Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИУ (полный курс).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
25.11.2018
Размер:
1.57 Mб
Скачать

Антифеодальна і національно-визвольна боротьба

Посилення феодальної експлуатації породжувало опір серед українського населення. Під час Руїни на Лівобережжі неодноразово піднімались селянські повстання. Найбільшими серед них були повстання 1657—1658 рр. під проводом Мартина Пушкаря і Якова Барабаша, 1666 р. — на Переяславщині, 1687 р. — козаків Гадяцького і Прилуцького полків.

Ще ширшою була антифеодальна боротьба на Правобережжі і в Східній Галичині. Вона супроводжувалася відмовою від виконання повинностей, втечами селян, нападами на панські маєтки, створенням на Правобережжі козацьких полків, центрами яких стали Вінниця, Фастів, Брацлав, Корсунь і Богуслав. Цю боротьбу очолив фастівський полковник Семен Палій. До кінця XVII ст. в багатьох районах Правобережжя населення звільнилося від польської шляхти.

Палій, що орієнтувався на Росію, неодноразово звертався до царського уряду з проханням приєднати до неї правобережні землі. Але Москва відмовлялася, оскільки не бажала псувати відносини з Польщею, з якою був укладений союз для боротьби проти Туреччини.

На галицьких землях розгортався рух опришків (від слова опір), які переховувалися в Карпатах і чинили успішні напади на маєтки місцевої шляхти.

Культура України у другій половині XVII ст.

У цей період українська культура розвивалася за несприятливих умов. Із приєднанням до Росії в Україні почався процес русифікації. Російська мова почала проникати у діловодство, судочинство, освіту. Йшов масовий відтік української інтелігенції в Росію. Однак, незважаючи на це, в українській культурі другої половини XVII ст. з'явилися нові напрями, створювалися видатні художні пам'ятки.

Центром освіти в Україні залишався Київ. У Київському колегіумі працювали видатні вчені і педагоги: Лазар Баранович, Інокентій Гізель, Стефан Яворський та ін. Розвинутою в Україні була мережа початкових шкіл, внаслідок чого значна частина населення була грамотною. 1661 р. Львівський єзуїтський колегіум було перетворено на університет.

Серед літературних творів значне місце посідали трактати з історії: «Синопсис», «Літопис Самовидця» та ін. Усна народна творчість була представлена піснями і думами, присвяченими національно-визвольній боротьбі у добу Хмельниччини і боротьбі проти Туреччини і Кримського ханства.

У театральному мистецтві продовжували існувати «шкільна драма» і вертеп. Музична творчість була представлена бандуристами і кобзарями, але одночасно розвивалась професійна музика. Популярні були багатоголосі співи, з'явилася «Граматика музична» Миколи Далецького (1677).

В архітектурі з'явився стиль бароко, для якого характерні пишність і вишукані форми. У цьому стилі споруджені Преображенський собор в Ізюмі, Георгіївський собор Видубицького монастиря, Нікольський собор у Києві та ін.

Більш реалістичним став живопис, центральне місце в якому почала посідати людина. У Києво-Печерській лаврі з'явилася портретна галерея громадських і політичних діячів, є там і портрет Б. Хмельницького. Помітним явищем у мистецтві того часу стало зображення різними художниками козака-бандуриста.