Вiльфредо Парето

(1848 - 1923)

Професор економiки Лозанського унiверситету.

«Пiдручник полiтичної економiї».

1.Порядкова гранична кориснiсть .

Вважає, що гранична кориснiсть не пiдлягає кiлькiсному ви-мiру. Споживач може лише визначити, чи приносе йому дана ком-бiнацiя благ меньшу, бiльшу чи таку ж величину корисностi у по-рiвняннi з iншою комбiнацiєю цих благ. Однаковi за порядком на-бори описує крива байдужостi.

2. Загальна економiчна рiвновага.

Виводить п’ять умов, якi характеризують стан загальної економiчної рiвноваги:

- урівноваженi за цiнами граничнi корисностi рiвнi для всiх суб’єктiв;

- для будь-якого суб’єкта сума доходiв дорiвнює сумi витрат;

- кiлькicть товарiв до встановлення рiвноваги i пiсля неї однакова;

- цiни товарiв дорiвнюють витратам виробництва;

- запас виробничих благ є величина дана i використовується повнiстю.

Критерiй стiйкої рiвноваги (оптимум Парето).

«Рiвновага буде стiйкою, коли неможливо покращити поло-ження кого-небудь з учасникiв обмiну без того, щоб не погiршити положення хоча б одного з iнших».

Євген Євгенович Слуцький

(1880 – 1948)

економіст – статистик, професор Київського комерційного інституту, науковий співробітник Кон’юнктурного інституту в Москві.

«До теорії збалансованого бюджету споживача».

Теорія корисності.

Ввів до економічного аналізу власну концепцію граничної корисності. За його думкою, корисність якого-небудь сполучення благ є величиною, що має властивість приймати тим більше значення, чим більшою мірою дане сполучення є переважаючим для індивіду. Під переважаючою комбінацією благ розумів таку, коли споживач переходе від набору блага А до набору блага В. Якщо такий перехід не здійснюється, то набори А і В мають однакову корисність.

Рівновага споживача.

Доводить, що стан рівноваги бюджету індивіда має місце тоді, коли корисність бюджету споживача має однакову або найбільшу величину серед всіх наближених до нього станів. Таке становище назвав станом рівноваги. Воно буде стійким за умови, що всяке відхилення від нього зменшуватиме корисність і нестійким – у протилежному випадку.

Теорія компенсованої зміни ціни.

Дослідив ситуацію, коли збільшення ціни товару відбувається разом з ростом доходу і назвав її “компенсованою зміною ціни”. Вивів формули встановлення кількісної залежності попиту на одне благо від ціни іншого, що в подальшому було названо Дж.Хіксом ефектом заміни та доходу.

Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм.

В 30-тi роки ХХ столiття в економiчнiй науцi на основi iдей неокласики, молодої iсторичної школи i лiберальних ідей класичної полiтекономiї народжується неолiбералiзм. В основi неолiберальних концепцій лежать наступнi принципи :

1. Предметом дослiдження здебiльшого виступають не кiлькiснi, а якiснi, iнституцiональнi проблеми.

2. Застосовується макроекономiчний пiдхiд до аналiзу економiчної дiйсностi.

3. Проголошується ідея iндивiдуальної свободи на основi приватної власностi i активний вплив державного регулювання на iнституцiональнi основи прибутку i конкуренцiї.