботи акумуляторної батареї. Цифрові стільникові системи CDMA поєднують у собі високу ефективність використання частотного спектру, високу якість зв'язку із захистом від шумів та перешкод, забезпечують можливість передачі даних (використання факсимільних апаратів і комп'ютерних модемів).

NMT - один із самих старих стандартів стільникового зв'язку, розроблений у 1978 році і вперше введений в експлуатацію в 1981. Донині в нашій країні мережа NMT має значно більше покриття навіть у порівнянні із сумарним покриттям мереж інших стандартів.

Стандарт NMT є аналоговим і відноситься до групи FDMA (Frequency Division Multiplie Access - множинний доступ з частотним поділом) стандартів стільникового зв'язку. У даної групи стандартів чимало недоліків, але і досить багато переваг у порівнянні з іншими групами (TDMA і CDMA). Основна перевага - великий радіус дії базової станції. Для NMT забезпечується цілком пристойний зв'язок у радіусі до 70-ти км від базової станції.

Робочі частоти знаходяться в двох смугах: 453-457, 5 Мгц для каналу від стільникового телефону до базової станції і 463-467, 5 Мгц для каналу від базової станції до телефону. Частотний рознос каналів прийому і передачі - 10 Мгц. Споконвічно в NMT використовувалася сітка каналів із кроком 25 Кгц, але зі збільшенням кількості абонентів крок сітки зменшили до 12,5 Кгц, вставивши між звичайними каналами додаткові, збільшивши тим самим ємність мережі.

Стандарт AMPS (Advanced Mobile Phone System) також відноситься до мереж першого покоління, тобто використовує аналоговий (без цифрового кодування) тип передачі голосу, але існує цифровий варіант AMPS - DAMPS (Digital AMPS). AMPS дозволяє ефективно використовувати радіохвильовий ресурс - адже досить віддалені друг від друга стільники можуть працювати на тих самих частотах. До дійсного моменту AMPS є домінуючим стандартом у США і Канаді.

У AMPS використовується метод FDMA. Частотний ресурс поділяється на А-діапазон і В-діапазон. В А-діапазоні телефон передає на частотах 824-834 Мгц і 845-846.5 Мгц, а приймає на 869-880 Мгц і 890-891.5 Мгц. У В-діапазоні передача здійснюється на 835-845 Мгц і 846.5-849 Мгц, а прийом - на 880-890 Мгц і 891.5-894 Мгц. Частотні смуги "нарізаються" на канали (один канал займає 30 Кгц). Звичайно прямий і зворотній голосові канали поєднуються в пари. Наприклад, 207 канал А-діапазону складається з прямого каналу на частоті 876.210 Мгц і зворотного 831.210 МГЦ.

Одним із серйозніших недоліків аналогових систем взагалі і AMSP зокрема є слабкий захист від несанкціонованого доступу. Саме на перехопленні даних під час процесу реєстрації і перереєстрації заснований процес "клонування" стільникових телефонів.

Транкінгові радіосистеми – це системи мобільного радіозв'язку, що засновані на тих же принципах, що і звичайні телефонні мережі. У системі транкінгового радіозв'язку міститься обмежене число радіоканалів (як правило, від двох до двадцяти), що у міру потреби виділяються центральним контролером для ведення переговорів.

У звичайних системах радіозв'язку користувачу приходиться вручну перенастроюватися на вільний радіоканал, у системах транкінгового зв'язку цю роботу бере на себе центральний контролер, що сам виділяє двом радіостанціям вільний канал. Таким чином, користувачу потрібно просто набрати номер викликуваного абонента, інше система зробить сама. Транкінгова система виконує автоматичний і динамічний розподіл невеликого числа каналів серед великого числа радіокористувачів.

У найпростішому випадку транкінгову систему зв'язку можна розглядати як окремий осередок стільникового зв'язку, що забезпечує нічим не обмежену мобільність абонентів у межах досить великої зони обслуговування - від 40 до 100 км від базового устаткування. У зв'язку з необхідністю гранично розширити радіус дії цього осередку в транкінговому зв'язку використовуються більш могутні в порівнянні зі стільникової передавачі, збільшені витрату енергії джерела живлення і більш габаритні термінали. Вони дозволяють за допомогою радіостанцій великій кількості абонентів зв’язуватись через базовий ретранслятор не користуючись мережею міських АТС, а також приймати телефонні дзвінки (або дзвонити) через міську АТС з мобільного об'єкта. Такі системи орієнтовані, у першу чергу, на забезпечення оперативного зв'язку усередині замкнутих груп чи абонентів корпоративних користувачів.

Якщо класифікувати транкінгові системи по числу абонентів, то можна виділити три групи:

• малі, у яких число абонентів не перевищує 300 чоловік. При побудові таких систем використовується протокол SmarTrunk II;

• середні, число абонентів яких не перевищує 3000 чоловік. Найчастіше при створенні таких систем застосовується стандарт LTR;

• великі, з числом абонентів, що перевищують 3000 чоловік. У цьому випадку найчастіше використовується протокол MPT 1327.

Найбільша кількість базових станцій в одній системі, як правило, 16 шт. Середній радіус дії одного ретранслятора - 50 км. Для кодування обміну інформації можуть використовуватись шифратори.

Розмаїтість характеристик і функцій транкінгового радіозв'язку, а також досить велика локальна зона обслуговування, є особливо привабливим для замкнутих груп абонентів, хоча вони можуть використовуватися і як системи загального користування. Крім зв'язку з міською АТС та іншими абонентами мобільного зв'язку, система транкінгового зв'язку має ряд інших технічних можливостей. Це, приміром, можливість термінового виклику, коли у форс-мажорних обставинах можна перервати телефонну розмову викликуваного абонента і передати екстрене повідомлення. Ще одна безперечна зручність - можливість одночасної взаємодії з декількома мобільними абонентами з використанням групового виклику. До мобільних телефонів, рацій і станцій системи транкінгового радіозв'язку можна підключати системи пожежної й охоронної сигналізацій, а також працювати в режимі пейджингу. В екстрених випадках досить натиснути спеціально запрограмовану кнопку, щоб оголосити тривогу.

Системи транкінгового радіозв'язку, що організовані на базі протоколу МРТ 1327, відносяться до систем з централізованим керуванням і будуються з виділеним каналом керування, у якості якого використовується один з каналів базової станції. У цих системах пошук і призначення вільного каналу здійснюється на базовій станції. На каналі керування в цифровому виді передаються команди керування і вся службова інформація (коди виклику, індивідуальні номери радіостанцій, статусні повідомлення і т.д.). Інші канали базової станції є робочими каналами (traffic channel) і призначені для мовної передачі інформації і передачі даних довільної довжини, передача повідомлень здійснюється в аналоговому виді. Час встановлення зв'язку в такому випадку малий і складає 0.25 секунди.

У системах транкінгового радіозв'язку, що організовані на базі протоколу SmarTrunk з децентралізованим керуванням, ретранслятори базової станції не зв'язані один з одним і працюють незалежно, частотні канали зв'язку призначаються в абонентських радіостанціях, що безупинно послідовно сканують робочі канали системи в пошуках викличного сигналу (останній може надійти від будь-якого ретранслятора) чи вільного каналу ретранслятора, що знаходиться в зоні "видимості" (якщо абонент сам посилає виклик). Недоліком таких систем є великий час установлення з'єднання між абонентами, що росте зі збільшенням числа ретрансляторів.

Транкінгові системи використовуються, у першу чергу, тими споживачами, чия робота не обходиться без диспетчера (служби охорони порядку, швидка медична допомога, пожежна охорона, транспортні компанії, муніципальні служби, правоохоронні органи). Слід зазначити, що в рамках однієї системи транкінгового радіозв'язку може бути організовано кілька незалежних систем зв'язку. Користувачі кожної з таких мереж не будуть заважати роботі сусідів, і що не менш важливо, не зможуть втручатися в роботу інших мереж. Тому в одній системі можуть працювати кілька диспетчерських пультів. Таким чином, досягається значна економія засобів, а також частотного ресурсу.

Для приклада розглянемо кілька моделей радіотелефонів для систем транкінгового радіозв'язку.

Радіотелефон для використання в системах MPT 1327 (вага 345 м з акумулятором, вихідна потужність 1 Вт у дуплексному режимі).

Напівдуплексна радіостанція для користувачів транкінгових систем (вага 1,8 кг, вихідна потужність 15 Вт). Радіостанція відповідає специфікаціям стандарту MPT 1327.

Системи персонального радіовиклику (пейджинговий зв’язок).

Це, як правило, однобічний зв’язок, який дозволяє передавати невеликі текстові повідомлення. Засобом зв’язку є пейджер - це невеликий цифровий радіоприймач, набудований на визначену несучу частоту та отримувающий призначені тільки йому повідомлення від оператора мережі пейджингового зв’язку. Фізично системи пейджингу не передбачають передачі великих обсягів даних одному абоненту: розмір переданої інформації обмежений декількома сотнями знаків. Крім того, час одержання може складати хвилини.

Повідомлення може бути надіслано з будь-якого телефону: ви набираєте спеціальний номер оператора пейджингового зв’язку та говорите повідомлення, а також номер абонента оператору. Можна також надсилати повідомлення з WEB сторінки оператора чи за допомогою набору номеру в тональному режимі телефону.

Пейджер може виконувати наступні функції:

• забезпечення індивідуального радіопошуку, тобто доставка особистої інформації винятково власнику пейджера чи групі власників (груповий виклик);

• повідомлення власника про прихід інформації (звуковий чи вібраційний сигнал);

• передача власнику різноманітної додаткової інформації (інформаційні канали);

• попередження абонента - власника пейджера про неможливість одержання повідомлень у випадку виходу його з зони прийому.

Також можуть бути запропоновані користувачу наступні додаткові послуги:

• Нумерація повідомлень - дозволяє користувачу перевірити, чи не пропустив він які-небудь повідомлення, знаходячись у зоні, недоступній для радіохвиль (наприклад, у метро).

• Збереження і вибірка повідомлень - забезпечує збереження всіх повідомлень за визначений період. Використання цієї послуги в сполученні з нумерацією повідомлень дає користувачу можливість при випадковому пропуску повідомлення відновити його.

• Відстрочена доставка - передача повідомлення в призначений термін.

• Переадресація виклику на інший пейджер.

• Переадресація виклику з телефону GSM на пейджер - дозволяє власникам мобільних телефонів переадресовувати виклики з телефону на пейджер.

До достоїнств приймачів персонального радіовиклику (пейджерів) відносяться простота використання, невеликі габаритні розміри, низьке споживання енергії, стійкий прийом сигналу і невелика ціна.

Основними характеристиками пейджерів є:

• маса – в середньому 60 г;

• розміри – приблизно 50х70х20 мм;

• обсяг пам'яті - в середньому 30000 знаків;

• кількість повідомлень у пам'яті - в середньому 30;

• максимальна довжина одного повідомлення - в середньому 200 знаків;

• характеристика дисплея число рядків (2-4), число символів у рядку (20).

Як правило, пейджер живеться від однієї батарейки типу AAA, термін служби якої складає до 1000 годин.

Додатково пейджер може мати годинник, будильник, записну книжку c нагадуванням, календар.

Один із головних недоліків пейджера - неможливість підтвердження абонентом одержання повідомлення.

Розглянуті вище нові види мобільного радіозв’язку можуть ефективно використовуватись в діяльності підрозділів податкової міліції ДПА України для оперативної передачі інформації.