Сигнали абонентського інтерфейсу атс.

Абоненти з АТС одержують наступні види сигналів:

- відповідь станції – безупинний гудок, що чує абонент після зняття слухавки;

- посилка виклику – сигнал виклику абонента;

- контроль посилки виклику – сигнал, призначений для інформування абонента про посилку виклику;

- зайнято – надходить при зайнятості абонентської лінії викликуваного абонента;

- зайнято - перевантаження – надходить при зайнятості сполучних (міжстанційних) чи ліній комутаційного устаткування. Характеристики цих сигналів приведені в таблиці нижче.

Характеристики сигналів, що надходять від АТС до абонентського пристрою.

Найменування сигналу	Тривалість, з		Рівень чи напруга	Частота, Гц
	Імпульс	Пауза
Відповідь станції	Безупинна передача		від -6 до -30 дБ	425 ± 25
Посилка виклику	0,8 ± 0,1 чи 1,0 ± 0,1	3,2 ± 0,1 чи 4,0 ± 0,1	16...110 В	16...50
Контроль посилки виклику	0,8 ± 0,1 чи 1,0 ± 0,1	3,2 ± 0,1 чи 4,0 ± 0,1	від -6 до -30 дБ	425 ± 25
Зайнято	від 0,3 до 0,4	від 0,3 до 0,4	від -б до -30 дБ	425 ± 25
Зайнято –перевантаження	від 0,16 до 0,2	від 0,16 до 0,2	від -5 до -30 дБ	425 ± 25

Крім сигналів набору номера від абонентського пристрою (АП) до АТС надходять сигнали, характеристики яких приведені в таблиці. Усі сигнали є основними, тобто забезпечують взаємодію АП з АТС.

Характеристики основних сигналів, що надходять від АП до АТС.

Найменування сигналу	Характеристика сигналу
Виклик станції ("підняття трубки" при вихідному виклику).	Безупинне замикання шлейфа абонентської лінії на термін >250 мс
Відповідь ("підняття трубки" при вхідному виклику).	Замикання шлейфа на термін >500 мс
Відбій.	Розмикання шлейфа на термін >400 мс .

На клавіатурі майже всіх закордонних ТА існує кнопка "R" ("Flash", "Conference", "Recall"). Ця кнопка призначена для замовлення додаткових послуг в АТС і формує розмикання шлейфа абонентської лінії на термін 80 ± 40 мс.

У фазі "вихідний стан" вхідний опір абонентського пристрою сигналу викличного струму повинний бути не менш 2,6 кОм на частоті 25 Гц (номінальна частота посилки виклику).

Крім основних сигналів в АТС застосовуються також наступні додаткові сигнали:

- вказівний – указує на неможливість установлення чи з'єднання надання послуги, передається також перед механічним голосом;

- попередження – попередження про запис на магнітофон;

- втручання – інформація про підключення оператора чи третього абонента;

- повідомлення – інформація про надходження нового виклику;

- неповний склад учасників чи відключення учасника – використовується при проведенні конференц-зв'язку.

Мережі зв'язку поділяються на комутуємі і некомутуємі. Мережа називається такою, що комутується, коли тракт передачі інформації створюється по запиту абонента на час передачі повідомлення. В некомутуємій мережі тракт передачі інформації забезпечується постійним з'єднанням між визначеними абонентами і немає необхідності в комутації.

У підрозділах міліції зустрічаються три види проводового телефонного зв'язку: прямий (некомутуємий), спеціальний та загальний (телефонна мережа загального користування).

Прямий (некомутуємий) зв'язок використовують для передачі оперативної інформації. Особливістю такого зв'язку є те, що в ньому виключені усі етапи встановлення з'єднань, на яких можуть утворитися скільки-небудь значні витрати часу. Прямий телефонний зв'язок використовується у тих випадках, коли функціональні зв'язки між абонентами заздалегідь визначені, виходячи з організаційної структури управління у системі підрозділів податкової міліції ДПА України і коли такі зв'язки виявляються достатньо завантаженими інформаційними потоками. Використання гучномовного зв'язку, який може бути одно- і двобічним, поширює можливості прямого зв'язку. Він зменшує час доставки оперативної інформації й дозволяє передавати її відразу декільком абонентів (така система називається циркулярною).

Однак управління силами й засобами підрозділів податкової міліції ДПА України являє собою складний процес, в ході якого виникає потреба у обміні інформацією між абонентами, що не мають у організаційній структурі управління жорстко закріплених взаємозв'язків. У таких випадках замість дорогого прямого зв'язку використовують комутуємий автоматичний телефонний зв'язок.

При спеціальному зв'язку оператор або сам приймає рішення після опитування абонента по одній з з’єднувальних ліній, або комутує цю лінію відповідному абоненту на час прийняття рішення.

Для усіх інших переговорів використовують телефонний зв'язок загального користування.

Розглянемо деякі види апаратури проводового зв’язку.

Телефонні апарати.

Звичайний телефонний апарат складається з двох частин: корпуса і слухавки. У слухавці маються два мініатюрних елементи: передавальний (мікрофон) і прийомний (гучномовець). Корпус більшості таких апаратів постачений важелем і дисковим чи кнопковим номеронабирачем, а також внутрішньою електросхемою виклику. У деяких моделях номеронабирач змонтований на слухавці. Проводові телефонні апарати - це стаціонарні телефонні апарати, на яких трубка проводом з'єднана з апаратом. Їх недолік - стаціонарне положення трубки, що не дозволяє віддалятися від бази.

Сучасні моделі кнопкових телефонних апаратів мають велику кількість функцій. Практично всі сучасні телефонні апарати оснащені функцією повторного набору номера ("redіal"), що дозволяє не набирати останній номер повторно вручну. Апарат може мати пам'ять на визначене число номерів - записну книжку. Обраному номеру привласнюється визначене двозначне число, за допомогою якого можна швидко викликати з пам'яті визначений номер. Деякі види телефонних апаратів постачені рідкокристалічним дисплеєм, на якому відображається поточна інформація (дата, час, тривалість розмови зі співрозмовником). Якщо в телефоні є дисплей, то звичайно він працює від елементів живлення, що вимагають періодичної заміни.

У залежності від моделі, апарат може підтримувати наступні функції:

• автодозвон (можливість апарата набирати той самий номер через рівні проміжки часу, у випадку якщо номер абонента зайнятий);

• автовідповідач (можливість записувати повідомлення при відсутності абонента, може бути касетним чи цифровим, що дозволяє зберігати більшу кількість повідомлень);

• спікерфон (можливість ведення розмови не через трубку, а через вбудований мікрофон і динамік для гучного відтворення мови);

• відключення мікрофона (можливість відключення мікрофона в трубці, що дає можливість вести розмову в приміщенні не боячись, що абонент почує вашу мову через трубку);

• тональний набір (можливість набору номера не тільки в імпульсному, але й у тональному режимі);

• регулятори гучності (можливість регулювання гучності голосу в трубці, гучності дзвоника телефону, спікерфону).

Комутатори та станції оперативного зв'язку

Для організації оперативного телефонного зв'язку чергових частин і адміністративно-управлінського персоналу у підрозділах податкової міліції ДПА України застосовуються станції, пульти та комутатори оперативного зв'язку. Ця апаратура призначена для забезпечення оперативного телефонного зв'язку по двопроводовикових лініях із прямими абонентами (ПА) у власній радіальній мережі, з абонентами телефонних станцій, з установками оперативного телефонного зв'язку та комутаторами.

У залежності від моделі, станції, пульти та комутатори оперативного зв'язку можуть підтримувати наступні функції:

1. здійснення вхідних і вихідних з'єднань на будь-яку лінію;

2. утримання з`єднувальних ліній;

3. підключення оператором пульта абонентів до розмови, що ведеться, і ведення групових розмов за участю до 3 абонентів;

4. акустична сигналізація вхідних викликів;

5. оптична індикація режимів роботи установки в цілому й окремих ліній з дублюванням її на інших пультах;

6. ведення на вибір «конфіденційної» розмови за допомогою мікротелефону або «гучномовного» зв`язку;

7. припинення розмовного з'єднання (відбій) при впливі оператора на відбійну клавішу;

8. можливість підключення магнітофона (диктофона), його дистанційний пуск і зупинка;

9. встановлення оператором транзитного з'єднання між прямими абонентами за участю до 3 ПА із сигналізацією про закінчення транзитної розмови і можливість роз`єднання оператором транзитного з'єднання;

10. негайний, без попередньої посилки виклику, голосний симплексний зв'язок між операторами;

11. оперативне переключення на інші пульти звукового сигналу вхідного виклику;

12. при відсутності електроенергії установка використовується як телефонний апарат, підключений в одну зі з`єднувальних ліній ;

13. неможливість непомітного підключення інших операторів до розмови, що ведеться.

Незалежно від типу усі комутатори та станції складаються з пульту управління, релейного штативу або шафи, кросу (шафа або щит комутації), блоку живлення.

Пульт встановлюється таким чином, щоб оператор (черговий, начальник органу) міг бачити усі визивні лампочки та легко натискувати на будь-які ключі, кнопки, клавіші.

До них підключаються абонентські лінії, що йдуть до телефонних апаратів, розміщених безпосередньо на робочих місцях співробітників, а також у начальників відділів, відділень, служб. З допомогою комутатора (станції) зв'язок встановлюється практично негайно при натиску оператором кнопки або ключа лінії необхідного абонента. Зворотний виклик здійснюється за частки секунди простим зняттям трубки з телефонного апарату, при цьому на пульті вмикається світлова та звукова індикація. Для збільшення пропускної спроможності сучасні пульти мають можливість автоматичної комутації прямих абонентів між собою та із зовнішніми абонентами. Вони обладнуються апаратно-програмними засобами, що дозволяють визначати номери зовнішніх абонентів, запам’ятовувати і відображати ці номери по запиту оператора та ін.

Шафи та щити комутації бажано розміщувати у окремому приміщенні, щоб вони не погіршували умови роботи співробітників із-за шуму, бо більшість з них виконані на базі електромеханічних реле. Це також полегшує проведення профілактичних і ремонтних робіт.

Живлення установок оперативного зв'язку, як правило, здійснюється від джерел постійного струму напругою 60 В. Тому комутатори (станції) мають випрямляючи прилади, які перетворюють напругу мережі перемінного струму в постійну напругу.

Характеристики деяких засобів оперативного зв'язку наведені нижче.

Найменування	Робочих місць (шт.)	Прямих абон. ліній (шт.)	Виділених абонентів (шт)	З’єднувальних ліній (шт)	Напруга живлення (вольт)	Джерело живлення
ПОС-90	2	90	2	20	=60	Випрямлю-вач, акумулятор
СОС-30М	2	30	2	10	=60	Те ж саме
П-193М2	1	10	-	2	=60	Батарея ГБ-10У

Офісні АТС

Офісні АТС (ОАТС) можна охарактеризувати по таких ключових параметрах. По-перше, станції розрізняються за принципом комутації - аналоговий, гібридний (аналого-цифровий) і цифровий. По-друге ОАТС або мають фіксовану ємність, або дозволяють проводити їхнє подальше розширення. По-третє, можливий розподіл на малі ОАТС, що надають "базовий набір" функцій комутації і додаткових видів обслуговування (ДВО), і станції, що реалізують такі сучасні функції, як ІSDN, мовна пошта, підключення охоронно-пожежної сигналізації, домофона і т.п.

В основному усі ОАТС реалізують стандартний набір сервісних функцій: переадресація виклику (безумовна, при невідповіді, при зайнятості), конференц-зв'язок, попередження про вхідний виклик (call waіtіng), заборона деяких видів вихідного зв'язку (по категоріях), передача виклику (call transfer), зв'язок по паролю, режим утримання виклику (hold), скорочений набір, режим "будильник", повна чи тимчасова заборона вхідної зв'язку (don't dіsturb), прямий зв'язок (hot lіne) і т.д.

Серед додаткових сервісних функцій можна відмітити функцію автодозвона, функцію автоматичної переадресації вхідного факсового повідомлення на внутрішню лінію, закріплену за факсимільним апаратом. прямого вхідного набору (DІD) являє собою можливість прямої адресації до конкретного абонента без використання послуг оператора, шляхом набору додаткового коду в тональному режимі після авто відповіді ОАТС при вхідному зв'язку. Функція прямого доступу до системи (DІSA) забезпечує абонентам віддалений доступ по паролю до ОАТС і її функцій. Наприклад, співробітник може зробити міжміський дзвоник з дому через офісну станцію за рахунок організації чи перевірити стан поштової скриньки мовної пошти з будь-якого міського номера чи з іншого міста.

Апаратура телеграфування

Апаратура телеграфування слугує для передачі сигналів, представлених у дискретній формі. У телеграфному апараті для передачі кожного знака використовується п'ятиелементний код, переданий бінарними сигналами. Через те, що дані представляються за допомогою цифр, а цифри кодуються 0 чи 1, то для передачі даних по каналу зв'язку використовуються фіксований частотний і постійний динамічний діапазони. Швидкість передачі даних для телеграфного апарата розраховується з максимальної швидкості роботи телеграфіста, що складає 360 - 400 знаків у хвилину чи 6-7 знаків у секунду. Апаратуру телеграфування розрізняють по типу використовуваного коду (Морзе, Бодо), по типу використовуваного струму (на постійному струмі, на перемінному струмі).

Телеграфні апарати встановлюються в чергових частинах і призначені для передачі оперативно-службової інформації. Так, наприклад, телеграфний комплекс АЛЬФА-ТЕЛЕКС-600 (АТК) забезпечує ємність від 2 до 30 точок підключення, швидкість обміну інформацією з телеграфних ліній - 50, 100, 200 Бод. При підключенні комп'ютера, оснащеного відповідним устаткуванням і програмним забезпеченням, АТК забезпечує виконання функцій концентратора телеграфних каналів. Керування конфігурацією і настроювання параметрів комутатора, а також оперативне керування комутатором і одержання службової інформації з комутатора здійснюється зі службового телеграфного апарата через одну з абонентських ліній чи з комп'ютера (за умови його використання). Живлення АТК здійснюється від однофазної мережі перемінного струму номінальною напругою 220 В і частотою 50 Гц через джерело безперебійного живлення. АТК зберігає конфігурацію і параметри при повній утраті живлення. Конструктивно АТК АЛЬФА-ТЕЛЕКС являє собою дороблений корпус системного блоку комп'ютера типу “mіnі-tower”.

Апаратура факсимільного зв'язку.

Факсимільний апарат складається з сканеру для зчитування документів, що відправляються, модему для перетворення зчитаної інформації в сигнали, що передаються по телефонних мережах, і принтера для розпечатування присланих факсів-повідомлень. Однак є спеціальні багатофункціональні факсимільні апарати, що приєднуються до комп'ютерів і працюють як повноцінні принтери, сканери чи копіювальні апарати. Факсимільний апарат передає сторінку в середньому за 20 секунд. Переключаючи апарат з телефонного зв'язку на факсимільний і назад, можна використовувати одну лінію і для факсимільного, і для телефонного зв'язку. Вбудований цифровий автовідповідач може автоматично передавати виклики на зовнішній телефонний апарат. Можливе конфіденційне опитування, при якому документ може бути прийнятий з вилученого апарата тільки після введення цифрового пароля. Деякі моделі факсимільних апаратів дозволяють відкласти передачу повідомлень на той час доби, для якого встановлені найнижчі тарифи телефонного зв'язку. Кожне повідомлення автоматично може бути доповнено інформацією про відправника (ім'я й адреса).

Важлива можливість - не роздруковувати автоматично усе, що приходить, а вибирати ті з факсів, що дійсно потрібні, і відправляти їх на друк, а інші просто видаляти з пам'яті, заощаджуючи видаткові матеріали. Чи, приміром, робити багато копій того самого факсу.

Папір для факсимільних апаратів може бути двох типів: листова (формату А4) і рулонна. По способу функціонування друкуючого механізму у факсів розрізняють чотири типи друку: струйний, лазерний, світлодіодний і методом термопереносу. Струйний друк здійснюється шляхом нанесення (викиду) фарби зі спеціальних сопел на папір. Друк методом термопереносу здійснюється за рахунок використання нагрівальних елементів (аналогічних соплам струйних принтерів) у друкуючій голівці, що під тиском, викликаним підвищенням температури, виштовхують барвник на папір. У лазерних факсах промінь лазера формує зображення на фотопроводовому циліндрі, що переноситься і закріплюється на папері частками тонера. В основі світлодіодного друку лежить схожа технологія, тільки для формування зображення використовується не механічна система дзеркал, як у звичайних лазерних факсах, а нерухома панель зі світлодіодів.

Струйні факсимільні апарати коштують недорого, якість і швидкість друку цілком задовільні, однак вартість видаткових матеріалів така, що друк однієї сторінки виходить вище, ніж у лазерних. Факсимільні апарати, що друкують методом термопереносу, відрізняються більш простою конструкцією пристрою, що друкує, високою надійністю і більш тихою роботою, чим струйні. Лазерні факси мають високу швидкість друку і висока якість відбитків. Відрізняються низькою ціною на видаткові матеріали, але самі моделі досить дорогі. Світлодіодні факсимільні апарати вважаються більш надійними, чим лазерні, оскільки в них менше механічних частин, які заміняє світлодіодна панель.

Підрозділи податкової міліції ДПА України у своїй діяльності застосовують апаратуру визначення номеру абонента (АВН). Для визначення порядку дій технічного персоналу місцевих телефонних мереж та для організації взаємодії з правоохоронними органами в разі визначення номерів телефонів, що використовуються з протиправною метою спільним наказом Міністерства зв'язку України та Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 1997 р. N 30/186 затверджена Інструкція про визначення номерів телефонів, що використовуються з протиправною метою (Інструкція має гриф "Для службового користування").