Початок Визвольної війни

Події на Запоріжжі спричинили низку повстань у містах і селах України. Багато повсталих зиєдналися до війська Хмельницького. Щоб захистити свій тил із півдня від татар і отримати їх зпомогу кіннотою, у лютому 1648 р. Хмельницький уклав воєнний союз з Кримським ханством. Криму в Україну прийшов 4-тисячний татарський загін, якому було дозволено брати в полон зрогів Хмельницького (в подальшому Хмельницький мусив миритися і з тим, що татари чинили збіги на його підданих).

У квітні 1648 р. Б. Хмельницький вийшов із Січі назустріч польським військам, що намагалися придушити повстання в Подніпрові 19 квітня — 6 травня в урочищі Жовті Води (сучасна територія Дніпропетровської області) повстанці разом із татарами вщент розбили поляків. Під час цієї битви на бік повсталих перейшли реєстрові козаки.

15 травня 1648 р. основні сили польського війська були розбиті під Корсунем. Влітку 1648 р. повстання також охопило Поділля і Київщину. Почалася масова втеча польської шляхти на захід.

У вересні 1648 р. біля містечка Пилявці на Поділлі військо Хмельницького знову завдало полякам нищівної поразки. 26 вересня повстанці підійшли до Львова і оволоділи горою Високий Замок, а в жовтні почали облогу польської фортеці Замостя. Однак багатомісячний успішний похід військ Б. Хмельницького був припинений. Холодна осінь, нестача провіанту і епідемія чуми не сприяли подальшому розвитку бойових дій.

За таких умов гетьман погодився на переговори про перемир'я з новообраним польським королем Яном II Казимиром. Знявши облогу Замостя, залишивши на Волині і Поділлі кілька козацьких загонів, він з військом відійшов на Подніпров'я, де у грудні 1648 р. його урочисто зустрічало населення Києва.

Формування української державності під час Визвольної війни

Під час Визвольної війни на визволених від магнатів і шляхти землях ліквідувалася польсько-шляхетська адміністративно-політична система і складалася нова воєнно-адміністративна і злітична система, формувалася українська національна державність. В основу цих перетворень ули покладені традиції Запорозької Січі. Вся територія визволених українських земель поділявся на полки і сотні, які одночасно були і адміністративними, і військовими одиницями. На чолі злку стояв полковник, що здійснював військове і адміністративне управління на даній території, зрмально вся повнота влади на території України належала загальновійськовій раді, але з часом зловні питання життя почало вирішувати вузьке коло старшинської ради.

У цей час в Україні склалася своєрідна піраміда військово-адміністративної влади: гетьман, генеральний обозний, суддя, писар, хорунжий, бунчужний, підскарбій.

Гетьманський адміністративний апарат поряд з виконанням функцій, зумовлених війною, вирішував і соціальні завдання. Під час Визвольної війни тисячі селян не виконували феодальних повинностей і переходили в стан козаків.

Зборівський мир

Навесні 1649 р. після невдалих переговорів бойові дії відновились. Польське військо на чолі з королем сконцентрувало свої сили на Волині біля фортеці Збраж. Війська Хмельницького і кримських татар почали облогу Збража, який обороняв польський загін на чолі з Яремою Вишневецьким, що очікував прибуття головних сил, очолюваних королем. Б. Хмельницький, розгадавши наміри поляків, напав на королівську армію під Зборовом і оточив її. Але кримський хан Іслам Гірей завадив остаточному розгрому поляків і, таємно змовившись з польським королем, припинив бойові дії, погрожуючи розвернути їх проти війська Хмельницького, якщо той не укладе з королем миру. Хмельницький виконав ці умови. 8 серпня 1649 р. він підписав з польським королем Зборівський договір, умовами якого були:

• поширення влади гетьмана на Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства;

• збільшення реєстру до 40 тис. козаків;

• призначення на вищі посади представників української шляхти;

• передача на розгляд сейму питання про скасування Брестської унії 1596 р.;

• залишення України у складі Речі Посполитої і право польської шляхти повертатися в свої маєтки.

Воєнні дії у 1650-1653 рр.

Хмельницький використав перемир'я для посилення своєї армії і укріплення міжнародних зв'язків. Він поновив союз з татарами, а для укріплення флангу з боку Молдавії, що підтримувала союз з Польщею, він у серпні 1650 р. пославтуди загони, які захопилиїїстолицю Ясси. Молдавський господар ВасильЛупул розірвав зв'язки з Польщею і встановив дружні відносини з Україною, обіцявши віддати свою дочку за сина Хмельницького Тимоша. Але він загинув 1653 р. під час оборони Сучави.

Навий етап польсько-української війни розпочався 1651 р., коли у наступ перейшла 150-тисячна польська армія. 18—20 червня відбулася вирішальна битва під Берестечком. Через зраду татар, які під час битви почали тікати і захопили в полон гетьмана, козацьке військо опинилося в оточенні і урвалося з нього з величезними втратами. Але й поляки також зазнали втрат.

За таких умов викуплений з полону Хмельницький змушений був піти на переговори з поляками. > вересня 1651 р. в Білій Церкві був підписаний новий мирний договір, що містив такі умови: влада гетьмана поширювалася тільки на Київське воєводство;

гетьман мав підпорядковуватися польському урядові і не підтримувати самостійно міжнародні відносини;

шляхті поверталися відібрана земля і кріпаки; реєстр скорочувався до 20 тис. козаків.

Оскільки умови Білоцерківського договору не відбивали інтересів українського народу ще біль-е, ніж Зборівський, вже наприкінці 1653 р. на Подніпров'ї'почалися селянські повстання, а в квітні 652 р. військові дії відновив і Хмельницький. У травні 1652 р. був оточений і знищений польський абір біля гори Батіг на березі Південного Бугу, результатом чого знову стала ліквідація польської пади на більшій частині України. Наступні півтора року польсько-українська війна тривала з перемінним успіхом, а восени 1653 р. польське військо знову було розбите під Жванцем на Поділлі.