Плани семінарських занять

Загальні методичні вказівки курсантам по підготовці до семінарів з „Історії держави та права України”

1. Підготовка до семінарського заняття здійснюється за допомогою рекомендованої літератури, конспекту лекцій та усних індивідуальних консультацій з викладачем.

2. На кожне питання семінару робиться одна основна доповідь, що обіймає до 10 – 12 хвилин, після якої доповідач відповідає на запитання та вислуховує зауваження колег. Крім основних доповідей на семінарі також робляться повідомлення і доповнення. Для оголошення повідомлення чи доповнення надається 5 – 7 хвилин.

3. Дозволяється відповідати на питання семінару по заготовленому плану чи власному рукописному конспекту виступу.

4. Розгляд кожного питання завершується формулюванням певних висновків, що бере на себе або основний доповідач, або будь-хто з курсантів. Завершується тема семінарського заняття підведенням загальних підсумків за темою, що робить викладач та/або хтось бажаючий з курсантів.

5. На початку або наприкінці семінару може проводитися письмове опитування для оцінки кожного курсанта з даної теми. Наприкінці кожного заняття викладач оцінює роботу кожного курсанта, включаючи тих, хто робив запитання, здійснював доповнення, виступав із повідомленнями та підводив підсумки.

Змістовий модуль І

Політико-правові доктрини Стародавнього Світу та Середньовіччя

Тема 3.

Семінарське заняття 1. Державно-правові вчення греко-римської Античності

Час: 4 год. (160 хвилин).

Навчальні питання

1. Поліс і закон за ранніми грецькими філософами.

2. Вчення Платона про право та ідеальну державу.

3. Концепція політії як найкращої форми держави за Аристотелем.

4. Політико-правові концепти доби еллінізму (кініки, стоїки, епікурейці; Полібій).

5. Погляди Ціцерона на право, закон і державу.

6. Римська імперська ідеологія та політичні реалії принципату і домінанту.

7. Ідеї римських юристів та створення юриспруденції.

Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:

1. Зіставте міфо-поетичні погляди Гомера на всесвіт, державу і порядок у “Іліаді” й “Одисеї” з космологічними ідеями Гесіода про п’ять епох у “Теогонії” й “Трудах і днях”.

2. Порівняйте релігійні теорії буддизму й даосизму про природне походження держави і характер законів з поглядами давньогрецьких мислителів – атомістів (Демокріт, Лукрецій Кар) та епікурейців.

3. Зіставте договірну концепцію моїзму з ідеями суспільного договору в античній філософії.

4. Знайдіть відмінне й спільне в патріархальних теоріях держави і права в Стародавньому Китаї та Стародавній Греції і Римі.

5. Порівняйте комплекси ідей китайських легістів та римських юристів.

6. Порівняйте уявлення ранніх грецьких філософів про поліс і закон із близькосхідною практикою деспотичної монархії.

7. Чому в Стародавній Греції держава і право стали об’єктами активного дослідження багатьох мислителів і філософських шкіл?

8. Які зміни в пріоритетах грецької політичної філософії й філософії права сталися за софістів й Сократа? Чим Ви можете їх пояснити?

9. Порівняйте учення Платона про право та ідеальну державу з ідеями політії у Арістотеля.

10. Як і чому змінилися державно-правові погляди після втрати незалежності грецьких полісів?

11. Ідея циклічності та ідеал змішаної держави в античній думці. В чому полягала оригінальність Полібія при розгляді цих питань?

12. Божественна воля (fas), право (jus) і закон (lex) в поглядах римських мислителів. Подальший розвиток даних категорій в європейській філософії права.

13. Порівняйте ролі римських юристів та знавців мусульманського права у розвитку уявлень про сутність права.