
- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
АРІНР при землетрусах
Основні зусилля аварійно-рятувальних формувань при землетрусах направляються, насамперед, на розшук і витягання потерпілих з-під завалів, що носять при землетрусах 7-9 балів масовий характер. Землетруси супроводжуються, як правило, виникненням всіляких вторинних небезпечних проявів техногенного характеру в основному за рахунок масових ушкоджень і руйнування комунально-енергетичних мереж - газового, електричного, водопровідних, теплопостачання, каналізаційних, які стають джерелами пожеж, вибухів, затоплень, виникнення надзвичайної епідеміологічної обстановки. Локалізація таких негативних проблем - найперше завдання АРІНР.
Важливе місце займають роботи із пророблення проїздів і підходів для роботи великогабаритної інженерної техніки - автокранів великої вантажопідйомності (10-50 т), проїзду вантажних транспортних засобів і евакуаційних перевезень. Практика показує, що особливо відповідальне навантаження при цих НС лягає на формування і установи медицини катастроф через кількість потерпілих і різноманіття і скомбінованості поразки - травми різної ваги, опіки, отруєння і т.д.
Іншим важливим напрямком невідкладних робіт є забезпечення мінімальних умов життєдіяльності потерпілого населення - забезпечення водою, електроенергією для лікувальних установ і площадок ведення рятувальних робіт, елементарних житлових умов, гарячим харчуванням і т.д.
АРІНР при повенях і зсувах
Аварійно-рятувальні і невідкладні роботи в зонах затоплень у першу чергу спрямовані на пошук людей на затоплених територіях, навантаженні їх на наявні плавзасоби або вертольоти і евакуації в безпечні місця. При необхідності потерпілим надається перша медична і перша лікарська допомога. До завдань АРР при повенях ставиться також організація і проведення евакуації із затоплених районів сільськогосподарських тварин. До комплексу АРІНР варто також віднести:
-
тимчасове відновлення під'їзних доріг, постів і інших дорожніх споруджень для забезпечення підходу рятувальників у райони затоплення; розшук людей, що опинилися ізольованими на піднесених місцях, високих будинках і спорудженнях. При цьому використаються всі наявні плавзасоби - човна, катера, пороми, плити, інші підручні засоби;
-
доставку потерпілим води, харчування, одягу, особливо в холодну пору року;
-
зведення додаткових насипів, водовідвідних каналів і дамб, у тому числі і вибуховому методі для запобігання подальшого затоплення;
-
закладення проломів і розмивів в існуючих насипах і дамбах;
-
вивіз у безпечні місця матеріальних і культурних цінностей, унікального встаткування;
-
тимчасове відновлення ушкоджених комунально-енергетичних мереж, зокрема опор ліній електропередач і ліній зв'язку;
-
зміцнення підмитих, ушкоджених конструкцій, що загрожують обваленням;
-
відкачку води з підтоплених приміщень;
-
руйнування заторів на ріках і каналах у період весняного паводка.
При проведенні АРІНР у зонах затоплення необхідно враховувати можливість різкої зміни обстановки, обумовленої нестійким станом погоди, особливо у весняні і осінні місяці. Тому при плануванні АРІНР у районах повеней і паводків варто завчасно визначати шляхи відходу із зон можливого інтенсивного підвищення рівня води.
Близькі по змісту АРІНР проведені при виникненні селевих потоках і зсувах. У цих випадках головним завданням аварійно-рятувальних робіт є пошук і порятунок потерпілих у районах селевих потоків і зсувів. Основні невідкладні роботи пов'язані із проблемою керування рухом селевих потоків і призупиненні руху ґрунтових мас при зсувах. Крім цього АРІНР припускає евакуацію населення з небезпечних районів, пристрій проїздів, очищення оглядових колодязів комунально-енергетичних мереж, відновлення ушкоджених доріг, гідротехнічних і дорожніх споруджень.
При зсувах велике значення мають попереджувальні заходи, одним із яких є постійне спостереження в зсуві небезпечних районів і своєчасне оповіщення населення і об'єктів господарської діяльності про загрожуючу небезпеку. У районах зсувів у першу чергу проводиться розшук людей у провалах, ушкоджених будинках, спорудженнях і надання відповідної медичної допомоги. Слід зазначити, що при зсувах на територіях населених пунктів і прилягаючих зон висока ймовірність руйнування транспортних комунікацій - залізних і автомобільних доріг, мостів, переїздів, а також підземних інженерних мереж - водопостачання, теплопостачання, енергетичних, зв'язку, каналізаційних, газових. Це у свою чергу створює базу для виникнення вторинних факторів поразки - пожеж, затоплень, загострення санітарно-епідеміологічної обстановки. Виходячи із цього в числі невідкладних робіт основними будуть роботи з попередження виникнення вторинних факторів поразки і забезпеченню життєдіяльності населення в населених пунктах, а також руху транспорту.
АРІНР при штормових вітрах, сніжних заметах, бурах, зледенінні
Успішна протидія негативним наслідкам метеорологічних лих - сніжних заметів, зледеніння, бурах, штормових вітрів забезпечується насамперед за рахунок постійного спостереження за метеоумовами своєчасного оповіщення відповідальних осіб і населення про небезпеку, що насувається.
При рясному снігопаді і сніжних заметах основне завдання аварійно-рятувальних формувань - пошук потерпілих від заметів, надання їм необхідної допомоги і вивіз у безпечні місця. Як правило, це повинні бути теплі приміщення, у крайньому випадку опалювальні автомобілі, автобуси, залізничні вагони.
Основними невідкладними роботами при сніжних бурах і заметах є снігоочисні роботи на головних автомобільних і залізничних магістралях і забезпечення діяльності комунально-енергетичних мереж - у першу чергу теплопостачання, енергетика, водопостачання.
Снігоочисні роботи є також визначальними з погляду життєдіяльності населення.
Важливе значення має вчасно початі роботи по антиобледенінню. Найбільш піддані руйнівному впливу при зледенінні повітряні лінії електропередач і зв'язку, контактна мережа міського і залізничного електротранспорту. Спеціалізовані аварійно-відбудовні структури електроенергетики в боротьбі зі зледенінням використають три основних способи - механічний, тепловий і хімічний. З огляду на особливі умови роботи енергетиків, фахівці цього напрямку повинні проходити обов'язкову професійну підготовку.
Боротьба зі сніжними заметами вимагає залучення великої кількості інженерної техніки - бульдозерів, самоскидів, грейдерів, тягачів різного призначення, кранів всіх видів і т.д.
Час підходу до певного регіону циклонів, що несуть із собою різке погіршення погодних умов, як правило, з достатньою точністю визначається за 3-5 діб і дозволяє вчасно сповістити відповідні органи місцевого самоврядування, керівників ОГД і населення про небезпеку, міри превентивного захисту і прогнозом розвитку подій. Тому робота АРФ спрямована в цей період на максимальне зниження можливого збитку від стихії. Це закріплення окремих зразків техніки і устаткування, що працюють на відкритому повітрі, зниження запасів на складах і т.д. У цей час проводяться заходи готовності до безаварійної зупинки технологічних систем і процесів, своєчасному обґрунтованому відключенню енерго-, газо-, водо-, теплопостачання, максимально можливої герметизації будинків, споруджень і приміщень.
Різноманіття гідрологічних, гідродинамічних, метеорологічних стихійних проявів, аномальних геопроцесів екзогенного і ендогенного характеру, так само як і широкий спектр позаштатних небезпечних явищ у техносфері не дозволяє, у рамках лекції зупинятися на кожному з них. Однак світова практика і сучасна ідеологія рятувальної справи показує, що в основі аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт лежить триєдине завдання - порятунок людей, забезпечення життєдіяльності населення, нерозповсюдження небезпечних факторів.