Джон Бейтс Кларк

(1847-1938)

Професор економіки

«Сутність економічної теорії».

1.Фактори виробництва I гранична продуктивнiсть.

Вартiсть товару створюється за допомогою чотирьох факторiв:

а) капiталу в грошах;

б) капiтальних благ (засобiв виробництва i землi);

в) пiдприємництва;

г) працi робiтникiв.

Участь кожного фактора у створеннi вартостi визначається його граничною продуктивнiстю: величиною граничного продукта, пiд яким розумiється прирiст продукцiї, одержаний в результатi збiльшення використання даного фактора на одну одиницю при незмiннiй величинi застосування всiх iнших факторiв.

2.Закон зниження граничної продуктивностi.

При незмiнному рiвнi знань i технiки послiдовне зростання одного з виробничих факторiв на одиницю i незмiнностi iнших веде до зниження приросту продукцiї.

3.Доходи.

Кожному фактору вмiнюється певна доля виробленого за його допомогою продукта. Ця доля залежить вiд граничної продук-тивностi фактора i становить його доход.

Кембрiджська школа.

Теорiя Кембрiджської школи стала систематизацією та узагальненням iдей пiзньої класики i австрiйської школи. Започатковує неокласичний напрямок сучасної економiчної думки.

Альфред Маршалл

(1842-1924)

Професор Кембрiджського унiверситету.

«Принципи економiки».

1.Цiноутворення.

Пропонує компромiсний варiант визначення цiни - витратами виробництва i граничною кориснiстю. Цiна, яку згоден заплатити споживач, визначається граничною кориснiстю. Цiна, яку призначає виробник, залежить вiд витрат виробництва. Поєднує цi двi цiни цiна рiвноваги, пiд якою розумiється максимальна цiна споживача i одночасно мiнiмальна цiна виробника.

Процес встановлення рівноважної ціни.

«Принцип витрат i принцип кiнцевої корисностi, без сумнiву, є складовими частинами одного загального закону попиту i пропонування; кожний з них можна порiвняти з одним iз лез ножиць».

2.Еластичнiсть попиту.

Дослiджує рiзнi групи товарiв i вiдмiчає рiзну реакцiю споживачiв у вiдповiдь на змiну цiни. Це i є цiнова еластичнiсть попиту за А.Маршаллом.

3.Вводить до наукового обiгу термiни:

а) Квазiрента - прибуток, який одержується за рахунок використання особливого або унiкального неприродного (штучного) блага.

б) Рента споживача - прибуток, який одержує споживач вна-слiдок того, що купує товари по ринковiй цiнi, а не по цiнам попиту.

4.Закони вiддачi факторів виробництва.

Розглядає механiзм динамiки витрат виробництва в залеж-ностi вiд змiн масштабiв випуску продукцiї i виводить закони:

а) постiйної вiддачi;

б) зростаючої вiддачi;

в) падаючої вiддачi.

5.Короткий i довгий перiоди в економiцi.

Вводять поняття короткого i довгого перiоду при урахуваннi часових впливiв на господарську дiяльнiсть.

6.Кiлькiсна теорiя грошей.

Висунув один з варiантiв кiлькiсної теорiї грошей:

, де

M-грошова маса;

p-загальний рiвень цiн;

y-обсяг ВНП;

k-коефiцiєнт, що вiдображає долю готiвкових грошей на ру-ках споживачiв, якi не вкладено в цiннi папери i не витрачено на споживання.

Математична школа.

Економiсти-математики будують свої теоретичнi моделi на основi синтезу уявлень про граничну кориснiсть, граничну продуктивність i теорiю попиту i пропонування. В якостi iнструмента економiчних дослiджень використовується апарат математики i здiйснюється перша спроба опису ринку конкуруючих товаровиробників як замкненої системи кiлькiсних взаємо-залежностей. Математичною школою створюється теорiя загальної рiвноваги i ординалiстський варiант теорiї граничної корисностi.