- •Передмова
- •1.1. Удосконалення системи підготовки кадрів для підприємництва
- •1.2. Забезпечення адекватної ринковим умовам фінансово-кредитної політики розвитку підприємництва
- •1.3. Підтримка експортної діяльності малого та середнього бізнесу
- •1.4. Стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів
- •Порівняння інвестиційно-інноваційного потенціалу економік вибраних країн з їхніми рейтингами глобальної конкурентоспроможності в 2009 році (країни ранжовано за обсягом загальних витрат на нтр)
- •Рейтингові місця Світового економічного форуму в Давосі щодо вибраних країн за показниками стадій інноваційного циклу
- •1.5. Впровадження європейських підходів до розвитку малого та середнього підприємництва
- •1.6. Активізація державно-приватного партнерства
- •Частина 2. Підприємництво в умовах фінансово-економічної кризи
- •2.1.Загальна характеристика підприємницького середовища в умовах кризи
- •2.2. Динаміка розвитку малого та середнього підприємництва в Україні
- •2.3. Порівняння регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва (рейтинг регіонів)
- •2.4. Зайнятість у сфері підприємництва
- •2.5. Доходи і соціальний захист у сфері малого та середнього бізнесу
- •Заробітна плата найманих працівників залежно від розміру підприємства в Україні, 2008 р.*
- •Загальні доходи домогосподарств підприємців 2008 р.
- •Структура загальних доходів домогосподарств підприємців 2008 р., %
- •2.6. Антикризові заходи та державна підтримка підприємницької діяльності
- •Частина 3. Бізнес-клімат в україні: потрібні кардинальні зміни
- •3.1. Проблеми в сфері розвитку підприємництва та особливості його державного регулювання в умовах кризи
- •3.1.1. Реалізація регуляторної політики в сфері господарської діяльності в умовах світової кризи
- •3.1.2. Удосконалення реєстраційних процедур
- •3.1.3. Подальше реформування дозвільної системи у сфері господарської діяльності
- •3.1.4. Удосконалення ліцензування, як одного із основних засобів державного регулювання у сфері господарювання
- •3.1.5. Недоліки існуючої системи оподаткування діяльності суб’єктів малого підприємництва та заходи з удосконалення податкової політики
- •3.1.6. Реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •I етап реформування системи державного
- •3.2. Стан ресурсного забезпеченя розвитку малого та середнього підприємництва
- •3.2.1. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні
- •3.2.2. Регіональні програми підтримки малого підприємництва
- •3.2.3 Формування інфраструктури підтримки підприємництва
- •3.2.4. Підтримка інноваційного підприємництва
- •Динаміка кількості інноваційних підприємств в промисловості України у розрізі їхньої величини за чисельністю працюючих у 2000-2008 рр., одиниць
- •3.2.5. Приєднання України до Європейської хартії для малих підприємств
- •3.2.6 Державно-приватне партнерство в Україні
- •Форми реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні,
- •Динаміка інвестиційних проектів на основі державно-приватного партнерства в Україні
- •Рейтинг ділового середовища в сфері інфраструктурних проектів
- •Форми впровадження соціальної відповідальності українськими підприємствами
- •Проблеми партнерства в сфері соціальної відповідальності бізнесу
- •Частина 4. Задачі з активізації розвитку малого та середнього підприємництва на 2010-2011 роки
- •4.1. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері господарської діяльності
- •4.2. Заходи держави зі стабілізації внутрішнього та зовнішнього попиту на продукцію вітчизняних підприємств
- •У напрямі стабілізації роботи житлово-комунального господарства:
- •4.3. Покращення режимів кредитування національного товаровиробника
- •4.4. Впровадження заходів з обмеження тінізації економіки та рейдерства
- •4.5. Вплив громадськості на прийняття управлінських рішень. Перспективи продовження діалогу бізнесу і влади
- •Авторський колектив
- •Додатки
- •Кількість активних суб’єктів підприємництва Кількість суб’єктів підприємництва за видами економічної діяльності
- •Кількість суб'єктів підприємництва за регіонами
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств за видами економічної діяльності
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств за регіонами
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств на 10 тис. Осіб наявного населення за регіонами
- •Кількість зайнятих працівників великих, середніх та малих підприємств за регіонами
- •Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) великих, середніх та малих підприємств за видами економічної діяльності
- •Кількість зарахованих юридичних осіб в розрізі організаційно-правових форми
3.1.6. Реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
Контроль та нагляд з боку держави за діяльністю господарюючих суб’єктів, за дотриманням ними норм і приписів законодавства, правил та стандартів, якістю виробленої продукції та наданих послуг є одним з важливих заходів у реалізації завдань та функцій держави. Основною метою, з якою здійснюється контроль та нагляд з боку держави за господарською діяльністю, є захист життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища. При чому, тим контроль ефективніше досягає своєї мети, чим досконаліший, прозоріший та зрозуміліший для всіх порядок його здійснення.
Так, однією з проблем державного нагляду та контролю в Україні, до прийняття Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», була недосконалість нормативно-правової бази.
Застарілість, неузгодженість та велика кількість нормативних документів, що регулювали проведення перевірок контролюючими органами, були чинниками, що призводили до суперечок між господарюючими суб’єктами та контролюючими органами і, як наслідок, - численні скарги від суб’єктів господарювання до органів влади усіх рівнів на дії контролюючих органів.
Така недосконала система державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності потребувала поетапного реформування.
I етап реформування системи державного
нагляду (контролю) в Україні
26 грудня 2007 року набрав чинності Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль).
Прийнятий Закон про контроль став першим кроком на шляху реформування системи державного контролю у сфері господарської діяльності.
Вперше на законодавчому рівні запроваджено
основні засади державного контролю – єдині для всіх державних органів, зокрема:
-
визначені виключні підстави для проведення заходів державного нагляду та контролю;
-
встановлені граничні строки тривалості перевірок;
-
запроваджено оцінку ступеня ризику, пов’язаного з діяльністю суб’єктів господарювання, та визначення залежно від ступеня ризику частоти необхідних перевірок.
Так, на сьогоднішній день органами державного нагляду (контролю) розроблено, а Кабінетом Міністрів України прийнято 46 постанов, якими запроваджено в різних сферах державного нагляду (контролю) оцінку ступеня ризику від здійснюваної суб’єктами господарювання господарської діяльності та визначена періодичність здійснення планових перевірок залежно від встановленого ступеня ризику.
Разом з тим, на розбудову системи державного нагляду (контролю) вплинула світова фінансова криза. З метою підтримки суб’єктів господарювання Держкомпідприємництвом було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України, яким запроваджуються певні обмеження у здійсненні державного нагляду (контролю).
21 травня 2009 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» (далі – Постанова № 502).
Постановою № 502, зокрема, передбачено до 31 грудня 2010 року:
-
призупинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання, які, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від здійснення господарської діяльності, віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику та, крім здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів) та обмежити проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю);
-
установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання.
Слід зауважити, що 30 грудня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» (далі - Закон № 1759).
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону за певними виключеннями встановлено до 1 січня 2011 року мораторій:
- на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо суб'єктів малого підприємництва.
Враховуючи, що відповідно до Закону про контроль заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, вважається, що мораторій встановлено як на планові, так і на позапланові заходи державного нагляду (контролю).
ІІ етап реформування системи державного нагляду (контролю).
Зараз в Україні функції державного нагляду (контролю) виконуються 85 контролюючими органами, що безперечно створює надмірний адміністративний тиск на суб’єктів господарювання.
Слід зазначити, що це найбільша кількість контролюючих органів серед країн СНД. В Молдові, наприклад, існує 56 органів державного нагляду (контролю), в Білорусії - 40, а в Казахстані - 30.
У зв’язку з цим, постало нагальне питання щодо скорочення кількості органів державного нагляду (контролю).
Тому, Держкомпідприємництвом був розроблений проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Проектом Закону запроваджується норма про здійснення функцій державного нагляду (контролю) тільки центральними органами виконавчої влади.
В той же час, законопроектом визначається один із основних принципів державного нагляду (контролю) – принцип наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади, тобто кількість контролюючих органів скоротиться майже вдвічі.
Крім того, проект Закону передбачає закріплення на законодавчому рівні прийнятного строку для виконання суб’єктом господарювання припису щодо усунення виявлених в ході перевірки порушень вимог законодавства.
Згідно з проектом Закону такий строк буде становити не менш як тридцять робочих днів. Це досить тривалий термін протягом якого суб’єкт господарювання буде мати можливість усунути виявлені порушення.