- •Структура змістових модулів
- •Зміст курсу (основні дидактичні одиниці)
- •Тематика лекцій
- •Плани семінарських занять
- •Тема 3.
- •Навчальні питання
- •Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:
- •Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару
- •Література
- •Тема 4.
- •Навчальні питання
- •Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:
- •Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару
- •Література
- •Тема 5.
- •Навчальні питання
- •Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:
- •Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару
- •Література
- •Тема 7.
- •Навчальні питання
- •Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:
- •Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару
- •Література
- •Тема 9.
- •Навчальні питання
- •Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:
- •Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару
- •Література
- •Тема 12.
- •Навчальні питання
- •Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:
- •Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару
- •Література
Вступ
Головним завданням дисципліни історія вчень про державу і право являється пізнання смислу основних концепцій політико-правового розвитку, що були акумульовані людством протягом тисячоліть з давнини до сьогодення. Це – не лише сукупність доктрин, концепцій і теорій, але також й їхня історія, тобто аналіз зародження і розвитку в певному інтелектуальному середовищі відповідних ідей, вивчення процесу накопичення позитивних знань або механізму їхнього цілковитого забуття.
Серед завдань курсу одне з перших місць займає формування вмінь та навичок слухачів: оволодіння методами наукового дослідження, напрацювання звичок роботи з літературними і науковими текстами, освоєння методики аналізу юридичних пам’яток тощо. До виховних завдань відноситься формування національної, громадянської та професійної свідомості, етико-моральних якостей майбутніх юристів.
Головна мета дисципліни полягає у формуванні необхідних фахівцям-юристам системних наукових поглядів в історико- і теоретико-правовій галузі.
Хронологічні межі курсу охоплюють часи від виникнення перших політико- правових інтуїцій у синкретичній релігійно-міфічній свідомості давньосхідних цивілізації до розквіту чітко систематизованих теорій права і держави в Античності, Середньовіччі, у Новий час і у сьогоденні. У цих межах вивчається переважно думка країн середземноморського культурного кола, які продовжують традиції античних цивілізацій Європи і Близького Сходу. Окрема увага приділена історії державницько-правових вчень Древньої (Київської) Русі, України та Росії, які розгорталися на візантійському православному підгрунті, а згодом були збагачені досвідом західноєвропейської думки.
У результаті вивчення дисципліни курсанти і слухачі повинні знати:
предмет, завдання і методологію історії вчень про державу і право;
основні проблеми історіографії держави і права як науки;
зміст, закономірності генези, еволюції та взаємин основних політико-правових доктрин з давнини до сьогодення;
головні напрямки аналізу ролі митної справи в різноманітних теоріях держави і права;
Курсанти і слухачі повинні вміти:
аналізувати основний зміст правових і політичних вчень за допомогою спеціальних наукових методів, а також, спираючись на принципи об’єктивізму, історизму та системності;
за допомогою отриманих теоретичних знань самостійно робити прогнози щодо суспільно-політичного буття України і світу;
використовувати теоретичні знання в практичній діяльності на лоні створення “суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави” в Україні;
Саме на вирішення визначених завдань і досягення поставленої мети орієнтована сформульована нижче тематика семінарських занять з історії вчень про державу і право.
Структура змістових модулів
Зміст модулю |
Кількість годин, відведених на |
|||
Лекції |
Лабораторні роботи (семінарські чи практичні заняття) |
Самостійну роботу |
Індивідуальну роботу |
|
Змістовий модуль І Політико-правові доктрини Стародавнього Світу та Середньовіччя |
10 |
9
|
9 |
9 |
Тема 1. Предмет та методи історії вчень про державу і право |
2 |
–
|
– |
1 |
Тема 2. Державно-правові ідеї Стародавнього Сходу |
2 |
– |
1 |
1 |
Тема 3. Політико-правові вчення греко-римської античності |
–
|
4 |
2 |
1 |
Тема 4. Середньовічні релігійні доктрини державності і права |
4
|
2 |
2 |
2 |
Тема 5. Ідеологія Відродження та Реформації
|
– |
3 |
2 |
2 |
Тема 6. Ідеї про право і державу в древній Русі
|
2 |
– |
2 |
2 |
Змістовий модуль ІІ Політико-правові вчення в Новий та Новітній час |
8 |
9 |
9 |
9 |
Тема 7. Євро-американські політико-правові концепції початку Нового часу та епохи Просвітництва |
– |
3 |
2 |
2 |
Тема 8. Правова і державницька думка в козацькій Україні та царській Росії |
4
|
– |
1 |
1 |
Тема 9. Філософське та наукове осмислення держави і права в модерній Європі |
–
|
3 |
2 |
2 |
Тема 10. Російські концепції держави і права ХІХ – середини ХХ ст. |
2
|
– |
1
|
1
|
Тема 11. Правова і державницька думка українського національного відродження |
2 |
– |
1 |
1 |
Тема 12. Новітні теорії держави і права |
– |
3 |
2 |
2 |
Всього годин |
18 |
18 |
18 |
18 |
Всього годин (кредитів) |
72 (2) |
|
|
|
Зміст курсу (основні дидактичні одиниці)
Змістовий модуль І
Політико-правові доктрини Стародавнього Світу та Середньовіччя
Предмет та методи історії вчень про державу і право. Державно-правові ідеї Стародавнього Сходу. Політико-правові вчення греко-римської античності. Середньовічні релігійні доктрини державності і права. Ідеологія західноєвропейського Відродження та Реформації. Ідеї про право і державу в древній Русі.
Змістовий модуль ІІ
Політико-правові вчення в Новий та Новітній час
Євро-американські політико-правові концепції початку Нового часу та епохи Просвітництва. Правова і державницька думка в козацькій Україні та царській Росії. Філософське та наукове осмислення держави і права в модерній Європі. Російські концепції держави і права ХІХ – середини ХХ ст. Правова і державницька думка українського національного відродження. Новітні теорії держави і права.